по праву вважають основоположником системи дошкільного виховання за радянських часів, його діяльність тісно пов'язана зі становленням педагогічної і психологічної науки в країні. Предметом наукових досліджень ученого були довільні рухи та людські дії, генезис свідомого керування поведінкою людини, питання сприйняття та мислення, що слугували основою концепції розвитку дитини в процесі виховання. Висловлена О. В. Запорожцем ідея самоцінності дитинства стала головною у забезпеченні гуманізації навчально-виховного процесу в дошкільних закладах. Упродовж тривалого часу очолював Інститут дошкільного виховання АПН СРСР (який нині носить його ім'я).
Пошук
Методологічні основи історії світової педагогіки
Предмет:
Тип роботи:
Курс лекцій
К-сть сторінок:
101
Мова:
Українська
...Вихідним принципом виховання є ідейна спрямованість змісту всього педагогічного процесу в дитячому садку...
Глибоко специфічний для радянської дошкільної педагогіки нерозривний зв'язок змісту виховання дитини із життям радянських людей, із сучасністю.
...Вирішальну роль у розвитку дитини радянська дошкільна педагогіка надає цілеспрямованому вихованню та навчанню.
...Програмування змісту дошкільного виховання забезпечує можливість засвоєння дітьми того чи того дошкільного віку доступної їм програми знань, умінь, навичок, ставлень і звичок поведінки, необхідних для поступального всебічного виховання.
...Успішна реалізація мети та завдань усебічного гармонійного виховання передбачає врахування вікових психофізіологічних особливостей та індивідуальних відмінностей дітей.
...Виховання дитини у процесі діяльності — обов'язкова умова і принцип дошкільної педагогіки.
...Єдність виховної та освітньої роботи свідчить про нерозривність процесів виховання та навчання.
...Взаємозв'язок різних сторін виховання створює оптимальні умови для розвитку цілісної особистості дитини.
...Виховна й освітня робота з дітьми потребує систематичності й послідовності, певної повторюваності і концентричності...Важлива соціально-педагогічна умова і принцип виховання — єдність сімейного та громадського виховання, яка забезпечує найпо-зитивніший вплив на особистість дитини.
...Принципи виховання, які випливають із його цілей, визначають зміст і методи роботи з дітьми.
Широкі виховні завдання, які стоять перед... дошкільною педагогікою, не можуть розв'язуватись лише дидактичними засобами у вузькому розумінні слова, а обов'язково передбачають певну організацію всього життя і діяльності дитини, що потребує від педагога розуміння особливостей і закономірностей ЇЇ розвитку. Лише активне засвоєння дитиною практичних умінь, наукових знань, норм поведінки у процесі певним чином організованої діяльності може перетворити засвоєне на справжнє надбання дитячої особистості, піднявши її на більш високий ступінь розвитку.
Віра Кіндратівна Котирло (1931-1989)
Теоретико-експериментальні дослідження В. К. Котирло охоплюють різні сфери особистості дошкільника. Вони спрямовані на вивчення вольової регуляції поведінки, розвиток пізнавального ставлення дошкільників до навколишньої дійсності, виховання в дітей гуманних почуттів, розкриття умов формування їхніх стосунків у дитячому садку і сім'ї, з'ясування змісту й компонентів готовності дитини до школи, розкриття новоутворень в ранньому онтогенезі та інші актуальні проблеми навчання і виховання дітей. Праці В. К. Котирло (понад 200) різнобічні за своїм змістом і водночас тісно пов'язані між собою. Найвагомішою з них понині вважається «Розвиток вольової поведінки у дошкільників».
В інтересах здійснення єдиної системи виховання дітей дошкільного віку, що відповідає завданням дальшого виховання у школі, об'єднати з урахуванням місцевих умов і можливостей два типи дитячих закладів — ясла і дитячий садок — в єдиний дошкільний... заклад. Керівництво об'єднаними закладами, за винятком відомчих, зосередити в міністерствах освіти союзних республік.
Надалі все нове будівництво дитячих закладів проводити, як правило, за типовими проектами об'єднаних дошкільних установ (ясла-садок) з урахуванням наближення їх до місця проживання дітей, скорочуючи тим самим затрати часу батьків на супроводження дошкільників у дитячі заклади.
Доручити Радам Міністрів союзних республік розробити і затвердити Положення про об'єднані дитячі дошкільні заклади.
Доручити Академії педагогічних наук РРФСР разом з Академією медичних наук СРСР розробити єдину програму виховання дітей пе-реддошкільного і дошкільного віків...
ГРОМАДСЬКЕ ДОШКІЛЬНЕ ВИХОВАННЯ В УКРАЇНІ ЗА ЧАСІВ НЕЗАЛЕЖНОСТІ
КОРОТКИЙ НАРИС РОЗВИТКУ ГРОМАДСЬКОГО ДОШКІЛЬНОГО ВИХОВАННЯ В УКРАЇНІ (з 1991 р.)
Із проголошенням незалежності України та побудовою нової самостійної держави гостро постало питання про докорінне реформування системи народної освіти, зокрема громадського дошкільного виховання. З перших кроків цього відбудовного періоду було прийнято низку державних та відомчих документів, спрямованих на відродження національної системи освіти, перебудову її структури та визначення змісту і методів освітньо-виховної роботи на всіх її рівнях.
Державна національна програма «Освіта» («Україна XXI ст.»), (1993), Закон України «Про освіту» (1996) визначили основні стратегічні напрями розвитку освіти на період розбудови нової держави. Досягнення в цій галузі, як і в інших сферах суспільного та економічного життя, 1996 р. було закріплено та підтверджено Конституцією України.
Щодо громадського дошкільного виховання, то воно також регламентувалось багатьма документами, які визначали нові підходи до структури дошкільних навчальних закладів, вироблення нових освітніх програм, підготовки педагогічних кадрів тощо.
Згідно з Державною національною програмою «Освіта» («Україна XXI ст.»), Законами України «Про дошкільну освіту» та «Про охорону дитинства» (обидва — 2001 р.) у країні створено бага-топрофільну систему громадського дошкільного виховання, складниками якої є як державні дошкільні навчальні заклади, так і різноманітні приватні установи або альтернативні типи дошкільних закладів. На цей час в Україні відповідно до Закону «Про дошкільну освіту» створено такі типи дошкільних навчальних закладів: дошкільний навчальний заклад (ясла) для дітей віком від двох місяців до трьох років; дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) для дітей віком від двох місяців до шести (семи) років; дошкільний навчальний заклад (дитячий садок) для дітей віком