Клініко-мікробіологічні особливості сальмонельозної інфекції, асоційованої з умовно-патогенними ентеробактеріями

У разі неможливості визначення характерного набору видів для біоценозу необхідно обчислити коефіцієнт подібності (q) між видами мікроорганізмів, які було взято попарно, що дозволяє встановити межі складних багатокомпонентних асоціацій.

Таким чином, у хворих на АІ можна виділити стійкі асоціації клебсієл з гемолітичними ешерихіями, стафілококом і кандидами (p<0, 05), крім того, St. aureus схильний до сумісного існування з E. coli hly+. Цими взаємовідносинами пояснюється різниця у складі мікробних сполучень, які зустрічалась у хворих на АІ, що зумовлювало тяжкість та тривалість перебігу.

У хворих на сальмонельоз, асоційований з клебсієлами, частіше спостерігалися асоціації клебсієл, гемолітичних ешеріхій та стафілококів. Штами E. coli hly+ зі St. aureus утворюють стабільні асоціації, а також схильні до сумісного існування з Pr. vulgaris і Candida spp., тому у хворих на АІ протей зустрічався у сполученні з кандидами та стафілококом. Мікробні асоціації, які складаються з St. aureus, Candida spp., E. coli hly+ є стійкими угрупованнями, що зумовлені біоценотичними зв'язками (p<0, 05).

Дослідження клінічної ефективності пробіотика Ентеролу. Результати досліджень мікробіоценозу товстої кишки у хворих на сальмонельоз та АІ диктують необхідність пошуку нових засобів терапії, які б впливали на порушення біоценозу.

Позитивна клінічна динаміка в групі хворих, що отримували Норфлоксацин і Ентерол 250 спостерігалася вже з 2-ї доби від початку терапії, що було пов'язано з припиненням діареї. У більшості хворих (50%) нормалізація випорожнень спостерігалася на 3-тю добу після початку терапії. Середня тривалість діарейного синдрому у хворих, які одержували Норфлоксацин і Ентерол 250, складала (3, 2+0, 5) діб, проти (5, 2+0, 7) діб у контрольній групі. Ентерол у комплексі з Норфлоксацином впливав і на кратність діареї. На початку терапії захворювання середня кратність діареї не різнилася в основній та контрольній групах [ (10, 1+0, 8) та (9, 8+0, 5) разів на добу відповідно]. Після початку терапії у хворих в основній групі на 4-ту добу кратність діареї становила (1, 4+0, 6) разів на добу, що суттєво відрізнялося від аналогічних показників у контрольній групі (p<0, 05). В основній групі до 3-го дня терапії у 80% хворих відзначалася нормалізація випорожнень на відміну від контрольної групи, де аналогічні показники спостерігалися лише на 5-6-й день лікування. У хворих основної групи спостерігалося скорочення тривалості болів у животі.

Будь-яких побічних явищ у хворих, що приймали Ентерол 250, не виявлено. Препарат має задовільні смакові якості. Призначення Ентеролу 250 у 26, 7% хворих на 1-шу добу супроводжувалось незначними явищами метеоризму: відчуттям здуття, бурчанням в животі та підвищеним газоутворенням, що і зумовило різницю в показниках тривалості спостереження бурчання у животі. Ці прояви були пов'язані з дією препарату.

При вивченні стану мікробіоценозу товстої кишки у хворих основної та контрольної груп встановлена деяка різниця в якісному та кількісному складі мікрофлори. У хворих основної групи спостерігалося збільшення рівня біфідофлори товстої кишки в порівнянні зі станом до початку лікування [ (8, 4+0, 5) і (7, 6+0, 2) lg КУО/г відповідно, p<0, 05]. Мікробне число лактобактерій зростало під впливом терапії [ (4, 7+0, 3) і (6, 9+0, 5) lg КУО відповідно, p<0, 05]. У контрольній групі не визначалося значних змін у кількості біфідо- та лактобактерій. До початку терапії кількість біфідобактерій становила (7, 7+0, 4) lg КУО/г, після лікування – (7, 0+0, 5) lg КУО/г, а мікробне число лактобактерій до початку вживання Норфлоксацину складало (5, 0+0, 5) проти (5, 2+0, 4) lg КУО/г. Призначення Ентеролу 250 суттєво не впливало на рівень E. coli lac+. До початку терапії кількість лактозопозитивної E. coli становила (7, 0+0, 6) lgКУО/г, а після лікування – (8, 4+0, 6) lgКУО/г. При застосуванні Норфлоксацину в хворих у контрольній групі не спостерігалося вірогідної різниці у кількісних показниках E. coli lac+, але можна зауважити, що загальна тенденція була в бік зниження [до терапії – (7, 2+0, 4) lgКУО/г, після – (6, 2+0, 5) lgКУО/г].

Після припинення терапії в контрольній групі лактозонегативні ешерихії виділені від 48% хворих, а в основній – лише у 12% випадків. Варіанти E. coli lac+ частіше спостерігалися у хворих, які лікувалися Норфлоксацином, ніж Ентеролом 250. У 28% хворих контрольної групи спостерігалися гемолітичні ешерихії, стафілококи та кандиди, а при лікуванні Ентеролом 250 лише у 8% хворих. Ентерол 250 призводив до зменшення кількості атипових варіантів E. coli lac+ і lac- [до терапії (5, 32+0, 4) і (4, 7+0, 3) lgКУО/г, після терапії – (2, 0+0, 3) і (2, 10+0, 8) lgКУО/г відповідно, р<0, 05]. Норфлоксацин не впливав на вміст лактозонегативних ешерихій, до початку лікування мікробне число E. coli lac- складало (4, 8+0, 4) lgКУО/г, а після лікування – (4, 1+0, 5) lgКУО/г (p>0, 05), а кількість Candida – (4, 2+0, 5) і (3, 6+0, 4) lgКУО/г відповідно). У контрольній групі гемолітичні ешерихії визначались у постійній кількості [до терапії – (4, 5+0, 4) lgКУО/г і після – (3, 5+0, 4) lgКУО/г, p>0, 05]. У хворих основної групи в динаміці спостерігалося зменшення кількості УПЕ, що зумовлено дією Ентеролу 250. Так, до початку терапії кількість УПЕ складала (5, 3+0, 8) lgКУО/г, а після терапії – (1, 9+0, 6) lgКУО/г, p<0, 01.