Методи фізичного оздоровлення організму

 

1. Система Купера

2. Система Амосова

3. Йога

4. Загартовування

5. Дихання

6. Парадоксальна дихальна гімнастика Стренльникової

7. Парадоксальна дихальна гімнастика Бутейко

 

 

Філософське визначення життя – невпинний рух матерії у всіх її видах. Життя вимагає руху – ця ідея Аристотеля, якщо розглядати її широко і глобально, може стати визначальним фактором досягнення доброго здоров'я і психологічної стійкості будь-якою людиною. Природа задумала людину щасливою і радующімся життя істотою. Але це досяжно тільки для тих людей, які живуть і активному руховому режимі і підтримують внутрішній обмін речовин на високому рівні. Недолік руху призводить багатьох людей до напівсонному існуванню, які вони намагаються усунути за допомогою кави, алкоголю або різних інших одурманюючих їх свідомість речовин. Все це призводить лише до передчасного і зменшення терміну життя, відпущеного природою людині, і не може зробити його ні здоровим, ні по-справжньому щасливим. Спеціальні дослідження показують, що далеко не всякі рухи роблять на організм людини оздоровлюючий ефект. У багатьох людей, робота яких пов'язана з важкою фізичною працею (шахтарі, лісоруби, будівельники), часто відзначається не стільки поліпшення, скільки погіршення здоров'я через підвищеного вмісту холестерину в крові, що веде до серцево-судинним захворюванням. Зниження ж холестерину виявляється можливим тільки при виконанні циклічних вправ, провідних до підвищеного споживання кисню і спалюванню жирних кислот, з яких утворюється руйнуючий судини холестерин. Величезна кількість різних оздоровчих систем, розроблених лікарями і спортсменами, могло б з лишком ощасливити все людство, якби не один маленький недолік, властивий більшості людей, – несвідоме прагнення до ліні і сибаритства, небажання робити зайві фізичні зусилля, навіть якщо вони йдуть на благо власному організму. У попередньому розділі ми вже говорили, що зворотний зв'язок між здоров'ям людини і його діяльністю має дуже тривалий проміжок часу. Шкода від куріння, так само як і користь від фізичних вправ, сказиваеться далеко не відразу. У той же час сьогохвилинне задоволення, одержуване від розслабленого лежання на дивані і многочасвого перегляду телевізійних передач, для багатьох людей виявляється більш кращим. Саме це, на наш погляд, і призводить більшість людей до забуття того, що «життя вимагає руху». Але головне навіть не в цьому. Драма людського життя полягає в тому, що нестача здоров'я, що випливає від низької рухової активності, заважає людині реалізувати відпущений йому природою творчий потенціал, і він виявляється вимушеним йти з життя раніше, ніж здійснить все задумане. Тому наведені нижче сонети і рекомендації можна адресувати тільки тим людям, які по вже зрозуміли і прагнуть зробити своє життя невпинним рухом до фізичної й духовної досконалості. Здоров'я можна зберігати двома шляхами. Перший з них пов'язаний з підтриманням гомеостазу організму. Під цим сучасна медицина розуміє здатність організму забезпечувати сталість свого внутрішнього середовища всупереч змін середовища зовнішньої. При цьому людина прагне захистити себе від надмірних навантажень і фізичного, так і психологічного порядку. Другий принцип збереження здоров'я пов'язаний з механізмом адаптації, коли організм активно пристосовується до змінених зовнішніх умов і підвищує свою стійкість в процесі цілеспрямованої підготовки до майбутніх труднощів. Якщо розміри адаптації занадто великі і перевищують можливості організму, то виникає небезпека того чи іншого захворювання. Підвищення адаптаційних можливостей організму пов'язують з підвищенням рівня його тренованості в процесі фізичних вправ. За даними І. А. Аршавського, підвищення адаптаційних резервів здійснюється в три фази. Перша фаза – анаболическая, на якій організм мобілізує свої внутрішні енергетичні ресурси. На другій фазі організм переходить на новий, більш високий рівень енергетичних витрат. під час якого по ходу діяльності починається індукція поступового накопичення енергетичних резервів. У третій фазі тенденція зростання енергопотенціалу збільшується, в результаті чого в організмі підвищується резерв адаптації, а отже, і здоров'я. З численних програм фізичної активності та оздоровлення ми зупинимося на системі американського лікаря К. Купера, вітчизняного лікаря М. Амосова і системі індійської йоги. Під ці системи отримали велике суспільне визнання у всьому світі і заслуговують того, щоб бути на озброєнні сучасного культурного й освіченого людини.

 

 

 Один із засновників сучасної профілактичної медицини американський лікар Кеннет Купер почав своє сходження до вершин світової слави, як це траплялося майже з усіма творцям багатьох оздоровчих систем, з одного драматичного події, що сталася, коли йому було 28 років. До цього часу Купер вже був дипломованим лікарем і працював у ВПС США. У студентські роки він був непоганим спортсменом і брав участь у багатьох університетських змаганнях, вважав себе також і досвідченим воднолижника. Але одружившись, Купер кинув спорт, набрав зайву вагу і перестав думати про здоров'я. Одного разу він прийшов на водний стадіон, надів лижі і попросив водія катера розігнатися до швидкості 50 км на годину. Як і в колишні часи, Купер хотів блиснути своєю майстерністю, але вже через чотири хвилини втомився, відчув нудоту і слабкість. Він крикнув водієві, щоб той повертався назад. Протягом півгодини на березі його нудило, у нього крутилася голова, і він нічого абсолютно не тямив. Дослідивши свій расстренірованний