Матеріали на методичну годину "Сучасні методи розвитку дитини"

За методом Сузукі музика повинна супроводжувати дитину з народження. В процесі гри треба повторювати одне і теж музичне супроводження. Пізніше проводять індивідуальні та групові заняття на інструменті в формі гри. Щоденні заняття займають 15-30 хвилин. У дитини формується природний успіх, завдяки практиці і повторюванням.

Серед інших музично-педагогічних методів відмітимо метод видатного угорського композитора та педагога Золтана Кадая. В основі його методу лежить хоровий спів, колективна творчість з елементами народної творчості. Метод Кадая полягає в спілці хорового співу з різноманітними рухами та грою.

 

 

Методика цього новатора (не психолога, не педагога, а засновника корпорації Sony та батька дитини, хворої на ДЦП) грунтується на гаслі «Після трьох уже пізно». Так називається і книга знаменитого японця, підірвала в 70-і роки минулого століття всі наявні уявлення про виховання дітей. Автор наполягає, що до трьох років мозок людини переживає яскравий і унікальний етап розвитку: у цей період формується до 70-80% нейронних зв'язків між клітинами головного мозку. При цьому 90% такої інтенсивної роботи припадає на перший рік життя дитини. У чому полягає навчання? У тому, що ви пропонуєте дитині до вивчення абсолютно різні науки. Масару Ібука вважав, що «алгебра для малюка нітрохи не складніше арифметики», т. е. допитливий розум дитини здатний засвоювати величезні обсяги інформації, незважаючи на гадану складність. При цьому автор методики наполягав на роботі мало не з першоджерелами. Роблячи дидактичний матеріал для крихти, не треба намагатися упаковувати його в свої «обмежені» уявлення, звертайтеся до першоджерел – всім скарбів світової цивілізації. Нехай в самому ранньому віці дитина побачить картини великих художників, почує твори великих композиторів, полюбить вірші великих поетів. Великий акцент в методиці Масару Ібукі робиться на вивченні іноземних мов і музики. Ібука вважав, що раннє знайомство з музикою робить малюків не тільки розвиненими не по роках, а й навчає їх концентруватися, перебувати в гармонії з собою і навколишнім світом. Завдяки вивченню музики в ранньому віці малюк надалі буде легко справлятися з усіма іншими науками. Велике значення надавалося і фізичному розвитку дитини. Масару Ібука вважав, що діток з народження потрібно вчити плавати, як тільки стануть на ніжки – кататися на ковзанах. Так у малюків швидше і краще розвивається координація рухів, формується тіло і м'язовий каркас.

 

 

Навіщо вчити читати і рахувати дитину, яка ще не вміє говорити? Для того, щоб до моменту свідомого говоріння вона вже все це вміла. Маленьких вундер-кіндів виховує методика тепер вже відомого російського педагога-новатора М. Зайцева. Вона базується на роботі з кубиками зі складами і настінними таблицями. Дитина вчиться складати слова зі складів, ще не вміючи говорити. При цьому кубики відрізняються один від одного звуковим наповнювачем, завдяки чому полегшується процес запам'ятовування «незрозумілих» для дитини складів. До набору кубиків додаються таблиці на стіну, з якими необхідно щодня працювати (показувати дитині склади і озвучувати їх) і касета або диск з тими ж складами, проспівати на мотив відомих дитячих пісеньок. Це також сприяє швидкому і легкому запам'ятовуванню. Методика дає відмінний результат, і прийнята як спосіб навчання читанню в деяких дитсадках. Набори кубиків тобто з російськими, українськими та англійськими складами.

 

 

Ця методика спочатку була розроблена для діток з вадами розвитку головного мозку. З причини успішності системи, стала застосовуватися і на здорових дітях. Її автор, лікар-нейрофізіолог Глен Доман, вважав, що впливаючи на один з органів чуття людини, можна стимулювати розвиток усього головного мозку в цілому. Так, показуючи дитині щодня спеціальні картки (наприклад. 10 карток по 10 секунд), доктор домагався дивних результатів – малюки, що відстають у розвитку, до 2-3 років наздоганяли своїх здорових свертстніков. Картки можна виготовити самим (на білому тлі червоним великим шрифтом пишуться різні слова), але можна, і купити, аж надто трудомістка це затія – робити їх самому. Картки показуються тематичними блоками (наприклад, птаха або предмети інтер'єру). Деякі супроводжуються картинками.

 

 

Спробувавши для своїх дочок методику Глена Домана, актриса і мама Сесиль Лупан вирішила її трохи модернізувати. Так народилася її власна система раннього навчання. Сесіль Лупан вважала, що перші 12 місяців дитини дуже важливі для його розвитку, за цей час формується впевненість у доброзичливості світу, розвиваються всі 5 почуттів, рухова активність дитини.

Слід використовувати кожну хвилину на благо розвитку малюка, частіше носити його на руках (це стимулює тактильні відчуття), побільше розмовляйте з ним, співайте пісеньки, розповідайте віршики, підбирати іграшки з різних матеріалів (розвиває дрібну моторику рук).

В якості навчального матеріалу Лупан використовувала саморобні тематичні енциклопедії. Такі енциклопедії сьогодні можна купити, а можна зробити самим. Так, зберіть вирізки з різних журналів, старих книг, ілюстрацій з Інтернету, присвячених одній якійсь темі (наприклад, птаха або транспорт). Візьміть альбом для малювання, вклейте по одному зображенню на кожну сторінку, а під ним напишіть назву великими друкованими літерами. Вимоги до ілюстрацій такі: вони повинні бути максимально реальними і чіткими, бажано, щоб на фото не було зайвих деталей, щоб не створювати плутанину у дитини.

 

 

Це, напевно, найбільш популярна методика серед педагогів дитячих садків та центрів раннього розвитку. Дидактичний матеріал до цієї системи навчання можна легко знайти практично в будь-якому магазині іграшок. Це всілякі рамки-вкладиші і шнурівки. Крім того, величезною любов'ю серед дорослих і дітей (щоправда, більш старшого віку) користуються різноманітні ігри для розвитку дрібної моторики рук (перебирання і сортування різного розміру квасолин і круп, наприклад). Марія Монтессорі вважала, що дорослим необхідно всіляко стимулювати дитину до самостійних дій. Недарма найвідоміша книжка цього автора називається «Допоможи мені зробити це самому». Як можна застосувати цю систему в навчанні малюків до року? Стимулюйте будь-які спроби дитини самостійно щось освоїти, вивчити. Підбирайте для дитини іграшки з різних матеріалів, даючи дитині можливість навпомацки упевнитися, як відрізняються між собою, наприклад, шовк і груба вовняна тканина. Коли дитина навчиться впевнено сидіти і почне з захватом грати з пірамідками і кубиками (починаючи з 7-8 місяців), дайте йому в руки пластикові ємності різного розміру, хай спробує вкласти їх одна в іншу, попутно освоюючи поняття «більше-менше». Даючи дитині можливість оцінити різницю між, наприклад, квасолею та горохом, не залишайте маленького дослідника наодинці зі своїми скарбами – він може проковтнути їх або засунути в носик.

 

 

Ця методика розрахована не стільки на навчання дитини малювання, скільки для загального розвитку малюка. Працюючи ручками, малюк активізує нервові закінчення на пальчиках рук, що в свою чергу впливає на розвиток головного мозку в цілому. Починати малювати можна приблизно з 6 місяців, коли малюк навчиться впевнено сидіти. Візьміть великий аркуш ватману, посадіть на нього дитину і покажіть йому, як можна малювати. А саме – занурювати пальчики, а то й всю ручку у фарбу і водити по аркушу паперу.

Малювати можна як лівою, так і правою рукою. Взагалі постарайтеся не обмежувати дитину своїм уявленнями про «правильне малюванні», повірте, за рівнем незаштампованності та креативності мислення діти дадуть фору будь-якій дорослій. Речі, малювати можна не тільки руками, але й ніжками та іншими частинами тіла. В якості фарби використовується спеціальна – не токсична, гіпоалергенна, придатна для грудних дітей (такі продаються в магазинах дитячих іграшок і товарів для творчості). Будьте готові й до того, що малюк не тільки забрудниться сам, а й «змалює» все навколо.

 

 

Деякі аспекти використання досвіду антропософії Рудольфа Штайнера / М. Клим // Молодь і ринок. – 2010. – № 12. – С. 134-138.

Дичківська І. М. Інноваційні педагогічні технології: [навчальний посібник] / І. М. Дичківська. – К. : Академвидав, 2004. – 317 с.

Дичківська І. Розвивальна роль Монтессорі-матеріалу // Дошкільне виховання. – 1998. – № 4. – С. 20-21.

Індивідуалізація виховання в дитячому садку: методичні рекомендації / С. І. Кулачківська, Г. В. Гуменюк, О. О. Вовчик-Блакитна та ін. – К. : Міленіум, 2005. – 126 с.

Методичні аспекти реалізації Базової програми розвитку дитини дошкільного віку «Я у Світі» / О. Л. Кононко, З. П. Плохій, А. М. Гончаренко та ін. / М-во освіти і науки України, Акад. пед. наук України. – К. : Світич, 2009. – 208 с.

Педагогічні ідеї Софії Русової у контексті розвитку позашкільної освіти в Україні / О. Липецький // Позашк. освіта та виховання. – 2007. – N 2. – С. 58-61.

Савченко О. Я. Дидактика початкової школи: підручник для студентів педагогічних факультетів. – К. : Генеза, 2002. – С. 216-219.

Система педагогічної освіти та педагогічні інновації. Аналітичне дослідження: [проект пр ООН, МФ «Відродження»] / В. Олійник (керівник проекту), Я. Болюбаш, Л. Даниленко, В. Довбищенко, І. Єрмаков, С. Клепко; за ред. П. Згаги. – Полтава – Київ: ПОІППО, 2003. – С. 64-77.

Хилтунен Е. Практическая монтессори-педагогіка. – М. : ЮНИОН-паблик, 2005. – С. 19.