Клініко-фізіологічне обґрунтування оптимальних режимів штучної вентиляції легень при лапароскопічних операціях в абдомінальній хірургії у хворих з супутньою патологією

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ

КИЇВСЬКА МЕДИЧНА АКАДЕМІЯ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ ім. П. Л. ШУПИКА

 

ЛЕВЧЕНКО ТЕТЯНА МИКОЛАЇВНА

 

УДК 616. 366-089. 87+615. 816++616. 1-06+616. 2-06+616-056. 52-06

 

 

14. 01. 30 – анестезіологія та інтенсивна терапія

 

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук

 

Київ – 2002

 

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Українській військово-медичній академії МО України.

Науковий керівник: доктор медичних наук, професор Старіков Анатолій Володимирович, Українська військово-медична академія, професор кафедри анестезіології та реаніматології.

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, професор Біляєв Андрій Вікторович, Київська медична академія післядипломної освіти ім. П. Л. Шупика МОЗ України, професор кафедри дитячої анестезіології та інтенсивної терапії; доктор медичних наук, професор Чепкій Леонард Петрович, Національний медичний університет ім. акад. О. О. Богомольця МОЗ України, професор кафедри анестезіології, реаніматології та медицини катастроф.

Провідна установа: Харківський державний медичний університет МОЗ України, кафедра медицини невідкладних станів і анестезіології, м. Харків.

Захист дисертації відбудеться 20. 11. 2002 р. о 13 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д26. 613. 02 при Київській медичній академії післядипломної освіти ім. П. Л. Шупика МОЗ України (04112, м. Київ, вул. Дорогожицька, 9).

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Київської медичної академії післядипломної освіти ім. П. Л. Шупика МОЗ України (04112, м. Київ, вул. Дорогожицька, 9).

 

 

Актуальність теми. Швидкий розвиток ендоскопічної техніки сприяв широкому втіленню методів ендоскопічного втручання в багатьох спеціалізованих розділах хірургії (Емельянов С. И., 1995; Луцевич Э. В., 1996). Без сумніву, лапароскопічні операції мають цілий ряд переваг перед традиційними хірургічними втручаннями. Можливість ранньої активації хворих в післяопераційному періоді, більш швидке їх повернення до звичайної активності вказують на доцільність використання у хворих з супутньою кардіореспіраторною патологією саме лапароскопічних технологій. Однак, техніка проведення лапароскопічної операції містить у собі ряд моментів, які потенційно сприяють розвитку несприятливих змін з боку серцево-судинної та дихальної систем. Накладання карбоперитонеуму з наступним підвищенням внутрішньочеревного тиску викликає гемодинамічні зміни, підвищуючи операційний ризик.

Більшість ендоскопічних операцій проводиться в умовах загальної анестезії, яка супроводжується штучною вентиляцією легень. Це значно розширює можливості хірургії, дає можливість регулювати склад дихальної суміші, дихальний та хвилинний об'єми, тощо. Однак, штучна вентиляція легень, забезпечуючи газообмін, несприятливо впливає на гемодинаміку, функціональний стан дихальної системи (Бунятян А. А, 1993; Выжигина, 1993, Дворецкий, 1994, Prewitt R. M, 1981, Robotham J. L, 1983).

Негативні гемодинамічні ефекти штучної вентиляції легень, сумуючись з гемодинамічними порушеннями, які розвиваються при підвищеному внутрішньочеревному тиску, можуть привести до значного зниження продуктивності роботи серця. Це є особливо важливим у хворих з захворюваннями серцево-судинної та дихальної систем. На фоні уже існуючих знижених резервів кровотоку та вентиляції, власні компенсаторні механізми хворих не здатні будуть в повній мірі забезпечити достатню компенсацію порушень, які виникли, що може привести до розвитку тяжких ускладнень.

Крім того, вентиляція при лапароскопічних операціях повинна забезпечити достатню елімінацію вуглекислого газу, кількість якого може зрости в зв'язку з його інсуфляцією в черевну порожнину. Таким чином, умови вентиляції та газообміну, які складаються при проведенні лапароскопічних операцій вимагають особливого підходу до вибору режиму штучної вентиляції легень.

На сьогоднішній день, не має єдиного погляду на оптимальний для проведення лапароскопічних операцій режим штучної вентиляції легень. У зв'язку з цим актуальною являється проблема оптимізації вентиляційного забезпечення хворого в умовах негативного впливу карбоперитонеуму на гемодинаміку та вентиляцію, особливо у хворих з супутньою патологією.

Аналіз впливу різних режимів штучної вентиляції легень на гемодинаміку, газообмін, мікроциркуляцію дасть можливість науково обґрунтувати вибір оптимальних для лапароскопічних операцій режимів ШВЛ.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація є фрагментом НДР Української військово-медичної академії “Травматична хвороба – сучасна концепція надання хірургічної допомоги” № держреєстрації 0102U002988.

Мета і задачі дослідження. Метою даного дослідження стала розробка оптимальних режимів штучної вентиляції легень для анестезіологічного забезпечення лапароскопічних оперативних втручань, в тому числі і у хворих з супутньою патологією.

Для досягнення цієї мети були сформульовані наступні задачі:

1. Вивчити зміни показників центральної та периферичної гемодинаміки, які виникають на різних етапах лапароскопічної холецистектомії.

2. Вивчити особливості альвеолярно-артеріального переносу кисню, газообміну та змін кислотно-основного стану в умовах карбоперитонеуму на етапах лапароскопічної холецистектомії в залежності від проведеного режиму ШВЛ.

3. Вивчити зміни функції зовнішнього дихання, які виникають під впливом підвищеного внутрішньочеревного тиску у хворих в ранньому післяопераційному періоді в залежності від використаного режиму ШВЛ.

4. На основі одержаних результатів науково обґрунтувати і запропонувати найбільш оптимальні режими ШВЛ для проведення лапароскопічних операцій.

Об'єкт дослідження. Хворі, яким проводиться лапароскопічна холецистектомія.

Предмет дослідження. Динаміка змін центральної та периферичної гемодинаміки, газообміну та кислотно-основного стану в залежності від режиму ШВЛ під час проведення лапароскопічної холецистектомії.

Методи дослідження.

1. Клінічні.

2. Лабораторні (загальний аналіз крові, коагулограма, біохімічний аналіз крові, визначення газового складу крові та показників