Контроль і ревізія

 

9.4. Перевірка правильності нарахування амортизаційних відрахувань

У разі ревізії операцій з основними засобами важливим є нарахування їх амортизації. Зазначена операція має відповідати вимогам Закону України „Про оприбуткування прибутку підприємств, який визначає амортизацію основних фондів як поступове перенесення витрат на їх придбання, виготовлення або поліпшення, на зменшення скоригованого прибутку в межах норм амортизаційних відрахувань.

Амортизація основних засобів передбачає перевірку правильності нарахування зносу обєктів, протягом терміну корисного використання (експлуатації), встановленого підприємством при зарахуванні на баланс, і призупинення та консервації.

Амортизації підлягають витрати на:

1) придбання основних фондів для власного виробничого використання;

2) самостійне виготовлення основних фондів для власних виробничих потреб, включаючи витрати на виплату заробітної плати працівникам, які зайняті на виготовленні таких основних фондів;

3) проведення всіх видів ремонту, реконструкції, модернізації та інших видів поліпшення основних фондів;

4) капітальне поліпшення якості земель, не пов'язане з будівництвом.

Нарахування амортизації обєктів основних засобів проводиться за різними методами, які вибирають самі піднриємства і затверджують у прийнятій обліковій політиці.

Прямолінійний метод – річна сума амортизації обчислюється діленням вартості обєкта основних засобів на термін його корисного використання.

Метод зменшення залишкової вартості – сума амортизації за рік визначається добутком залишкової вартості обєкта на початок звітного року або первісної вартості на початок нарахування амортизації та річної норми амортизації.

При цьому норма річної амортизації обчислюється у відсотках як різниця між одиницею та результатом кореня ступеня кількості років корисного використання обєкта з результату від ділення ліквідаційної вартості обєкта на його первісну вартість.

Метод прискореного зменшення залишкової вартості – річна сума амортизації визначається як добуток залишкової вартості обєкта на початок звітного року або первісної вартості на дату початку нарахування амортизації та річної норми амортизації, обчисленої, виходячи із терміну корисного використання обєкта, з збільшенням вдвічі.

Кумулятивний (нагромаджувальний) метод – сума річної амортизації визначається як добуток вартості обєкта, який амортизується, та кумулятивного коефіцієнта, що розраховується діленням кількості років, що залишаються до кінця терміну корисного використання обєкта основних засобів, на суму кількості років його корисного використання.

Виробничий метод – місячна сума амортизації визначається як добуток фактичного обсягу продукції (робіт, послуг) за місяць та виробничої ставки амортизації, яка обчислюється діленням вартості обєкта на загальний обсяг продукції (робіт, послуг), який підприємство очікує виготовити (виконати) з використанням цього обєкта основних засобів.

Слід відмітити, що підприємство може застосовувати норми і методи нарахування амортизації основних засобів, передбачені податковим законодавством. (табл. 4)

 

 

 

При перевірці нарахування амортизаційних відрахувань ревізору слід дослідити правильність організації аналітичного обліку для розмежування балансової вартості основних фондів, які амортизуються за різними нормами.

 

9.5. Перевірка операцій з нематеріальними активами

 

Під час ревізії операцій з нематеріальними активами необхідно керуватися вимогами П (с) БО №8 „Нематеріальні активи” [30], затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 18. 10. 99 р. № 242. Насамперед під час ревізії слід здійснити визнання предметів, по-перше, як активів, а по-друге, як нематеріальних активів. Придбаний або отриманий нематеріальний актив відображається в балансі, якщо існує ймовірність одержання майбутніх економічних вигод, пов'язаних із його використанням, і його вартість може бути достовірно визначена.

Об'єктом ревізії операцій з нематеріальними активами є механізм формування їх початкової вартості, оскільки придбані (створені) нематеріальні активи зараховуються на баланс підприємства саме по початковій вартості.

Нарахування амортизації об'єктів нематеріальних активів здійснюється упродовж строку їх корисного використання, який встановлюється підприємством самостійно при визнанні такого об'єкта активом (тобто при зарахуванні його на баланс), але не більше 20 років. Під час ревізії визначення строку корисного використання об'єкта нематеріальних активів необхідно враховувати:

• строки корисного використання подібних активів;
• моральний знос, що передбачається;
• правові або інші подібні обмеження щодо строків використання такого об'єкта нематеріальних активів та інші чинники.

Метод амортизації нематеріальних активів обирається підприємством самостійно, виходячи з умов отримання майбутніх економічних вигод. У разі, якщо зазначені умови визначити неможливо, то амортизація нараховується із застосуванням лінійного методу. Термін корисного використання нематеріальних активів та метод їх амортизації можуть переглядатися в кінці звітного року, якщо в наступному році очікуються зміни строку корисного використання активу або зміни умов отримання майбутніх економічних вигод.

Під час ревізії зазначених операцій перевіряється видання наказу по підприємству про зміну методу нарахування амортизації та терміну корисного використання об'єкта нематеріальних активів. Разом з тим об'єктом нарахування амортизації за новим обраним методом є залишкова вартість об'єкта нематеріальних активів на початок місяця, наступного за місяцем змін.

Не входять до об'єкта нарахування амортизації:

• первісна вартість нематеріальних активів, щодо яких підприємство не несло витрат на придбання (тобто отримані як внесок засновників до статутного капіталу, безкоштовно отримані) ;
• первісна вартість нематеріальних активів, самостійно виготовлених на підприємстві;
• витрати підприємства, понесені в зв'язку з ремонтом та іншими видами поліпшення нематеріальних активів.
• вартість гудвілу.