Методологія формування рефлексу здоров'я у шкільної молоді

Певну інформацію про суб'єктивну оцінку молоддю наявних обмежень щодо можливостей здорового способу життя дають показники стурбованості питаннями занять фізкультурою і спортом, поінформованості про здоровий спосіб життя, стану довкілля. 

З огляду на необхідність впровадження політики здоров'я у молодіжному середовищі питання засобів цього впровадження є одним з головних. Індикатори опитування спрямовувались на визначення найбільш впливових, ефективних засобів, на сприйняття їх функціонування молоддю. Характер впливів різних джерел на формування способу життя молоді відбивають індикатори різних джерел інформації та їх ефективності. 

Отже, розглянуто основні компоненти чи складові здоров'я та здорового способу життя. Але вони не є рівнозначними. Крім того, не існує концепції кількісного виміру “здоров'я” як комплексного інтегрального показника. Якщо для оцінки фізичного здоров'я людини використовуються інформативні методики, які залежно від віку, статі, фізичного стану, функціональних можливостей організму, рівня підготовленості дозволяють віднести кожного індивіда до одного з п'яти рівнів фізичного розвитку, то для психічного, духовного та соціального здоров'я методи кількісних оцінок поки що тільки напрацьовується та багато іншого. 

Навчання здоровому образу життя повинно бути системним і повинна сприяти гармонійному розвитку психофізичних здібностей учнів. Воно не зводиться до періодичного спрямування на освідомлення здорового способу життя як цінності шкільного колективу. Така робота передбачає: 

-по-перше, вивчення уявлень молоді про здоровий спосіб життя і розробки методів оцінювання здоров'я індивіда;

-по-друге, формування свідомості і культури здорового способу життя;

-по-третє, розробку методик навчання молоді здоровому способу життя .

Далі, упровадження соціальних програм культивування здорового способу життя і збереження здоров'я; і нарешті, розробку і упровадження моніторингу здорового способу життя молоді. Таким чином, складаються певні етапи у навчанні учнів здоровому способу життя .

У зв'язку з цим педагоги разом з учнями та їх батьками ставлять перед собою таку мету:

- прагнути істотного поліпшення ситуації для збереження і зміцнення психічного , фізичного і соціального здоров'я учнів;

- створити умови для його поліпшення, використовуючи традиції школи і досвід українських і зарубіжних шкіл;

- прагнути того щоб кожен учень розвивав свої природні здібності, знайшов своє місце у житті .

Головною метою є формування у педагогів учнів та їх батьків свідомого ставлення до особистого здоров'я, навколишнього середовища і здоров'я інших людей . У цьому напрямку можуть бути проведенні такі оздоровчі заходи:

- Дні здоров'я кожен місяць . Найбільш всього запам'ятовується дітям День здоров'я, присвячений туризму. Цього дня проводиться спортивні змагання між класами, готуються туристичні сніданки, проводиться конкурс «Туристичної пісні» і все це на свіжому повітрі .

День здоров'я на тему «Ні шкідливим звичкам», проводити тренінги, бесіди ; запрошувати лікаря нарколога для розмови з учнями . 

- спортивні змагання, ігри, фізкультурні свята, ранкові лікувальні –гігієнічні гімнастики, фізкультхвилинки, на кожному уроці. Постійно: - рухливі перерви (молодші класи), екскурсії ,походи; 

- зустріч з лікарями різного профілю;

- виступ агітбригад , випуски сан бюлетенів ,плакатів;

- робота наркологічного посту;

- основи з охорони і зміцнення здоров'я учнів отримують на уроках ОБЖ, біології, фізкультури , медично-санітарної підготовки, факультативних занять «Діалог», «Рівний-рівному».

Визначено, що найпопулярнішими формами роботи щодо формування здорового способу життя в молодіжному середовище стали інноваційні методики, такі як інтерактивні театри, молодіжні лекторські групи, спікерські бюро . 

Інтерактивні театри – це нова інноваційна методика, що використовувалася для профілактики не здорової поведінки серед молоді. Суть інтерактивності полягає в тому, що актори зображають певну проблемну ситуацію в молодіжному середовище (нерозуміння серед підлітків, тиск з боку друзів, сварка з батьками тощо). Більшість сюжетів, що розігруються акторами інтерактивного театру, висвітлюють негативні явища у молодіжному середовище (наркоманію, паління, вживання алкоголю). Конфліктний сюжет розігрується на сцені , але у його вирішенні беруть участь не лише актори, а й глядачі. У будь-який момент глядач може змінити актора й розіграти свій спосіб вирішення проблеми. Завдання театру – змоделювати життєву ситуацію і залучити глядачів до спільного пошуку вирішення проблеми.

Діяльність театру має бути спрямована на висвітлення типових проблем, що турбують дитячу та молодіжну аудиторію. Формами вивчення окреслених проблем є довірливе спілкування з дітьми та молоддю, опитування, анкетування, що дозволяє визначити тематику виступу театру. Із практики проведення такої роботи найбільш актуальними є теми, які стосуються вживання алкоголю, поширення наркоманії та тютюнопаління у молодіжному середовище; проблеми, які виникають між ровесниками; проблеми у стосунках між батьками та дітьми.

Сценарії, як правило, пишуться на прикладах, як мали місце у реальному житті. Центральною темою є маніпулювання (численні способи спонукати молодих людей палити, вживати проти свого бажання алкоголь чи наркотики), а також прийоми, що дозволяють протистояти тиску або ухилитися від небезпечних дій. Сцени, що їх представляють актори, відображують найгірші сценарії розвитку подій вдома, в школі та на роботи і розігруються двічі. З перше аудиторія стежить за тим, як розгортаються події, а в процесі повторного показу будь-хто з глядачів