Менеджмент організації в туроперейтингу

 

Вступ

Розділ 1. Понятійно-термінологічні основи туроперейтинга

1.1 Сутність поняття «організація»

1.2 Відмінність понять «турпослуга» і «турпродукт». Поняття «турпакет»

1.3 Структура туристичного продукту

Розділ 2. Менеджмент організації в туроперейтингу

2.1 Функції та схеми діяльності організаторів обслуговування та продавців тур продукту

2.2 Організація харчування туристів

2.3. Транспортне обслуговуваний в туризмі

2.4 Виробничо-обслуговуюче забезпечення туру

2.5 Забезпечення якістю тур продуктів

Висновок

Список використаної літератури

 

 

Ключовим елементом діяльності туроператора будь – якого типу є пакетування різноманітних послуг. Діяльність туроператора по комплектації послуг, які ним самим не виробляються (послуги готелів, транспортних компаній, розважальних закладів тощо) у туристичний пакет, тур, турпродукт – називається туроперейтингом.

Туроперейтинг – це діяльність у сфері туризму, спрямована на формування комплексного туристичного продукту та оптимізацію умов його споживання шляхом розробки пакету програм та обслуговування по маршруту зарубіжних і внутрішніх туристів, є формою туристичного бізнесу.

Туроперейтинг передбачає: маршрутизацію, сервісно-анімаційне, нормативно-правове, документальне, фінансово-комерційне та інформаційно-маркетингове забезпечення турпродукту.

Цінність туроператора полягає в його здатності страхуватися від зниження розцінок покупкою у великих кількостях послуг туризму, необхідних для формування туристичних пакетів, економічно доступних для туриста.

Туроператори виконують провідну роль у туризмі, оскільки саме вони пакетують різні послуги (транспорт, розміщення, харчування, трансфер, розваги і т. п.) в єдиний туристичний продукт, який і реалізують споживачеві через агентську мережу.

Туроператор також може продавати послуги туризму роздільно.

Виходячи з географії туроперейтинга, можна назвати аутгоінгових, інкамінгових інсайд-туроператорів.

Аутгоінговий туроператор спеціалізується на розробці, просуванні та її реалізації виїзних міжнародних турів, тобто подорожей громадян своєї за його межі. Вони повинні володіти інформацією не тільки про готелі, екскурсійні програми, порядок оформлення в’їзду у країну, а й знати політику місцевої влади, чинних законів, звичаї, норми. По співробітництву аутгоінгового туроператора і авіакомпаній можна класифікувати міжнародних нафлайтеров і нон-флайтеров. Флайтер – це аутгоінговий туроператор, є активним фрахтівником повітряних судів.

Вирізняють:

- абсолютних флайтеров, які фрахтують за договором чартеру повітряне судно повністю,

- відносні флайтери – це туроператори, ринкові можливості яких не дозволяють фрахтувати авіарейс власними силам.

Аутгоінгових туроператорів залежно від форми їх співробітництва із зарубіжними курортами ділять на:

- презентативних (характеризує наявність представництва на курорті (філії)) ;

- репрезентативних (залежить від передачі «наземного обслуговування» своїх туристів іноземному партнеру – meet-компании (чи яка зустрічає сторону).

Інкаминг – це функція туроператора для розробки та організації турів біля своєї країни для іноземних туристів.

 

 

Термін «організація» має три значення.

По-перше, це внутрішня упорядкованість, узгодженість взаємодії більш або менш диференційованих і автономних частин цілого, обумовлених його побудовою.

По-друге, це сукупність процесів або дій, що ведуть до утворення і удосконалення взаємозв'язків між частинами цілого.

По-третє, це об'єднання людей, які сумісно реалізують деяку про -граму або прагнуть досягти якої-небудь мети і діють за певними процедурами й правилами.

У даній роботі під терміном «організація» будемо розуміти сукупність процесів або дій, які обумовлюють об'єднання елементів, частин в ціле, створення життєздатної стійкої системи. Організація передбачає внутрішню упорядкованість та взаємодію відносно незалежних частин одного цілого, що обумовлено його внутрішньою побудовою.

Необхідність організації визначається внутрішньою структурованістю елементів системи як цілого, наявністю в елементах таких властивостей, як адаптивність один до одного і здатність чинити опір при їх об'єднанні.

Існує два діалектично протилежних типи організації – упорядкована організація і стихійна організація. Прикладом упорядкованої організації можна вважати таке природне утворення, як камінь. Характерним прикладом стихійної організації є таке природне явище, як вітер. Порядок і стихія є відносними поняттями. Порядок в певній мірі підтримується стихією і, навпаки, стихія підтримується порядком. Не можливо досягти абсолютного порядку. Не існує абсолютної стихії. Тому завжди існує певна міра організованості системи. Ступінь організованості системи визначається мірою об'єднання її елементів.

У процесі об'єднання частин в ціле, тобто в процесі організації системи відбувається взаємодія цілого і його частин. Поведінка частини визначається поведінкою цілого. Поведінка цілого залежить від поведінки частин. Тому організацію можна ще визначити, як взаємодію частин і цілого.

У системах, які прагнуть до організації, існують частини, активність яких здатна здійснити керуючий вплив на ціле. Такі частини виконують функції організуючого центру. Організація, яка базується на діяльності організуючого центру, називається централізованою, протилежна – децентралізованою. Обидві організації реалізуються в їх об'єднанні. Організація перетворює об'єкт вивчення на систему. Однак слід зазначити, що термін «організація» не підміняє поняття системи. Поняття системи включає структуру, тобто впорядковану сукупність елементів одного цілого, і механізм взаємодії цих елементів, внаслідок чого об'єкт, процес, явище перетворюється на систему.

Організація будь-якої системи потребує відповідного підбору і об'єднання елементів, які б забезпечували її гармонійне функціонування і розвиток.

Організація туризму є відносно новим соціально-економічним явищем. Для успішного керування туристською діяльністю необхідне ретельне вивчення суб'єктів господарювання, тобто підприємств та установ, які мають відношення до туристської діяльності, а також механізмів їх взаємодії.

 

 

На відміну