Методи стимулювання учбової діяльності. Мотивація у навчанні на уроках англійської мови

Характерною для даного віку є невідповідність цілей можливостям, що свідчить про завищений рівень прагнень і є причиною частих невдач в здійсненні задуманого. Це призводить до того, що мотиви формуються головним чином з урахуванням власної думки, що виражається в їх впертості.

У учнів 9-го класу вибір професії (скоріше декламований, чим обґрунтований) ще в значному ступені імпульсний, здійснюється нерідко під впливом зовнішніх обставин або є актом наслідування старшим, то у старшокласників цей вибір здійснюється на основі попередньої підготовки, уважного аналізу тієї діяльності, яку вони готові вибрати як своєї професії, і тих труднощів, з якими їм доведеться зіткнутися.

При цьому старшокласники вже здатні зважувати зовнішні і внутрішні обставини, що дозволяє ухвалювати достатньо усвідомлені рішення. А це означає, що в процесі формування соціально направлених мотивів «внутрішній фільтр» починає грати провідну роль. Чим зрілішим в соціальному плані є старшокласник, ніж більше його устремлінь направлено в майбутнє, тим більше у нього формується мотиваційних установок, пов'язаних з наміченою перспективою життя. У соціально незрілої особи переважають мотиви, пов'язані із задоволенням потреб «тут і зараз».

Велика усвідомленість процесу формування мотивів приводить і до більшого проникнення в причини вчинків інших людей. Тому в ході онтогенетичного розвитку дитини етична оцінка вчинку зміщується з оцінки наслідків вчинку до оцінки причини, імпульсів, що спонукали людину до такого вчинку.

Ніяка ефективна педагогічна взаємодія з підлітком, хлопцем не неможлива без урахування особливостей його мотивації. Саме це впливає на успішність учбової роботи. Висока позитивна мотивація може грати роль компенсаторного чинника у випадку недостатньо високих спеціальних здібностей або недостатнього запасу у учня необхідних знань, умінь і навиків, що дуже важливе на сьогоднішній момент. Так само правильне виявлення професійних інтересів і схильностей є важливим прогностичним чинником задоволеності професією в майбутньому. Причиною неадекватного вибору професії можуть бути як зовнішні (соціальні) чинники, пов'язані з неможливістю здійснити професійний вибір по інтересах, так і внутрішні (психологічні) чинники, пов'язані з недостатнім усвідомленням своїх професійних схильностей або з неадекватним уявленням про зміст майбутньої професійної діяльності. Відношення до професії, мотиви її вибору є надзвичайно важливими (а за деяких умов і що визначають) чинниками, що обумовлюють успішність професійного навчання. Найголовнішим при формуванні мотивів є той факт, що навчання це не підготовка до подальшого життя, а саме життя.

Мотивація – спонука учнів до активної учбової діяльності, продуктивного пізнання змісту навчання.

 

Одним з існуючої безлічі шляхів і засобів, вироблених практикою, для формування стійких пізнавальних інтересів і мотивів, є застосування в учбовому і виховному процесі інформаційних технологій. Під інформаційною технологією навчання розуміють сукупність форм організації взаємодії викладача в рамках й учня під час учбово-виховного процесу. Використання інформаційної технології на всіх стадіях педагогічного розвитку дозволяє не тільки скоротити час на освоєння матеріалу, підвищити глибину і міцність знань, рівень розвитку що вчаться, зняти напругу, індивідуалізувати і диференціювати процес навчання, стимулювати пізнавальну активність і самостійність, розвиток творчих здібностей людини, щепить навики дослідницької діяльності, формує пізнавальні і розвиваючі мотиви.

Найбільш ефективними методами формування мотивації учення служать: інтегровані уроки, ігрові технології, формування пізнавальної мотивації через зв'язок що вивчається з життям, показу наслідку вчинків, формування відчуття довга, відповідальності, профорієнтації, навчання з комп'ютерною підтримкою (наприклад комп'ютерна бібліотека), використання повчальних програм: підручники, наочно-орієнтовані середовища, залучення учнів до участі в управлінні учбовим процесом (науково-дослідні проекти), оцінна діяльність як прийом формування соціальної мотивації, та інші.

Перше що використовує кожен вчитель – це наочність як засіб підвищення інтересу і один з прийомів формування мотивації. Наочність підрозділяється на натурну (реальні процеси або предмети), образотворчу (фотографії, малюнки) і символічну (креслення, графіки, таблиці, схеми). Наочність кожного виду виконує свої функції як засіб пізнання, ілюстрації думки, розвитку спостережливості, кращого запам'ятовування матеріалу.

Застосування наочності орієнтує учнів на всебічне сприйняття предмету за допомогою різних органів чуття, концентрувати увагу на найістотніших моментах, показувати предмет в розвитку. Використання засобів наочності повинне бути доцільним, без зайвого перевантаження. Потрібно поєднувати наочність і уявні дії, наочність і слова. Використання наочності дає додатковий стимул до занять, підвищує ритм заняття, підвищує інтерес, тобто безпосередньо впливає на мотивацію учення. Розробляючи дидактичний матеріал, необхідно не тільки звертати увагу на учбову сторону, але і на виховну і профорієнтацію.

Разом з наочністю високий результат дає технологія проведення інтерактивних лекцій із застосуванням мультимедіа-технологія навчання. Застосування мультимедіа-технологія в навчанні забезпечує сприйняття людиною інформації (звуковою, відео, анімації) одночасно декількома органами чуття, що значно підвищує інтерес, дає можливість засвоєння матеріалу. Інтерактивність дає таким, що вчиться активно втручатися в процес навчання: ставити питання, отримувати докладніші і доступніші пояснення, а викладачеві – ефективно використовувати учбовий час лекції, зосередивши увагу на обговоренні найбільш складних фрагментів учбового матеріалу. Застосування на уроці або частині його інтерактивних лекцій і бесід вимагає значної підготовки. Лекційний матеріал повинен бути чітко і лаконічно представлений, кадри не