Контрольна робота з дисципліни "Соціологія" №Соц-000006

місце в анкеті завжди обмежене, можна зрозуміти прихильність соціологів до комбінованих, або табличних, запитань.

По-друге, застосування такого типу питань вигідне з погляду графічного оформлення анкети. Вони знімають монотонність, вносять розмаїтість в анкету, коли дослідник перебиває серію традиційно побудованих питань такими табличними питаннями.

Однак такі питання все-таки досить важкі для респондентів. Їх складніше зрозуміти і на них важко відповідати, особливо тим, хто не має навичок роботи з текстами. Методичні дослідження показали, що на табличні, або комбіновані, питання не відповідають від 15 до 30% опитаних, іноді й більше, залежно від складності побудови і змісту підпитань. Крім того, значно знижується чистота відповідей.

Незважаючи на труднощі застосування табличних питань, відмовлятися від них недоцільно, оскільки вони мають свої переваги, про що вже говорилося, хоча користуватися ними треба акуратно, не зловживати, тобто вводити в анкету не більше трьох-чотирьох, роблячи їх якомога простішими, зрозумілішими, постійно даючи роз'яснення в тексті і при усному інструктуванні про особливості їх заповнення. Будувати ці питання бажано за єдиним зразком, щоб, раз побачивши і зрозумівши даний тип питання, респондент не витрачав надалі зусиль на їх розуміння. Кожне таке питання має бути ретельно відпрацьоване при пілотажному (пробному) дослідженні. Тільки при такому підході табличні питання можуть використовуватися досить ефективно.

Запитання-меню – це такий вид формулювання питального судження, коли респондентові  пропонується цілий набір різних варіантів відповідей, з яких він може вибрати декілька, які найбільше йому підходять (як правило,  не більше трьох).

Наприклад:

1. Чи вважаєте Ви, що громадську думку необхідно досліджувати на державному рівні? (оберіть до трьох варіантів відповіді)

1) так, оскільки громадська думка – найважливіший показник соціального стану населення;

2) так, оскільки громадська думка повинна визначати політику держави;

3) так, оскільки громадська думка є вираженням волі основної частини суспільства;

4) ні, оскільки громадська думка завжди формується під впливом засобів масової інформації і може бути необ’єктивною;

5) ні, оскільки право представляти свою думку населення передало депутатам шляхом виборів;

6) так, але такі дослідження повинні грунтуватися на надзвичайно великій вибірці громадян;

7) так, але для цього доцільно використовувати не опитування, а контент-аналіз ЗМІ.

У багатьох випадках, перш ніж задавати респонденту змістовне питання, треба з'ясувати, чи відноситься він до тієї групи людей, для яких призначене це питання, тому що певні питання адресуються лише їм. Цьому слугують питання-фільтри. І тоді одне питання є питанням-фільтром для іншого.

Наприклад:

1. Вам від 17 до 24 років?

Якщо так, - переходьте до відповіді на запитання 11, якщо ні – переходьде до відповіді на запитання 2.

Загалом в опитуваннях, які стосуються громадської думки, використовуються практично всі види запитань, що дає змогу проводити ширші дослідження, однак спричиняє значну складність інтерпретації результатів.

Завдання № 2

2.1. План спостереження за поведінкою учасників конференції

Для реєстрації даних при дослідженні поведінки учасників конференції “Громадська думка як предмет наукових досліджень” можна використати картотеку спостереження, яка включає дев'ять різних бланків оцінки: ситуації перед початком конференції, організаційного періоду, реєстрації дій доповідача або виступаючого, реєстрації реакцій аудиторії на виступ, описи загальної ситуації під час дебатів, ситуації при прийнятті рішень конференції, зокрема, під час обговорення виправлень і доповнень до проекту рішення, ситуації по закінченню конференції і картка загальної характеристики конференції.

Картка індикаторів для реєстрації відношення учасників конференції до виступаючих - доповідачів, учасників дискусії буде виглядати наступним чином.

Таблиця 1

Індикатори відношення учасників зборів до виступаючих шляхом прямого спостереження реакцій аудиторії

До кожного рядка елементів спостережуваної поведінки дається 6-членна номінальна шкала, пункти якої є наступними:

• 1 - президія зборів;
• 2 - більшість аудиторій;
• 3 - приблизно половина аудиторії;
• 4 - меншість аудиторії;
• 5 - кілька людей;
• 6 - один-два чоловіки.

Для підвищення надійності результатів спостереження розчленовуємо зони спостереження (президія, виступаючі, сектор учасників конференції з 15-20 чоловік) і по шкалі часу фіксувати, що відбувається, користуючись кодами. У протоколі в кожному рядку робиться оцінка пункту номінальної шкали з врахуванням часу. При цьому інший спостерігач реєструє, за відповідною інструкцією, дії ораторів, після чого можна синхронізувати реакції аудиторії на виступи з трибуни конференції.

Частоту й інтенсивність подій у цьому випадку реєструють за допомогою шкал ранжування за попередньою схемою, графа 2. Сучасна техніка дозволяє використати магнітофон, відеокамеру або фотоапарат, які забезпечують дійсність реєстрації спостережуваного.

Результати спостережень заносять у протокол реєстрації подій (таблиця 2).

Таблиця 2

Протокол реєстрації подій на основі індикаторів відношення учасників конференції до виступаючого

2.2. Спостереження за поведінкою учасників конференції під час обговорення передбачених порядком денним питань

На порядок денний конференції “Громадська думка як предмет наукових досліджень” були винесені виступи з наступних питань:

1. Громадська думка як соціальна і філософська категорія.
2. Історія досліджень громадської думки у світі і в Україні.
3. Необхідність дослідження громадської думки при демократичному устрої держави.
4. Методи і технології дослідження громадської думки.
5. Вплив мас-медіа на формування громадської думки.
6. Роль студентської молоді у формуванні громадської думки країни.

Під час обговорення передбачених порядком денним питань проводилося спостереження за поведінкою як учасників конференції, так і слухачів, президії і всієї аудиторі загалом. Результати спостереження за поведінкою слухачів в аудиторії заносилися у таблицю 3 відповідно по темах виступів.

Таблиця 3

Індикатори відношення учасників зборів до виступаючих шляхом прямого спостереження реакцій аудиторії

Спостереження за частотою формалізованих подій по кожному виступу було занесено у таблицю 4.

Таблиця 4

Протокол реєстрації подій на основі індикаторів відношення учасників конференції до виступаючого

2.3. Аналіз результатів спостереження

На основі результатів проведеного спостереження слід зробити ряд висновків відповідно до отриманих даних.

Зокрема, слід відзначити, що на початку проведення конференції, незважаючи на те, що її відвідування було добровільним, а не обов’язковим, спостерігалося дуже багато сторонніх розмов, слухачі займалися сторонніми справами, здавалося, що питання, які розкриває виступаючий, цікавили лише президію конференції, яка складалася, переважно, з викладачів і громадських діячів.

Однак починаючи з третього виступу кількість сторонніх і не пов’язаних х тематикою конференції розмов різко скоротилася, з’явився інтерес до виступів, учасники почали активніше задавати питання виступаючим, що привело до деякого зрушення регламенту конференції – загальний час виступів збільшився понад визначений.

Останні дві теми виступу – “Вплив мас-медіа на формування громадської думки”  і “Роль студентської молоді у формуванні громадської думки країни” викликали найбільшу активність аудиторії, учасники жваво обговорювали проблеми як між собою, так і задаючи виступаючим різноманітні запитання. При цьому спостерігалася практично 100% активність слухачів, занять сторонніми справами майже не було, розмови стосувалися лише обговорюваних питань.

Загалом слід відзначити, що тема конференції “Громадська думка як предмет наукових досліджень” викликала зацікавлення студентів, в основному, з точки зору практичних питань, при цьому проблеми методології дослідження громадської думки мали середній рівень зацікавлення, а питання історії дослідження громадської думки і категоріального апарату соціології громадської думки практично не викликали інтересу, що можна пояснити тим, що ці питання вже вивчалися слухачами у лекційному курсі.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ:

1. Дворецька В. Г. Соціологія: навч. посіб. - К.: Вид-во КНЕУ, 2002.
2. Іванова Т.В.. Методичні вказівки до виконання позааудиторних робіт з соціології для студентів усіх спеціальностей денної форми навчання. – Суми: СУМДУ, 2005.
3. Оссовський В. Л. Громадська думка: спроба соціологічної інтерпретації. - К.: вид. ін-ту соціології НАН України, 1999.
4. Сірий Є. В. Соціологія: спеціальні та галузеві соціології. - К.: МАУП, 2006.
5. Соціологія: підручник для студ. вищ. навч. закл. / за ред. В. Г. Городяненка. - К.: Вид. центр “Академія”, 2004.
6. Судас Л.Г. Социология общественного мнения // Социально-политический журнал. - 1995. - №1.
7. Теремко В.І. Соціологія. - К.: Академвидав, 2002.