Методичні рекомендації щодо обладнання і функціонування кабінету психологічного розвантаження особового складу підрозділів пожежної охорони

20. У деяких випадках для співробітників, діяльність яких пов'язана зі значними фізичними та емоційними навантаженнями, або для спеціальних психотерапевтичних заходів, в Кабінеті встановлюються кушетки із розрахунку одна кушетка замість двох крісел.

21. Біля входу в Кабінет із зовнішньої сторони встановлюється світлове табло "Заходьте, вільно". Після того, як працівники заходять у приміщення розташовуються в кріслах, на табло замінюється напис - "Не заходити, йде сеанс". Вхідні двері зачиняються.

 

4.Санітарно-гігієнічні параметри кабінету психологічного розвантаження

1. Кондиціонування повітря: очищення, підігрівання (охолодження), зволоження автоматичне. У разі потреби - аероіонізація, дезодорація, ароматизація повітря. 2. Об'єм повітря (з урахуванням того, що вентилюється) - 30 куб.м./год на одну людину.

3.Рівень шуму - не більш 50 дБ. Гучність звучання музики від 10 до 15 дБ при заспокійливій програмі і не вище 65 дБ - при тонізуючій.

У Кабінеті із природним освітленням - коефіцієнт природного освітлення (КПО) при верхньому або верхньому і бічному освітленні повинен складати 0,7- 1,0 %, при бічному освітленні - 0,2-0,3%. Чинники забруднення навколишнього повітряного середовища відсутні або значно нижче гранично припустимої концентрації.

3. Вібрація, ультра- та інфразвукові коливання, електромагнітні поля - відсутні.

4. Ароматний клімат і відносна вологість повітря приміщення підтримується за допомогою повітрязволожувача типу "Комфорт" або кондиціонера із визначеним 

набором ароматичних речовин. 

 

 

 Найбільший ефект від занять в кабінеті психологічного розвантаження досягається за допомогою комплексного застосування різних методів і засобів психофізичної регуляції функціональних станів:

- психологічних засобів (аутотренінг, функціональна музика, кольорові і візуальні впливи);

- спеціальних комплексів дихальної, атлетичної та ін. видів оздоровчої гімнастики з використанням найпростіших тренажерів;

 - фізіотерапевтичних методів ( аероіонзація повітря приміщень);

- фітотерапевтичних методів (коктейлі та чай з лікарських трав і рослин). Психофізичні методи впливу в КПР включають в себе застосування світломузичних програм і аутогеного тренування.

МУЗИЧНИЙ ВПЛИВ

 

Спеціально підібрані музичні програми є активно діючим компонентом психологічного розвантаження. Музичні образи полегшують процес зміни стану сприяють формуванню стану аутогеного занурення в початковий період сеансу, а також виходу з нього у завершальній стадії. Музика повинна мати певний функціональний зміст, який залежить від сили, тембру звуку, мелодійності музичного твору. У залежності від цього прискорюються або сповільнюються серцеві скорочення, частота дихальних рухів, змінюються біоелектрична активність мозку тонус м'язів, моторна активність, поліпшується пам'ять, підвищується швидкість прийому і переробки інформації.

Під впливом музики відбувається посилення відновлювальних процесів у фізіологічних системах, діяльність яких пригнічена стомленням. 

Заспокійливо діють: середній діапазон гучності звучання, середні по висоті регістри (дуже низькі і високі звуки діють збудливо), спокійні мелодійні поєднання з м'яким звучанням, без дисонансів і аритмічності. Переважно бажано використовувати інструментальні твори. Рекомендуємо наступний перелік музичних творів:

1. Барбер С. Адажіо (для струнного оркестру).

2. Бах І.С. Арія (для струнного оркестру).

3. Бах І.С. Прелюдія до-мажор (з першого тому) або перекладення тієї ж прелюді Гуно для голосу.

4. Бетховен Л.В. Пасторальна симфонія №6, друга частина.

5. Бізе Ж. Антракт до четвертої дії опери "Кармен".

6. Бородін А.П. "В Середній Азії" (для симфонічного оркестру).

7. Бородін А.П. "Хор дівчат з опери "Князь Ігор".

8. Вагнер В.В. Вступ до опери "Лоенгрін".

9. Глазунов О.К. Антракт до п'ятої картини балету "Раймонда" для симфонічного оркестру.

10. Дарзінь Е. Маленький вальс (для симфонічного оркестру).

11. Кабалевський Д.В. Концерт для скрипки з оркестром, друга частина.

12. Крейслер Ф. Вальс "Муки любові" для скрипки або фортепіано.

13. Лядов О.К. "Чарівне озеро" (для симфонічного оркестру).

14. Моцарт В.А. Маленька нічна серенада (друга частина для струнного оркестру).

15. Пісні естрадно-ліричні в перекладенні для фортепіано.

16. Чайковський П.І. Анданте кантабіле (зі струнного квартету).

17. Чайковський П.І. Пісня без слів (фа мінор).

18. Шуберт Ф.П. Нескінчена симфонія (друга частина для симфонічного оркестру)

У якості тонізуючої рекомендується музична програма, що складається з бадьорих, мажорних творів, маршів, енергійних і веселих танцювальних ритмів.

КОЛІРНИЙ ВПЛИВ

Вплив музичних творів на функціональний стан працівників ДПОС посилюється, якщо одночасно з цим здійснювати на них колірний вплив. Колірний спектр слід використовувати як засіб створення психофізіологічного комфорту, емоційно-естетичного впливу з урахуванням основних характеристик кольору: тону і чистоти (насиченості, яскравості). Необхідно віддавати перевагу таким поєднанням: зеленого і блакитного, які діють заспокійливо; червоного і жовтогарячого, які максимально активізують; синього і фіолетового, які діють нейтрально.

Паралельно з прослуховуванням музичних творів рекомендується демонструвати видові слайди. Їх показ найбільш доречний на початку і в завершальній частині сеансу. Не треба зловживати великою кількістю різних фотозображень, достатньо 4-х слайдів, два з яких демонструються на початку сеансу. Колірна і світлова гама слайдів у початковій і завершальній частині сеансу повинна бути різна: знижена яскравість, відсутність різноманітності відтінків на початковій стадії і насиченість, що збільшується, та різноманітність кольорової гами,