Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Курс лекцій для студентів неекологічних спеціальностей

Предмет: 
Екологія
Тип роботи: 
Курс лекцій
К-сть сторінок: 
160
Мова: 
Українська
Оцінка: 

Україні інтенсивно експлуатуються, гинуть від промислових викидів і пожеж, внаслідок недбалого відведення земель під вирубку та різного будівництва. Протягом останнього десятиріччя в Україні загинуло від промислових викидів 2, 5 тис. га лісових насаджень. Радіаційного забруднення зазнали 3, 5 млн. га лісів внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС.

Вирубка лісового фонду в нашій країні перевищує його відновлення. Дуже гострою залишається проблема самовільних рубок лісів. Тільки в Карпатському регіоні у 2002 році їх обсяг становив понад 32 тис. куб. м.
Обсяги захисного лісорозведення не забезпечують повного заліснення непридатних для сільськогосподарського виробництва земель. Недостатніми залишаються обсяги робіт щодо створення полезахисних лісових смуг.
Роль права у регулюванні взаємовідносин суспільства і природи полягає у встановленні науково обґрунтованих правил поведінки людини щодо природи. Найбільш суттєві правила такої поведінки закріплюються державою в законодавстві і стають загальнообов’язковими для виконання та дотримання нормами права, які забезпечуються державним примусом у випадку їх невиконання.
Природоресурсне законодавство України включає Земельне законодавство, яке складається із Земельного кодексу України, декількох законів, указів Президента, постанов КМ, Лісове законодавство, до якого входить Лісовий кодекс України, закони, правила, інструкції – всього 22 документа.
Серйозною вадою чинного природоохоронного законодавства на сьогодні є той факт, що формувалося воно за поресурсною ознакою. Такий підхід не забезпечив комплексності в регулюванні відносин щодо природного середовища як єдиного організму.
 
Розділ 3. Стратегія і тактика збереження та стабільного розвитку життя на Землі
 
Тема: Основні екологічні закони, правила, принципи.
Мета: Допомогти студенту зрозуміти сутність і значення основних екологічних законів, правил, принципів, що діють в природі і виховати відповідне ставлення до довкілля в повсякденній діяльності і побуті.
У 1994 р. М. Реймерс виділив близько 250 законів, закономірностей, принципів і правил, якими користується сучасна екологія. Основні із них:
  1. Закон константності живої речовини в біосфері (В. І. Вернадський) : кількість живої речовини (біомаса всіх організмів) біосфери для конкретної екологічної епохи є сталою.
  2. Закон обмежувальних чинників (закон Лібіха) : навіть єдиний чинник за межами свого оптимуму викликає стресовий стан організму, а поза межами стійкості – загибель.
  3. Закон мінімуму (Ю. Лібіх) : біотичний потенціал (життєздатність, продуктивність організму, популяції, виду) лімітується тим з екологічних чинників середовища, який перебуває в мінімумі, хоча інші умови сприятливі.
  4. Закон максимізації енергії та інформації в еволюції: найкращі можливості на самозбереження має та система, яка найбільшою мірою сприяє надходженню, виробленню й ефективному використанню енергії та інформації.
  5. Закон необоротності еволюції (Л. Долло) : еволюція незворотна; організм, популяція, вид не можуть повернутися до попереднього стану.
  6. Закон оптимальності: будь-яка система з найбільшою ефективністю функціонує в певних характерних для неї просторово-часових межах.
  7. Закон толерантності (В. Шелфорд) : чинники середовища, які мають у конкретних умовах песимальне (несприятливе, як надмірне так і недостатнє) значення обмежують можливості існування виду у даних умовах, всупереч і не зважаючи на оптимальний збіг інших чинників.
  8. Закон розвитку системи за рахунок довкілля: будь-яка система може розвиватися лише за рахунок матеріально-енергетичних та інформаційних можливостей навколишнього середовища; абсолютно ізольований саморозвиток неможливий.
  9. Закон біогенної міграції атомів (В. І. Вернадський) : міграція хімічних елементів в біосфері та в інших геосферах здійснюється або з безпосередньої участі живої речовини, або ж відбувається в середовищі, геохімічні особливості якого зумовлені живою речовиною, як сучасною, так і тією, що функціонувала на Землі в минулі геологічні періоди.
  10. Закон максимуму: для біосфери кількісні зміни екологічних умов не можуть збільшити біологічну продуктивність екосистеми, чи господарську продуктивність агросистеми понад речовинно-енергетичні ліміти, які визначаються еволюційними властивостями біологічних об’єктів та їх співтовариств.
  11. Закон послідовності проходження фаз розвитку: для природної екосистеми фази розвитку можуть проходити лише в еволюційно закріпленому порядку, зазвичай від простого до складного.
  12. Закон фізико-хімічної єдності живої речовини (В. І. Вернадський) : вся жива речовина Землі фізико-хімічно єдина. Шкідливе для однієї частини живої речовини не може бути байдужим для іншої. Будь-які фізико-хімічні агенти смертельні для одних організмів, шкодять і іншим.
Об’єднавши по кілька найважливіших закономірностей і екологічних особливостей природи американський еколог Б. Коммонер (1974) сформулював свої чотири, так звані, закони, або аксіоми:
  1. Все пов’язано з усім. Ця аксіома підтверджує всезагальність зв’язків між об’єктами і явищами у природі та в людському суспільстві. Важливі наслідки.
  2. Все повинно кудись діватися. Свідчить про кругообіг, про закон збереження в природі.
  3. Ніщо не дається задарма. (Ми бачимо якою ціною дається людству науково-технічний прогрес і його втручання в довкілля).
  4. Природа знає краще: свідчить про незрівняні переваги природних конструкцій над людськими. Все створене природою пройшло надзвичайно жорсткий конкурс на місце в біосфері впродовж тисяч і мільйонів років природного добору та адаптації. При цьому головним критерієм цього добору була вписаність у глобальний біотичний колообіг.
Основні екологічні правила
  1. Правило 1%: для біосфери загалом частка можливого споживання чистої первинної біологічної продукції (на рівні консументів вищих порядків) не перевищує 1%.
  2. Правило 10% (правило піраміди енергії Р. Ліндемана) : з одного трофічного рівня екологічної піраміди переходить на інший вищий рівень у середньому близько 10% енергії.
  3. Правило внутрішньої несуперечливості: у природних екосистемах діяльність видів, що до них входять, спрямована на підтримання цих екосистем як середовища власного існування.
  4. Правило харчової кореляції: у процесі еволюції зберігаються лише ті популяції, для яких швидкість розмноження скоригована з кількістю харчових ресурсів середовища
Фото Капча