Методична робота кафедри

Рис.2.2. Діаграма класу – Методичне забезпечення.

Рис.2.3. Діаграма класу – Адміністратор.

Рис.2.4. Діаграма класу – Предмет.

Рис.2.5. Діаграма класу – Викладач.

Рис.2.6. Діаграма класу – Користувачі системи.

 

Функції системи, що розробляється, та її користувачів зручно відобразити за допомогою діаграми використання системи. Розподіл користувачів за ролями дозволяє отримати такі ролі: 

• користувач-розробник;
• користувач-затверджувач;
• користувач-адміністратор;
• користувач-гість. 

Користувач-адміністратор  має права на зміну бази даних (додавання, редагування, видалення сторінок, а також додавання і видалення користувачів)  та перегляд даних системи. 

Користувач-розробник  має права на зміну бази даних про створення, редагування, видалення планів розробки методичного забезпечення, розробку методичного забезпечення та перегляд  даних системи.

Користувач-затверджувач  має права на на зміну бази даних про затвердження методичного забезпечення(додання матеріалів про затвердження) та перегляд  даних системи.

Всі вони проходять аутентифікацію (логін і пароль). 

Користувач-гість має право тільки на перегляд  даних системи .

З урахуванням описаних вище  специфікацій, логічна модель роботи системи  виглядатиме, як показано на малюнку 2.6. 

Рис.2.7. Діаграма використання системи.

 

Для зберігання, накопичення та обробки даних необхідно використовувати базу даних. Базами даних (БД) називають електронні сховища інформації, доступ до яких здійснюється за допомогою одного чи декількох комп’ютерів. 

На рівні бази даних фізичні зв'язки між таблицями не установлювалися. Проте на логічному рівні вони мають місце. Зв'язок здійснюється при розробці призначеного для користувача інтерфейсу. Логічні зв'язки між таблицями можна прослідити проаналізувавши найменування полів.

Для забезпечення логічної цілісності збережених даних установимо зв'язки між таблицями і визначимо типи цих зв'язків. Тут типи зв'язків обмежують можливість користувача вносити ті або інші дані. Так, при встановленні типу «один до  багатьох» (1  n) у таблицю, який відповідає «1» зв'язне поле є ключем і, отже у стовбці не можуть повторюватися значення. Таким чином,  логічна структура БД представлена на рисунку 2.8.

 

Рис.2.8. Логічна структура бази даних.

 

Таблиці бази даних  системи з наступними полями:

• таблиця settings мал.(2.9);
• таблиця plan мал. (2.10);
• таблиця teachers мал. (2.11);
• таблиця subjects мал. (2.12);
• таблиця timetable мал. (2.13);
• таблиця userlist (2.14).

 

Рис.2.9. Таблиця settings.

Рис.2.10. Таблиця plan.

Рис.2.11 Таблиця teachers.

Рис.2.12. Таблиця subjects.

Рис.2.13. Таблиця timetable

Рис.2.14. Таблиця userlist

 

Конфігураційна інформація моєї MySQL бази даних :

Host Name = localhost;

MySQL  User  Name = jackson; 

MySQL   Password  = jackson;

MySQL Database Name = system;

Для створення  бази даних мій вибір зупинився на phpMyAdmin 3.1.3.1. 

PhpMyAdmin - веб-додаток з відкритим кодом, написаний на мові PHP і представляє собою веб-інтерфейс для адміністрування СУБД MySQL. phpMyAdmin дозволяє через браузер здійснювати адміністрування сервера MySQL, запускати команди SQL і переглядати вміст таблиць і баз даних. Додаток користується великою популярністю у веб-розробників, оскільки дозволяє управляти СУБД MySQL без безпосереднього введення SQL команд, надаючи дружній інтерфейс. 

На сьогоднішній день phpMyAdmin широко застосовується на практиці. Останнє пов'язане з тим, що розробники інтенсивно розвивають свій продукт, з огляду на всі нововведення СУБД MySQL. Переважна більшість російських провайдерів використовують цю програму в якості панелі управління для того, щоб надати своїм клієнтам можливість адміністрування виділених їм баз даних. 

Додаток розповсюджується під ліцензією GNU General Public License і тому багато іншіх розробників інтегрують його у свої розробки, наприклад XAMPP, Denwer, AppServ. Проект на даний момент часу локалізований на більш ніж 50 мовах. 

Одиницею збереження інформації в БД являється таблиця. Кожна таблиця представляє собою сукупність рядків і стовпців, де рядки відповідають зразку об’єкта, конкретній події чи явищу, а стовпчики атрибутам (признакам, характеристикам, параметрам) об’єкту, події, явища.

Бази даних, між окремими таблицями яких існують зв’язки, називаються реляційними (від relation- відношення, зв’язок). Зв’язки таблиці взаємодіють по принципу головна і дочірня. У кожної таблиці може існувати первинний ключ – поле або набір полів, однозначно ідентифікуючи запис. Значення первинного ключа таблиці повинне бути унікальним, тобто в таблиці не повинно існувати двох чи більше записів з однаковими значеннями первинного ключа. Вторинні ключі ставляться по на полях,які часто використовуються при пошуку і сортуванні даних: вони позволяють системі значно швидше знайти потрібні дані. Поля вторинних ключів можуть містити не унікальні дані. 

Відношення «один – до-багатьох» використовується у випадку, коли один запис у батьківській таблиці відповідає декільком записам в дочірній. Розрізняють два види зв’язків «один – до-багатьох» : 

• у першому випадку необхідні строгі умови, відповідно яким кожен  запис в батьківській таблиці повинен відповідати записам в дочірній таблиці; 
• у другому випадку – деякі записи  в батьківській таблиці не обов’язково повинні мати зв’язані з ними  записи в дочірній таблиці. 

Клієнт формує запит до сервера на мові запитів SQL, (Structured Query Language - структурована мова запитів), що є промисловим стандартом для реляційних БД. SQL - сервер забезпечує інтерпретацію запиту, його виконання, формування результату і видачу цього результату клієнтові. При цьому ресурси клієнтського комп'ютера не беруть участь у фізичному виконанні запиту, клієнтський комп'ютер лише посилає запит до серверної БД і отримує результат, після чого інтерпретує