Контроль і ревізія

Аналогічно пред'явлені претензії покупцями підприємства, які відображені на рахунку 374 „Розрахунки за претензіями» і в журналі реєстрації претензій, що надійшли, необхідно пов'язати і використати при ревізії виконання договорів про постачання продукції покупцям. Така перевірка звичайно сприяє підвищенню відповідальності підприємства за виконання господарських договорів.

З особливою увагою перевіряють погашення заборгованості щодо розтрат, недостач і розкрадань. При цьому з'ясовують наявність виконавчих листів або зобов'язань про погашення боргу кожним дебітором, причини припинення платежів або тимчасового припинення їх за окремі місяці. Якщо заборгованість була списана за рішенням суду про неплатоспроможність боржника, треба перевірити зарахування цих сум на забалансовий рахунок 072 „Невідшкодовані нестачі і втрати від псування цінностей», на якому вони враховуються протягом визначеного часу. Ревізор з'ясовує, які вживалися заходи щодо стягнення раніше списаної на забалансовий рахунок заборгованості та які зміни відбулися в становищі боржників. У разі стягнення з винних осіб визначення сум збитків здійснюється відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 22. 01. 96 р. №116 „Про затвердження Порядку визначення розміру збитків від роз-крадання, нестач і знищення (псування) матеріальних цінностей” [13].

 

Запитання для самоперевірки

1. Які основні завдання ревізії розрахунків.

2. Які особливості законодавчої бази ревізії розрахунків

3. Перелічить основні методичні прийоми ревізії розрахунків.

 

Навчальні завдання

1. Зробить порівняльну оцінку перевірки розрахунків по претензіях та по відшкодуванню матеріальних збитків

2. Визначте властиві риси ревізії саме розрахунків господарюючих субєктів

3. Дослідить особливості ревізії з покупцями та замовниками в бюджетних установах

4. Розкрийте сутність основних завдань ревізії розрахунків.

 

Рекомендована література за темою відповідно загального списку літератури: 12, 15, 21, 22, 23, 27, 33.

 

 

Основні питання:

9.1. Завдання, методи та послідовність проведення ревізії основних засобів.

9.2. Ревізія операцій з основними засобами.

9.3. Перевірка витрат на ремонт основних засобів.

9.4. Перевірка правильності нарахування амортизаційних відраху-вань.

9 5. Перевірка операцій з нематеріальними активами.

 

9.1. Завдання, методи та послідовність проведення ревізії основних засобів

 

Продуктивність суспільної праці і темпи її зростання безпосередньо повязані з технічною озброєністю праці, величиною основних виробничіх засобів і їх інтенсивністю використання. Якісне вдосконалення і покращення використання основних виробничих засобів є важливим фактором інтенсифікації розвитку всіх галузей національної економіки в умовах ринкових відносин. Операції з основними засобами та їх відораження у обліку регулюються Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби». [29] Цим же П (С) БО визначені термінологічні поняття стосовно операцій з основними засобами.

Основні засоби – це матеріальні активи, які підприємство утримує з метою використання їх у виробничому процесі або надання в оренду іншим особам чи для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких більше одного року (або операційного циклу, якщо він довший, ніж рік).

Завданнями ревізії операцій з основними засобами є перевірка:

ефективного їх використання та збереження;

• правильності документального оформлення надходження, переміщення та використання;
• правильності нарахування і використання амортизації;
• своєчасності та повноти віднесення амортизації до витрат підприємства;
• правильності визначення і списання збитків, що були понесені внаслідок ліквідації не цілком амортизованих об'єктів;
• правильності ведення обліку операцій, пов'язаних із реалізацією непотрібного та зайвого обладнання.

Ревізію основних засобів рекомендується проводити у послідовності, що представлена на рис. 25.

 

 

Під час ревізії операцій з основними засобами використовуються загальнонаукові та специфічні методи ревізії.

До специфічних методів ревізії належать:

1) органолептичні:

інвентаризація,, контрольні заміри робіт;

вибіркові та суцільні спостереження;

технологічний контроль;

хіміко-технологічний контроль;

експертизи та ін. ;

2) розрахунково-аналітичні;

3) документальні:

інформаційне моделювання;

камеральні перевірки та ін. ;

4) узагальнення і реалізація результатів ревізії.

При здійсненні ревізії операцій з основними засобами перевіряються:

1) акти прийому-передачі засобів (форма № ОЗ-1) ;

2) накладні на внутрішнє переміщення основних засобів (форма № ОЗ-2) ;

3) інвентарні картки обліку – для будинків та споруд за формою № ОС-6, для машин, обладнання, транспортних засобів, виробничого та господарського інвентарю за формою № ОЗ-7;

4) описи інвентарних карток з обліку основних засобів (форма № ОЗ-10) ;

5) акти про ліквідацію основних засобів (форма № ОЗ-4 та № ОЗ-4А – для автотранспорту) ;

6) інвентарні списки основних засобів за місцем їхнього розташування та експлуатації (форма № ОЗ-13) ;

7) картки переміщення основних засобів за їхніми видами та групами (форма № ОЗ-12) ;

8) акти інвентаризації та звіряльні відомості за результатами інвентаризації основних засобів;

9) кошториси та плани капітального ремонту основних засобів за період, що перевіряється;

10) дефектні акти на капітальні ремонти;

11) таблиці для здійснення розрахунків амортизації та зносу основних засобів.

Під час ревізії операцій з основними засобами на відповідність дотримання вимог чинного законодавства необхідно керуватися