віку. Тепер у Сполучених Штатах Америки діти з вадами можуть отримувати освіту залучення, яка разом з відповідною медичною допомогою, дає їм змогу повністю розкрити свій потенціал. Малята- інваліди можуть відвідувати дитячі садки і початкові школи, а також брати участь у громадських заходах. Старші діти можуть навчатися у професійних училищах, школах, коледжах. Завдяки такому підходу в дорослому віці інваліди мають можливість працювати, сплачувати податки і користуватися всіма правами, які надає людям суспільство. Згодом, зростаюча аморальність суспільства і низький освітній рівень американських шкіл викликали серйозне занепокоєння на державному рівні. Педагогіка повернулася до “ основ ”, що означало не лише зміну поглядів на виховання, а й відновлення віри у традиційні цінності та християнську мораль. Прибічники руху “ Назад до основ ” виступали за підвищення ролі вчителя у виховному процесі, встановлення суворої дисципліни у шкільних 7 закладах за рахунок формування в учнів стійких норм моралі та поведінки. Під впливом руху “ Назад до основ ” чимало штатів прийняли закони про встановлення освітніх стандартів, затверджених на конференції 1976 року, яким повинен відповідати випускник будь-якої школи. Знову з’явилися традиційні школи з класно-урочними заняттями, домашніми завданнями, суворим порядком і дисципліною. Пропонувалося залучати до процесу морального виховання не тільки вчителів і батьків, а й адміністрацію школи, громадськість, спільні зусилля яких могли б стати запорукою успішного виховного процесу. Зауважимо, що у США кінцевою метою навчання і виховання дітей та підлітків з особливими потребами є вироблення навичок, які дали б змогу існувати самостійно, прищеплення корисних соціальних умінь, які дозволятимуть їм жити і працювати у звичайному середовищі. У зв'язку з таким підходом загальноосвітня підготовка і розвиток процесів пізнання не займають значне місце в роботі з розумово відсталими дітьми. Нині соціально-педагогічна підтримка дітей з обмеженими функціональними можливостями у США здійснюється державними й недержавними громадськими організаціями. Причому, недержавні організації можуть бути міжнародні, національні асоціації або муніципальні установи. 8 Так, наприклад, однією із авторитетних організацій є Міжнародна Ліга суспільств допомоги дітям-інвалідам. Її філії є в більш ніж 70 країнах світу у тому числі і в США. Змістом роботи цієї організації є боротьба за права дітей з обмеженими функціональними можливостями на міжнародному й національному рівнях.
Висновок
Узагальнюючи вище наведені факти, ми можемо зробити висновки, що розвиток соціально-педагогічної підтримки дітей з особливими потребами у США характеризувався появою шкіл та установ, в яких здійснювалась спеціалізація за окремими загальноосвітніми дисциплінами, та розробкою спеціальних навчальних програм для осіб з особливими потребами.
Аналітичний огляд стану впровадження інклюзивної освіти в пострадянських країнах засвідчив, що національні освітні системи країн пострадянського простору внаслідок глобальних соціально-політичних та економічних перетворень відчули необхідність принципових змін і модернізації насамперед освітньої законодавчої бази, узгодження її з ратифікованими міжнародно-правовими актами щодо дотримання прав всіх людей без обмежень. У всіх країнах були ухвалені освітні закони, які стверджували право на здобуття освіти всіх громадян та надавали право вибору навчального закладу.
Порівняльний аналіз дав змогу констатувати ідентичність проблем, що виникають у процесі запровадження реформ, зокрема, саме у країнах зі спільним минулим, зі схожою економічною та політичною ситуацією.
У країнах пострадянського простору відмічається значне зростання кількості дітей з обмеженими можливостями. Це пояснюється не лише збільшенням народжуваності дітей з вадами, а й новими діагностичними заходами, визнанням окремих порушень, які до цього часу не фіксувалися, поліпшенням скоординованості різних відомств в узгодженні статистичних даних; зростанням громадських ініціатив батьківських асоціацій тощо. Водночас, статистичні дані щодо кількості дітей з обмеженнями в країнах пострадянського простору хибують неточністю. Лише в Литовській республіці освітньому реформуванню передував повний облік дітей з особливостями психофізичного розвитку й оприлюднені Литвою статистичні дані відповідають середньосвітовим показникам.
Список використаних джерел
1. Головінський І. Педагогічна психологія: навчальний посібник / І. Головінський. – К. : В-во «Аконт», 2003. – 287 с.
2. Етапи розвитку концепцій морального виховання у педагогіці США (60 ті роки ХХ – початок ХХІ ст.) [Електронний ресурс] / Л. І. Довгань // Вісн. Житомир. держ. ун-ту ім. І. Франка, 2007. – N 34. – С. 106-110.
3. Жуковський В. М. Морально-етичне виховання в американській школі (30-і роки ХІХ ст. – 90-і роки ХХ ст.) : дис. докт. пед. наук: 13. 00. 01/ В. М. Жуковський – К., 2004. – 625 с.
4. Малькова З. А. Концепция “воспитания для выживания” в современной буржуазной педагогике / З. А. Малькова // Советская педагогика. – 1978. – № 10. – С. 118-124.
5. Малькова З. А. Тринадцать лет спустя: американская школа-96 //Педагогика. – 1996. – № 5. – С. 102-110.
6. Методичні рекомендації щодо удосконалення утримання та виховання дітей у дитячих інтернатних закладах на принципах, що базуються на Конвенції 00Н про права дитини. – К. : УІСД, 1998.
7. Соціальні особливості навчання та виховання дітей-інвалідів //Вінницький міський центр соціальної служби для молоді. – Вінниця, 2001.
8. Юсуфбекова Н. Р. “Назад – к основам! ” / Н. Р. Юсуфбекова //Советская педагогика. – 1987. – № 8. – С. 122-126.
9. Ярская-Смирнова Е. Р. Инклюзивное образование детей-инвалидов/ Ярская-Смирнова Е. Р., Лошакова И. И. // СОЦИС. – 2003. – № 5. – С. 100-106.
10. Борякова Н. Ю. «Педагогічні системи навчання та виховання дітей з відхиленнями у розвитку «. М. : АСТ; Астел, 2008 – 222, [2] с. (Вища школа)
11. Мастюкова Е. М. «Спеціальна педагогіка. Підготовка до навчання дітей з особливими проблемами в розвитку. Ранній і дошкільний вік «. Под ред. А. Г. Московкина. М. : Классікс Стиль, 2003. – 320 с.
12. Новикова О. О., Шматко Н. Д. «Мовна ритміка для малюків. Заняття зглухими і слабочуючих дітьми 2-3 років «. М. : «Советский спорт», 2003 – 68с.