Людина та комунікація

Не меньш важливим є питання впливу педагогічної комунікації на аудиторію. Для виявлення сутності педагогічної комунікації є необхідним аналіз понять «спілкування» та «комунікація». Спілкування – це не просто обмін інформацією. Це взаємодія та взаємовплив двох індивідів, кожен з яких виступає активним суб'єктом. Складові спілкування за традицією можна розглядати як рівень техніки (комунікативна компетентність) і як рівень стратегій (особистісні особливості). Об'єднані комунікативним наміром ці рівні утворюють комунікативну культуру. Особистість як суб'єкт спілкування є носієм певної культури, що і характеризує цей процес. Разом із тим завдяки взаємодії з іншими, людина оволодіває досвідом спілкування, пізнання і праці. Саме тому навчання, розвиток особистості, її професійне становлення досягається через спілкування. Вичерпну характеристику спілкування у навчальному процесі дав В. О. Кан-Калік, розкриваючи його як систему, прийоми та навички органічної соціально-психологічної взаємодії педагога та учнів, зміст якої містить обмін інформацією, пізнання особистості, здійснення виховного впливу, організація взаємостосунків за допомогою різних комунікативних засобів та цілісна трансляція особистості педагога на аудиторію. Таким чином можна зробити висновок що поняття «спілкування» є вихідним стосовно поняття «педагогічна комунікація» [8; с. 100-104]. Напружена ситуація в Україні змушує звернути увагу на комунікативну ланку в аспекті взаємодії громадськості та Збройних Сил України. Зокрема, важливого значення набувають питання взаємодії армії із громадськістю, рейтинг довіри до структури, її авторитет, позитивний імідж. Проблема налагодження ефективної взаємодії з громадськістю, створення позитивного іміджу армії, формування довіри до структури є надзвичайно актуальною проблемою для українських Збройних Сил, яка вимагає розв'язання на державному рівні. Крім того, результативність значною мірою залежить від професіоналізму в застосуванні сучасних PR-технологій, зокрема у використанні “перформансної комунікації” – надзвичайно дієвої PR-технології у процесі формування позитивного іміджу. Уявлення, знання про армію формуються на основі символічних, знакових уявлень – іміджу, який є основним структурним елементом моделі комунікацій організації із масовою свідомістю. Тобто сприйняття та оцінка Збройних Сил відбуваються через імідж. Громадськість реагує не на структуру, а на її проекцію. Здійснюється реакція на символічне представлення армії у вигляді іміджу, який у концентрованій формі передає сутність військового інституту і виступає сполучною ланкою між структурою та громадськістю. Таким чином, актуальною проблемою будь-якої країни, і України зокрема, є формування позитивного іміджу армії, що сприятиме гармонізації й оптимізації цивільно-військових відносин, забезпечить довіру до структури, позитивне її сприйняття. Ефективність та успішність реалізації іміджевої PR-стратегії Збройних Сил значною мірою залежать від продуманості та спланованості тактичної лінії. Без тактики неможлива реалізація стратегії. Основу тактичного забезпечення становить сукупність взаємопов'язаних і погоджених PR-технологій, методів і прийомів створення позитивного політичного іміджу армії. Під PR-технологіями мається на увазі сукупність політико-організаційних, інформаційних і процедурно-технологічних послідовних дій, спрямованих на реалізацію іміджевої PR-стратегії Збройних Сил України. У системі паблік рілейшнз Збройних Сил України можна виокремити три види комунікативного впливу на громадськість – подієва комунікація, вербальна та невербальна комунікація. Відповідно й основні PR-технології можна класифікувати на підставі того, яку форму реалізації іміджевих характеристик вони забезпечують. На думку науковця Л. Д. Климанської, реалізація основних характеристик іміджу забезпечується через вербальну, невербальну, подієву проекції. Вербальна проекція – це словесні символи і знаки, усна та писемна мова. Відповідно, технології, що забезпечують вербалізацію іміджу, ефективну передачу іміджевих характеристик через вербальну проекцію, можна назвати вербальними PR-технологіями. Вони передбачають створення найрізноманітніших PR-текстів, які в подальшому транслюються ЗМІ, підготовку промов, організацію публічних виступів. Невербальна проекція іміджу – реалізація іміджевих харак- теристик через позамовні комунікації, із застосуванням знакових систем (наприклад, візуалізація іміджу). Відповідно, PR-технології, які забезпечують невербальне проектування іміджу, науковці називають невербальними технологіями. Найефективнішими є PR-технології перекладу іміджевих характеристик збройних сил на мову візуальних образів і символів. Подієва проекція іміджу армії передбачає передачу іміджевих характеристик через цілеспрямовано створені події із приверненням до них уваги громадськості, а в деяких випадках – із залученням широких верств населення до участі у спеціально створених PR-акціях і заходах. Організація та проведення такого особливого типу комунікацій, коли імідж збройних сил проектується і знаходить свій вираз у спеціальних подіях та акціях, забезпечуються PR-технологією перформансу (інші назви – “подієва комунікація”, “перформансна комунікація”, “сценарний підхід”, “формування подієвого ряду”). Всі ці назви є синонімічними і становлять зміст однієї із найважливіших PR-технологій формування позитивного іміджу структури. Суть цієї технології – у штучному, цілеспрямованому створенні подій, виграшних ситуацій, які вигідно підкреслю- ють позитивні іміджеві характеристики. Ефективним є планування та створення не однієї, а низки подій (ланцюжка перформансів), які заздалегідь узгоджуються, класифікуються, систематизуються та становлять основу “сценарію” (“подієвого ряду”), що має свою композицію та драматургію: найяскравіші, найефектніші події вводяться на початку і в кінці PR-кампанії. Подія у системі паблік рилейшнз Збройних Сил є важливою невербальною формою передачі інформації, а в деяких випадках – навіть більш дієвою, ніж вербальні засоби впливу. Це зумовлено закономірністю, згідно з якою громадсь- кість вірить подіям більше, ніж словам, оскільки подія завжди є дійсність і переконує набагато краще. Подієва комунікація, що передбачає створення PR-фахівцями спеціальних подій (акцій, заходів тощо) для привернення уваги громадськості, посідає чільне місце у системі PR-технологій іміджевої комунікації збройних сил і є пріоритетною технологією створення іміджу силової структури [9; 192-194].

 

 

Комунікаційна галузь особистісної діяльності є невідємною частиною будь-якої сфери людської життєдіяльності. На кожному етапі свого існування, людина стає активним учасник комунікаційного процесу, від читального залу бібліотеки до контрактної служби у Збройних Силах України. Громадянин не повинен недооцінювати значущості комунікаційного впливу. Сьогодні більш поінформована особистість – це не та, яка просто більше знає, а та, яка одночасно з цим, спроможна здійснювати найбільше число своєчасних необхідних ефективних комунікацій. Тільки інформація, як комунікація, а не, як знання або предмет, спроможна викликати нові дії. Тому актуальним виглядає дослідження впливу ІКТ і соціальних мереж, зокрема, на життєво важливі сфери сучасного суспільства, масову свідомість, психологію та психіку людини.

Базовими рисами інформаційного суспільства можна назвати такі:

1) визначальним чинником суспільного життя в цілому стає наукове знання – воно витісняє ручну та механізовану працю як фактор вартості товарів і послуг. Економічні та соціальні функції капіталу переходять до інформації;

рівень знань, а не власність, стає визначальним чинником соціальної диференціації. Поділ на «багатих» і «незаможних» набуває принципово нового характеру: привілейований шар утворюють інформовані, в ту пору як непоінформовані – це «нові бідні»;

інфраструктурою інформаційного суспільства є нова «інтелектуальна», а не «механічна» техніка. Соціальна організація та інформаційні технології утворюють «симбіоз».

Отже, замість поняття «інформаційне суспільство» можна ввести нове – «мережеве суспільство», коли джерелом продуктивності стає «вплив знань на саме знання» [10; с. 179-180].

 

 

Теорія масової комунікації [Текст]: підручник для студентів галузі 0303 “журналістика та інформація”/ В. В. Різун. – К. : Видавничий центр “Просвіта”, 2008. – 260 с. ISBN 978-966-2133-41-7.

Масова комунікація [Текст]: підручник / А. З. Москаленко, Л. В. Губерський, В. Ф. Іванов, В. А. Вергун. – К. : Либідь, 1997. – 216 с. ISBN 966-06-0007-0.

Теорія масової комунікації [Текст]: посібник до вивчення курсу/ МОН України, Дніпротровський національний університет, кафедра журналістики. – РВВ ДНУ, 2006. – 24 с.

Соціальна комунікація як чинник медіатизації громадсько-політичного життя [Електронний ресурс] / С. В. Демченко //Держава та регіони. Соціальні комунікації. – 2013. – № 1. – С. 4-8. – Режим доступу: http: //nbuv. gov. ua/j-pdf/drsk_2013_1_3. pdf

Соціологія комунікації [Текст]: Навчально-методичний посібник/ Кир'янов В. І., Сергеева О. В.. Волгоград: Видавнийтво ВолГУ, 2004. – 56 с. ISBN 5-85534-935-7.

Інтернет в системі світових інформаційних процесів [Текст]: Навчальний посібник для студентів/ Коротков А. В., Карякіна К. А. – М.. : МГУ, 2006. – 148 с.

Інтернеттехнології в документних комунікаціях [Електронний ресурс] / О. Г. Пелехата // Бібліотекознавство. Документознавство. Інформологія. – 2012. – № 1. – С. 46-50. – Режим доступу: http: //nbuv. gov. ua/j-pdf/bdi_2012_1_10. pdf

Педагогічна комунікація в аспекті професійної ідентичності [Електронний ресурс] / О. А. Жирун // Вісник Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут». Філософія. 

Психологія. Педагогіка. – 2010. – № 1. – С. 100-104. – Режим доступу: http: //nbuv. gov. ua/j-pdf/VKPI_fpp_2010_1_16. pdf.

Перформансна комунікація як політична технологія та складова іміджевої PR-стратегії збройних сил [Електронний ресурс] / У. В. Ільницька // Військово-науковий вісник. – 2009. – Вип. 12. – С. 189-200. – Режим доступу: http: //nbuv. gov. ua/j-pdf/vnv_2009_12_16. pdf.

Інформація як комунікація та мотивація діяльності в сучасному інформаційному суспільстві [Електронний ресурс] / Н. М. Наумова, В. О. Наумов // Управління проектами, системний аналіз і логістика. Технічна серія. – 2012. – Вип. 10. – С. 178-186. – Режим доступу: http: //nbuv. gov. ua/j-pdf/Upsal_2012_10_34. pdf.