природного середовища. Вони суттєво менш рухомі, ніж атмосферне повітря і поверхневі води, а тому не мають такого могутнього природного способу самоочищення як розбавляння. Антропогенні забруднення в грунті накопичуються, а ефекти дії підсумовуються з одночасним можливим утворенням більш токсичних речовин, ніж вихідні компоненти. Міграція забруднень в грунті відбувається досить повільно, що спричинює значне забруднення. При цьому можливий перебіг анаеробних процесів розкладання органічних забруднень. Для запобігання надмірному забрудненню грунтів розроблена методологія гігієнічного нормування забруднень в грунті. Обґрунтовано ГДК понад 130 забруднювальних речовин.
Грунти безпосередньо не впливають на здоров’я людини як повітря, вода. Несприятливий вплив грунтів виявляється через шкідливі речовини, які із грунту потрапляють в сільськогосподарські рослини і накопичуються в них.
Проблема санітарної охорони грунтів від забруднення відходами господарювання набула надзвичайної гостроти, але ефективних засобів для її вирішення до цього часу не знайдено.
Ландшафти належать до ключових геосистем локального і регіонального рівнів. Для них характерне єдине походження, однорідний геологічний фундамент, єдиний тип рельєфу, однаковий клімат, специфічне поєднання грунтів і біоценозів, спільна історія розвитку. В Україні виділяють рівнинні (94, 3% загальної площі) та гірські ландшафти. Серед рівнинних ландшафтів домінуючими є степові та лісостепові.
Ландшафти поділяють на природні та антропогенні. Природні формуються під впливом природних факторів, і для них характерні певні динамічні зміни. Природніх ландшафтів на Землі майже не залишилось. Переважна їх більшість перебуває під впливом антропогенних процесів. Вирубування лісів, створення водосховищ та кар’єрів здатні істотно змінювати природне середовище.
За ступенем змінюваності й характером антропогенного впливу розрізняють змінені, порушені та перетворені ландшафти. У змінених ландшафтах, до яких належать пасовища, сіножаті, згарища антропогенний вплив позначається лише на окремих природних компонентах. До порушених ландшафтів належать місця знищення лісів, суцільної забудови та розорювання крутих схилів. Перетворені ландшафти – це території, на яких свідомо змінене природне середовище.
Ефективні шляхи обмеження антропогенного тиску на ландшафти мають базуватися на перебудові народного господарства в напрямі запровадження малоенерго- та маломатеріалоємних виробництв з використанням безвідходних технологій.
Тема: Екологічні проблеми України
Мета теми: Дати уяву студентам щодо екологічного стану довкілля України і окремих регіонів, залежності екологічного стану від господарської діяльності, про основні критерії оцінки стану довкілля в нашій країні і принципи нормування його якості.
Контрольні питання теми
- Основні джерела забруднення атмосферного повітря України і їх характеристика.
- Характеристика регіонів України з найбільш забрудненим атмосферним повітрям.
- Основні нормативи оцінки ступеня забруднення повітря, їх значення.
- Основні напрями заходів щодо попередження забруднення атмосфери.
- Екологічний стан основних рік України, основні забруднювачі їх.
- Стан малих річок України. Екологічний стан Азовського і Чорного морів.
- Нормування якості води відкритих водойм в нашій країні. Контроль і управління якістю води.
- Стан земельного фонду України, основні джерела забруднення грунтів, поведінка забруднень в грунті.
- Стан лісів в Україні.
- Проблеми відходів людської діяльності (промислові відходи) в Україні.
- Проблеми житлово-комунальних відходів в Україні.
- Стан природного середовища Миколаєва та області.
З появою людини на планеті Земля велику роль у глобальній екосистемі стали відігравати взаємовідносини суспільства і природи. Особливо швидко посилюється вплив суспільства на природу у зв’язку з розвитком машинного виробництва. Завойовуючи природу людство значною мірою підірвало природні умови власної життєдіяльності, Вся планета нині страждає від антропогенного тиску. Він виявляється через забруднення довкілля, виснаження природних ресурсів і деградацією екосистем, через хижацьке винищення лісів. Все це ми бачимо і в Україні.
В колишньому Радянському Союзі Україна займала 2, 7% всієї території Союзу і мала 18% населення. За станом на 1989 рік Україна давала 30% загальносоюзної продукції чорної металургії, 50% видобутку залізної руди, 25% – вугілля, 18% виробляла мінеральних добрив. Таке промислове навантаження призвело до того, що на Україну припадало до 25% загальносоюзного забруднення; середня його цифра в 15 разів перевищувала середні показники по Союзу, а в Кривому Розі, містах Донбасу, Дніпродзержинську – у сотні разів.
Нині, в зв’язку з падінням промислового і сільськогосподарського виробництва після 1992 року, техногенне навантаження на довкілля України трохи зменшилося, але стан довкілля України залишається далеко незадовільним, особливо в містах, де промислове виробництво не зазнало значного спаду.
Розглянемо коротко стан окремих середовищ України.
Атмосферне повітря. У результаті антропогенної діяльності забруднюється атмосферне повітря, що призводить до зміни його хімічного складу. Основними забруднювачами повітря України є підприємства чорної металургії (33%), енергетики (30%), вугільної промисловості (10%), хімічної та нафтохімічної промисловості (7%).
При виплавлянні 1т чавуну в повітря виділяється 4, 5кг пилу, 2, 7кг оксиду сульфуру, до 0, 6кг мангану, а також невеликі кількості фосфору, арсену, меркурію. Найбільші забрудники, що утворюються при виробництві чавуну і сталі – пил різної хімічної природи та оксид сульфуру. Окрім цього слід враховувати, що при отриманні заліза та інших металів із сульфідних руд витрачаються значні об’єми кисню. Так для одержання 1т окислу заліза витрачається 1, 1т кисню.
Потенціал електроенергетики України становлять 44 потужних ТЕС (найбільші Вуглегірська, Запорізька, Криворізька). ТЕС на Україні забезпечують виробництво до 39% електроенергії. 26% забруднень атмосфери – це забруднення, що дає теплова енергетика. На кожну КВт/год. Виробленої електроенергії в атмосферу поступає (залежно від виду палива) від 6 до 8 г сульфуру, 0, 7 – 2, 7г твердих часточок, 1 – 3, 5г оксиду нітрогену.
Значний