Методичні рекомендації щодо обладнання і функціонування кабінету психологічного розвантаження особового складу підрозділів пожежної охорони

АУТОГЕННЕ ТРЕНУВАННЯ

 

Аутогене тренування (АТ) – один з ефективних способів відновлення працездатності і зняття нервово-емоційного напруження. Воно використовується також для згладжування проявів негативних якостей особистості (запальності, емоційної нестійкості), формування у людей, що тренуються упевненості в своїх силах, підвищення психологічної стійкості в екстремальних ситуаціях профілактики серцево-судинних, нервово-психічних, психосоматичних захворювань, усунення хворобливих симптомів.

Аутогене тренування ґрунтується на свідомому застосуванні комплексу прийомів психічної саморегуляції і простих фізичних вправ в поєднанні з формулами словесного самонавіювання.

Прийоми аутотренінгу сприяють зниженню фізичної активності, м'язовому розслабленню, регуляції дихання, призводять до релаксації організму людини. Разом з цим формується здатність до свідомого програмування і активації

психофізіологічного стану.

Текст АТ необхідно записати на магнітофонну плівку. Читається текст повільно, з паузами після кожної фрази. Диктор повинен мати приємний голос та хорошу дикцію. Тексти аутогеного тренування наведені у додатку 1. При складанні текстів АТ використані розробки А.Г.Філатова і Л.К.Горяйнової.

Важливою умовою успішності занять є цілеспрямований і серйозний підхід до АТ, впевненість у позитивному результаті, бажання оволодіти методикою.

У разі настання сонливого стану потрібно змінити позу. 

Під час проведення аутогеного тренування використовуються дихальні вправи . Встановлено, що фаза вдиху мобілізує організм, а фаза видиху заспокоює. Мобілізуюче дихання складається з розтягнутого вдиху, паузи на висоті вдиху і короткого та енергійного видиху. Заспокійливе складається з короткого, але енергійного вдиху, короткої паузи і розтягнутого подовженого видиху.

Мобілізуючий тип дихання сприяє подоланню сонливості, в'ялості, стомлення. Заспокійливий тип рекомендується використовувати для зняття психічного перенапруження після стресових ситуацій.

Для зняття емоційної напруженості і підтримки психофізичної готовності до бойових дій використовується оздоровча гімнастика на тренажерах.

Для посилення відновлювального ефекту в КПР рекомендується використовувати фітотерапевтичні методики.

Загальнозміцнюючими, тонізуючими властивостями, здатними знімати стомлення і втому, володіють рослини сімейства аралевих (елеутерокок, заманиха), алое, звіробій, обліпиха, радіола рожева (золотий корінь), горобина червона, смородина чорна, шипшина та інші лікарські рослини.

Антистресові, транквілізуючі властивості мають корінь валеріани, м'ята, пустирник, ромашка, кріп, хміль, череда, шавлія та ін..

Протизапальними властивостями володіють айва, алое, бузина, череда, дивосил, звіробій, смородина, ромашка, деревій.

Для профілактики і лікування респіраторних захворювань дихальних шляхів рекомендуються брусниця, суниці, звіробій, верба, калина, липа, малина, м'ята, подорожник, пирій, смородина, евкаліпт, мати-й-мачуха та інші рослини. Незамінними джерелами вітамінів також є абрикоси, морква, горіхи чорноплідна горобина, смородина, вишня, чорниця, шипшина та ін.

З лікарських трав рекомендуємо трав'яні суміші і коктейлі (згідно дод. 2).

 

 

Кабінет психологічного розвантаження повинен забезпечувати вирішення завдання відновлення працездатності працівників, профілактики їх перевтоми шляхом реалізації двох основних програм: цільової та оздоровчої, а також однієї додаткової. Кожна з основних програм складається з 5 функціональних частин: підготовчої, заспокійливої (для зняття нервово-емоційного напруження), аутогеної паузі (відпочинок із "зануренням"), тонізуючої і заключної.

Цільова програма призначена для швидкого відновлення працездатності, нормалізації психічного стану працівника після його перебування в екстремальній ситуації. При розробці послідовності заходів в Кабінеті враховані особливості роботи співробітників пожежної охорони. Займатися в Кабінеті у нічний час дозволяється лише по цільовій програмі.

Загальнооздоровча програма направлена на підтримку працездатності працівників, є тонізуючою процедурою, що знімає накопичене за час чергування стомлення. Використовувати цю програму рекомендується у вечірній час з 17 до 18 години.

Додаткова програма служить для зняття негативних емоцій, що накопичилися, за допомогою дозованих фізичних навантажень у вигляді інтенсивних, короткочасним рухів на тренажерах в КЕР.

Додаткову програму слід застосовувати після закінчення дії сигналів “тривога” з метою зниження негативних наслідків підвищеної концентрації гормонів у крові.

При необхідності емоційну розрядку можна провести індивідуально, тривалість занять в КЕР до 7 хв.

 

ЦІЛЬОВА ПРОГРАМА

Працівники у підготовчий період займають найбільш зручне для себе положення у кріслах (краватки повинні бути зняті, коміри розстебнені). Сидіти потрібно розслабившись, вільно, притулившись до спинки крісла.

Під час проведення заспокійливого періоду з метою відволікання особового складу від трудової діяльності, досягнення стану емоційної врівноваженості і настрою, на заняттях рекомендується транслювати музичні мелодії з м'якими тонами, спів птахів гучністю до 15-20 дБ; кімната повинна бути освітлена лампами зеленого кольору. При цьому рівень загальної освітленості поступово знижується.

На екрані потрібно проектувати фрагменти ландшафту під час заходу сонця у передвечірній час (в сутінках). На 2-3-й хвилині починає звучати текст, який використовується для аутогеного тренування, із музичним супроводом. Сеанс триває 15 хв.

У четвертому (тонізуючому періоді) рекомендується прослуховування музично програми, що складається з бадьорих, мажорних творів, маршів, танцювальних ритмів. Гучність звучання на початку періоду 50-65 дБ, а в кінці - 80 дБ. Одночасно трансляцією музичного твору необхідно плавно міняти колірний фон у кімнаті: зелений колір на червоний і жовтогарячий. На екрані повинні проектуватися картині природи, що прокидається на світанку під час сходу сонця. Можна показувати також динамічні слайди, які активізують нервову систему. Для відчуття подиху вітерцю можна включати вентилятори.

У заключному (п'ятому періоді) виконуються дихальні