Клініко-мікробіологічні особливості сальмонельозної інфекції, асоційованої з умовно-патогенними ентеробактеріями

Академія медичних наук україни

Інститут епідеміології та інфекційних хвороб ім. Л. В. Громашевського

 

Краснов Максим Ігоревич

 

УДК: 616. 98: 579. 842. 14: 616. 34-022: 576. 851. 49]-078

 

 

14. 01. 13 – інфекційні хвороби

  

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук

 

Київ – 2002

 

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Харківському державному медичному університеті МОЗ України.

Науковий керівник: доктор медичних наук, професор Козько Володимир Миколайович, завідувач кафедри інфекційних хвороб Харківського державного медичного університету МОЗ України.

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, професор Гебеш Василь Васильович, завідувач кафедри інфекційних хвороб Київської медичної академії післядипломної освіти МОЗ України доктор медичних наук, Бондарев Лев Самуїлович, професор кафедри інфекційних хвороб Донецького державного медичного університету МОЗ України

Провідна установа: Одеський державний медичний університет МОЗ України

Захист відбудеться “26” грудня 2002 року о 11 годині на засіданні Спеціалізованої вченої ради Д 26. 614. 01 при Інституті епідеміології та інфекційних хвороб імені Л. В. Громашевського АМН України за адресою: 01015, м. Київ, вул. Січневого повстання, 23.

 

 

Актуальність проблеми. За кількісними показниками захворюваність на гострі кишкові інфекції (ГКІ) займає друге місце після гострих респіраторних інфекцій (N. Simmons, 2001; C. -H. Chiu et al., 2002), причому сальмонельозу відводиться провідна роль у етіологічній структурі ГКІ (В. В. Гебеш, 1994; В. І. Покровський та співавт., 1995; Е. А. Сущенко та співавт., 1996; Ж. І. Возіанова 2000; W. E. Keene, 1999; S. I. Miller et al., 2000; S. J. Olsen et al., 2001). З середини 90-х років відмічається зростання рівня захворюваності на сальмонельоз серед населення України, що є загальносвітовою тенденцією (М. А. Андрейчин та співавт., 1998; Т. Г. Глушкевич та співавт., 1999; K. M? lbak et al., 1997; M. K. Glynn et al., 1998; L. C. McDonald et al., 2001).

Актуальність проблеми сальмонельозу визначається і тим, що в сучасних умовах клініка захворювання характеризується частішим розвитком тяжкого та затяжного клінічного перебігу і тривалого бактеріоносійства (Ж. І. Возіанова, 1990; В. В. Гебеш, 1996; Л. Є. Бродов та свівавт. 1997; С. О. Крамарев, 1997; І. Г. Грижак, та свівавт. 2002). У цьому аспекті не останню роль відіграє асоційована інфекція, яка зумовлена сполученням сальмонел та умовно-патогенних ентеробактерій (УПЕ)  (А. В. Прокопів, 1999). Вузловим моментом проблеми є причинно-наслідковий зв'язок між клінічним перебігом захворювання та різними за складом асоціаціями.

В літературі найбільш повно представлена клінічна картина сальмонельозу, асоційованого з УПЕ, у дітей. Такі випадки на відміну від моноінфекції сальмонельозу, супроводжуються масивною бактеріємією, більш тяжким і тривалим перебігом, частішим розвитком ускладнень (С. А. Дворецька, 1995; А. І. Мостюк та співавт., 1998; А. І. Бобровицька та свівавт., 2002; K. C. Kain et al., 1991; А. Saul, 1995; P. K. Bardhan et al., 1998), що, за даними О. В. Рябіченко, В. М. Бондаренко, 1998; E. Th. Rietschel, 1984; A. Novotny, 1990, зумовлено синергічною дією асоціації на макроорганізм шляхом порушення адаптаційно-компенсаторних механізмів. У той же час клінічні особливості перебігу сальмонельозу, асоційованого з УПЕ, у дорослих вивчені недостатньо, що диктує необхідність пошуку нових підходів до діагностики та терапії таких варіантів захворювання.

Традиційне використання антибактеріальної терапії призводить до заглиблення порушень мікробіоценозу товстої кишки хворих на сальмонельоз, а застосування сорбентів, антидіарейних препаратів та інших засобів патогенетичної терапії не дають підстави для оптимізму (Ю. В. Лобзін та свівавт. 2001; W. B. III Greenough 1993; J. F. Desjeux et al., 1998). У даному напрямку доцільним є розробка схем терапії сальмонельозу та асоційованої інфекції з застосуванням пробіотиків, що може істотно підвищити ефективність лікування.

Таким чином, саме відсутність діагностичних критеріїв спонукала до вивчення клініко-мікробіологічних особливостей сальмонельозу, асоційованого з УПЕ, у дорослих з метою розробки тактичних підходів до терапії.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана відповідно до НДР кафедри інфекційних хвороб Харківського державного медичного університету: “Вивчення стану компенсаторних механізмів в адаптації до інфекційного процесу, патогенетичне обґрунтування використання та удосконалення медикаментозних засобів лікування захворювань, що викликані бактеріями, вірусами, вірусно-бактеріальними і вірусними асоціаціями при гострому та затяжному перебігу”, № державної реєстрації 01980002614. Вивчення біологічних властивостей виконувалося згідно з договором про співпрацю у відповідності до плану НДР Міністерства охорони здоров'я України на 1999-2001 роки в рамках проекту НДР ЦФ. 4. 29. 99 (“Розробка нових методів епідеміологічного тестування збудників інфекційних захворювань”) на базі НДІ імунології та мікробіології АМН України ім. І. І. Мечникова.

Мета роботи і задачі дослідження: оптимізувати лікувально-діагнос-тичні засоби на основі вивчення клініко-мікробіологічних особливостей перебігу сальмонельозної інфекції, асоційованої з УПЕ.

Для досягнення цієї мети були поставлені наступні завдання:

1. З'ясувати питому вагу сальмонельозу, асоційованого з УПЕ, та виявити найбільш поширених бактеріальних асоціантів.

2. Визначити діагностичний підхід до сальмонельозної інфекції, асоційованої з УПЕ.

3. Визначити клінічні особливості перебігу сальмонельозу, асоційованого з УПЕ.

4. Виявити зв'язок між особливостями клінічного перебігу асоційованої інфекції