+3 8(066) 185-39-18
fПредмет:
Тип роботи:
Курсова робота
К-сть сторінок:
46
Мова:
Українська
може відправитися на екскурсію, в якій досить часто передбачається обід тощо. Трансфер – доставка туриста від місця прибуття, розташованого поза межами перебування (аеропорт, гавань, залізнична станція) до місця розміщення, де він буде прожити і назад. Фактично поняття «трансфер» включає будь-які перевезення туриста в межах туристичного центру. Тому оди відносять поїздки з готелю в театр, музей тощо і назад, однак, такі трансфери, за звичай, не включаються в турпакет, оскільки клієнти не завжди сприймають їх як обов'язкову у послугу. Такий набір обов'язкових туристичних послуг і відрізняє туристичний пакет від туристичного продукту. Купуючи кет, який включає 4 обов'язкових базових елементи, споживачі отримують не тільки значні знижки від виробників продукту, оскільки придбали серійний турпродукт туристичної компанії, але завжди можуть просити розширити йо-за рахунок включення інших послуг, або можуть зробити самостійно – безпосередньо в туристичному центрі.
1.3 Структура туристичного продукту
Зміст реального туристичного продукту не є чимось сталим. Він змінюється у результаті вищого рівня заможності суспільства, цивілізації і культури та впливає па спосіб подорожування і проведення вільного часу. Складові частини, які утворюють коло розширеного продукту, спричиняють виділення продукту на ринку. «Нова конкуренція має місце не так між тим, що підприємства виробляють, як між тим, що додають до продукту». Порівнюючи цілі й умови туристичної діяльності, легко зауважити, що послуги, які декілька чи кільканадцять років раніше трактовано як додаткові, з часом ставали компонентами пакетів, які визначають як стандартні.
У сучасному маркетингу туристичних послуг виділяють так званий потенційний продукт. Він представляє ті елементи пропозиції, які можуть у майбутньому збагатити туристичний продукт. Для послуги з розміщення прикладом може бути доступ до комп'ютерної мережі Internet у готельних номерах.
Очікуваний продукт – це сукупність ознак і умов, яких сподіваються покупці, що приймають рішення купити певний продукт. Наприклад, гості в готелі сподіваються па чисте та зручне ліжко, тишину в нічний час, телефон у номері, затишну атмосферу. Очікуваний продукт є похідним від реального і розширеного продукту.
Психологічний продукт становить все те, що залишається у свідомості клієнта від моменту першого контакту з продуктом аж до закінчення його споживання. Туристичне підприємство повинно прагнути задовольнити самостійний вибір туриста, що забезпечує постійних клієнтів фірмі та збільшує ймовірність одержання позитивних відгуків серед потенційних туристів.
Необхідно зауважити, що окремі рівні (виміри) існування продукту відіграють різну роль в етапах споживання туристичного продукту. Серед цих етапів можна виділити:
- підготовчий – який охоплює діяльність як щодо пошуку й купівлі відповідної пропозиції, так і щодо підготовки до подорожі;
- споживання – від моменту виходу туриста з дому до хвилини повернення;
- спогадів – так зване відлуння продукту, яке настає після завершення споживання:
Кожний з цих етапів безпосередньо стосується визначених почуттів, емоцій, уяви як у позитивних, так і негативних категоріях. Залежно від стану переживання вони мають різну силу. Під час пошуку відповідної пропозиції модель відносно невелика, вона зростає у процесі підготовки до виїзду, щоб досягти найвищого рівня у фазі споживання. Найдовшим, зазвичай, є етап спогадів, в якому найбільш живі та яскраві пережиття спостерігаються відразу після повернення туриста, з часом вони поступово згасають у його пам'яті. В особливих випадках (так звані подорожі життя) цей етап може тривати десятиліття.
Основою маркетингової діяльності є пристосування продукту до потреб споживачів. Вихідною умовою формування туристичного продукту в туристичній фірмі повинна бути ідентифікація потреб покупців як визначення мотивів, якими керуються у виборі пропонованої пропозиції. Загалом потреби можна визначити як відчуття браку чогось, а мотиви – як визначені потреби, які штовхають туристів до конкретної дії. Формування туристичного продукту повинно бути тривалим і системним процесом, але необхідно пам'ятати, що потреби й смаки туристів дуже швидко змінюються.
Однією з реакцій підприємства па зміни зовнішнього середовища с визначення ширини і глибини пропозиції послуг. З огляду па різні спеціальні можливості настає необхідність встановлення, які ринки підприємство має намір обслуговувати, враховуючи просторові критерії (місцевий, державний, закордонний ринок), функції (наприклад, туроператора, агенції) і галузі (наприклад, транспорт, готельне господарство). Потрібно також зробити вибір між зосередженням па обслуговуванні масового туризму та наданням спеціалізованих послуг для визначених груп споживачів. У цьому напрямі потрібно розробити різні варіанти дій, які виходять з уміння проектувати відповідні стратегії для окремих сегментів ринку.
Основним принципом маркетингу є розпізнання вже існуючих і нових потреб з мстою їх перетворення в попит. У цьому процесі необхідно врахувати не тільки потреби, які вважаються раціональними, але також мрії, емоції і бажання наслідування. Оскільки нові споживчі переваги мають тенденцію до відходу від традиційних навичок, то рекомендується вміло компонувати такі пропозиції, які гармонійно поєднуються з виправданими на ринку пакетами послуг з елементами інновацій.
Чітке визначення ознак продукту є умовою його ринкового виокремлення (branding). Виділення продукту має на мсті створення його образу, який позитивно відрізняється від своїх аналогів, а також надання споживачеві можливості легкої ідентифікації ознак продукту. Ці ознаки можуть безпосередньо бути пов'язані з продуктом (наприклад, морс, гори, смачна кухня) або бути більш невідчутними (неповторна атмосфера, приємне товариство). Канвою будови іміджу можуть ставати назви заходів, як «відпочинок у сідлі», «мовні літні школи» чи «Night