Контролер виконавчого модуля промислової мережі

Допустимий час перебування в ЕП може бути реалізовано одноразово або протягом робочого дня. В зонах з різною напруженістю ЕП час перебування обчислюють за формулою:

 

де   - приведений час, еквівалентний біологічному ефекту перебуванню в ЕП нижньої межі нормованої напруженості,   год;

  - час перебування в контрольованих зонах з напруженістю, год;

 - допустимий час перебування в ЕП для контрольованих зон, де напруженість  більше 20 до 25 кВ / м та більше 5 до 20 кВ / м. Наведений час не повинен перевищувати 8 год. Кількість контрольованих зон визначається перепадом рівнів напруженості ЕП на робочому місці. Різниця в рівнях напруженості ЕП контрольованих зон встановлюється 1 кВ / м.

Вимоги для зон більше 5 до 25 кВ / м дійсні за умови виключення можливості впливу електричних розрядів на персонал, а також за умови застосування захисного заземлення за ГОСТ 12.1.019-79 ”Електробезпека. Загальні вимоги і номенклатура видів захисту” всіх ізольованих від землі предметів, конструкцій, частин обладнання, машин і механізмів, до яких можливо дотик працюють у зоні впливу ЕП.

Засоби захисту від ЕП

Для захисту персоналу застосовують такі способи:

-зменшення потужності випромінювання джерела ЕП застосуванням узгоджених навантажень і поглинувачів потужності;

-віддалення робочого місця від дбюжерела ЕП (захист відстанню);

-зменшення часу перебування під опроміненням (захист часом);

-раціональне розташування в робочому приміщенні устаткування, що випромінює електромагнітну енергію;

-встановлення раціональних режимів роботи устаткування і обслуговуючого персоналу;

-екранування джерела ЕП чи робочого місця;

-застосування засобів індивідуального захисту;

-застосування засобів сигналізації і блокування.

Екрани виконують у вигляді замкнених об'ємів (камер, кожухів), щитків і ширм із матеріалів з великою електричною провідністю (мідь, латунь, алюміній). Як засоби індивідуального захисту застосовують спецодяг з металізованої тканини та шоломи з електропровідним шаром. Очі захищають окулярами з металізованим склом або замість скелець із сіточками з тонкого дроту.

До заходів щодо зменшення впливу на працівників ЕП належать: організаційні, інженерно-технічні та лікарсько-профілактичні.

Організаційні заходи здійснюють органи санітарного нагляду. Вони проводять санітарний нагляд за об'єктами, в яких використовуються джерела електромагнітних випромінювань. 

Інженерно-технічні заходи передбачають таке розташування джерел ЕП, яке б зводило до мінімуму їх вплив на працюючих, використання в умовах виробництва дистанційного керування апаратурою, що є джерелом випромінювання, екранування джерел випромінювання, застосування засобів індивідуального захисту (халатів, комбінезонів із металізованої тканини, з виводом на заземлюючий пристрій). 

Взагалі, засоби індивідуального захисту необхідно використовувати лише тоді, коли інші захисні засоби неможливі чи недостатньо ефективні: при проходженні через зони опромінення підвищеної інтенсивності, при ремонтних і налагоджувальних роботах в аварійних ситуаціях, під час короткочасного контролю та при зміні інтенсивності опромінення. Такі засоби незручні в експлуатації, обмежують можливість виконання трудових операцій, погіршують гігієнічні умови.

Засоби індивідуального захисту працюють за принципом екранування людини з використанням відбиття і поглинання ЕП. Для захисту тіла використовується одяг з металізованих тканин і рідіопоглинаючих матеріалів. Металізовану тканину роблять із бавовняних ниток з розміщеним всередині них тонким проводом, або з бавовняних чи капронових ниток, спірально обвитих металевим дротом. Така тканина, наче металева сітка, при відстані між нитками до 0,5 мм значно послаблює дію випромінювання. При зшиванні деталей захисного одягу треба забезпечити контакт ізольованих проводів. Тому електрогерме-тизацію швів здійснюють електропровідними масами чи клеями, які забезпечують гальванічний контакт або збільшують ємнісний зв'язок неконтактуючих проводів.

Лікарсько-профілактичні заходи передбачають проведення систематичних медичних оглядів працівників, які перебувають у зоні дії ЕП, обмеження в часі перебування людей в зоні підвищеної інтенсивності електромагнітних випромінювань, видачу працюючим безкоштовного лікарсько-профілактичного харчування, перерви санітарно-оздоровчого характеру.

 

 

Електричне поле може згубно діяти на нервову систему, серцево-судинну систему, на протікання вагітності, змінювати склад крові, впливати на вироблення гормонів тощо. Вплив ЕП залежить від його частоти, напруженості та інтенсивності, тривалості його впливу на організм.

В залежності від умов використовують різні заходи захисту від ЕП: організаційні, інженерно-технічні та лікарсько-профілактичні.

Для контролера використовується захист відстанню тому його навіть незначне ЕП ніяким чином не впливає на працівників. Також застосування на самому контролері низьких напруг та малу потужність зменшує інтенсивність та напруженість ЕП.

 

 

 

Мета даної бакалаврської кваліфікаційної роботи розробити контролер виконавчого модуля промислової мережі, тобто виконавчим механізмом.

Основним виконавчим механізмом буде КД (кроковий двигун.). КД буде повертати камеру відеоспостереження в залежності від команд, які приходять від оператора з мережі. Давачі, які знаходяться по бокам будуть задавати межі повертання відеокамери. Також передбачена можливість підключення інших виконавчих механізмів через буферну схему, та різних типів давачів також за допомогою буферної схеми. Це надає пристрою універсальності.

Оскільки мікроконтролер під’єднаний до мережі CAN – це надає пристрою зменшену кількість різних пристроїв керування, що знижує його вартість. Також застосування вбудованого контролера CAN в базовий мікроконтролер знижує його кінцеву вартість, за рахунок використання однієї мікросхеми замість двох.

Головним етапом розробки контролер виконавчого модуля промислової мережі був вибір елементної бази, а саме мікроконтролера, який би