Методика визначення уваги

Збільшення обсягу уваги досягається і обдумуванням даної діяльності накопичуванням знань які до неї відносяться. Тут велике значення має тренування, в процесі якого удосконалюється сприйняття, коли окремі елементи складних об’єктів і ситуацій сприймаються не ізольовано, а грунтуючись по існуючим зв’язкам. Результатом такого тренування є вміння виділити в ситуації головне, найбільш важливе для прийняття рішення, не упускаючи при цьому другорядного.

Обсяг уваги – це кількість елементів, які одночасно сприймаються за один акт сприйняття.

Піддослідному, короткочасно, зазвичай протягом 1 секунди, показують послідовно 8 карток з зображенням 2-9 крапок. Кожна картка експонується двічі, після цього арбітр протягом 10-15 секунд на бланку відмічає розташування крапок.

 

Аналіз результатів: враховується кількість правильно відмічених крапок:

І. 3 крапки на двох картах

ІІ. 4 крапки на двох картах

ІІІ. 6 крапок на двох картах

ІV. 9 крапок на двох картах

V. 10 крапок на двох картах

VІ. 10 крапок на двох картах

VІІ. 13 крапок на двох картах

VІІІ. 15 крапок на двох картах

ІХ. 16 крапок на двох картах

Рангові місця І і ІІ свідчать про малий обсяг уваги, VІІІ-ІХ – про великий обсяг, проміжні – про середній.

Обсяг уваги визначається також за допомогою 25-клітинкових таблиць з різними варіантами розташування фігур на них.

 

На екрані демонструється квадрат, поділений на 25 клітинок, у п’яти з яких представлені різні комбінації кола, трикутника, квадрата, хреста, прямокутника. У піддослідних на столі – 25 клітинковні матриці. По команді «Увага!» – на екрані на коротку мить (біля 0, 75 сек) з’являється будь-яка комбінація. Відразу ж після експозиції піддослідні позначають фігури на матриці. Середньоарифметичний показник трьох спроб вноситься в протокол.

 

 

Розподіл уваги полягає в здатності розосередити увагу на значному просторі, паралельно виконувати кілька видів діяльності або робити кілька різних дій. Розподіл уваги залежить від психологічного й фізіологічного стану людини. У разі стомлення, під час виконання складних видів діяльності, які вимагають підвищеної концентрації уваги, область розподілу звичайно звужується. Розподіл уваги має певні закономірності: чим складніші види діяльності, які сполучаються, тим сутужніше розподіл уваги; важко сполучати два види розумової діяльності; розподіл найбільш ефективний за умови сполучення розумової й моторної діяльності, при цьому продуктивність розумової діяльності знижується більше, ніж моторної; основна умова успішного розподілу – автоматизація принаймні одного з видів діяльності, які здійснюються одночасно.

До цього типу методик можна зарахувати і більш прості варіанти, які застосовують у нейропсихології. Наприклад, під час фіксування центральної точки піддослідному одночасно зорово представляють два просторово рознесені стимули. Пропонують відповідати, які стимули він бачив. Піддослідні з порушеннями зорової уваги часто не зауважують пред´явлених двох стимулів (особливо стимулу, що зліва). Якщо ж стимули пред´являються окремо, то піддослідні зауважують і лівий, і правий стимули. Схожу методику розроблено і для вивчення тактильної уваги. Експериментатор одночасно торкається тих самих ділянок кисті рук з однаковою інтенсивністю. Від піддослідного потрібно, щоб він, заплющивши очі, визначив, скільки було доторкань (одне або два). Хворі з порушеннями тактильної уваги часто «не зауважують» дотику до однієї руки. Як контрольні умови окремо доторкаються лише до правої або лівої руки. У таких умовах дотик до обох рук «помічається».

Основні методичні труднощі проведення таких досліджень полягають у створенні та контролі умов реального розподілу уваги. Варто вилучити випадки автоматизації однієї або обох діяльностей, а також швидкого чергування при їхньому виконанні (зрушень і переключень уваги).

Методики, основані на селекції інформації. Початком досліджень уваги в когнітивній психології стала методика вибіркового слухання, яка вимагала від піддослідного відстежувати в часі тільки один тип інформації, ігноруючи інший.

Метод вибіркового слухання К. Черрі, або «Вечірка з коктейлем». Суть методу в тому, що одночасно пред´являють два повідомлення. Під час бінаурального пред´явлення обидва повідомлення, записані на різні доріжки магнітофонної стрічки, подають одночасно в праве і ліве вухо. Під час дихотичного пред´явлення перше повідомлення подають у праве вухо, а друге – у ліве. Залежно від мети експерименту це можуть бути записи текстів, списки слів або окремі слухові сигнали. Піддослідний має дослухатися лише до одного повідомлення: він може одержати інструкцію повторювати текст або слова, запам´ятовувати їх, виявляти цільові стимули та ін. У перших експериментах К. Черрі було показано важливу роль фізичних ознак стимуляції (напряму, інтенсивності, висоти звуку) в процесі її селекції.

Метод вибіркового бачення У. Найсера. У. Найсер і Р. Беклен запропонували методику вибіркового бачення як альтернативу методиці Черрі. У цьому разі накладалися один на одного два відеозаписи. Піддослідним пред´являли дві досить знайомі події: гру в м´яч (три чоловіки перекидали один одному баскетбольний м´яч) або гру «У долоньки» (два гравці, роблячи неритмічні рухи, намагалися шльопнути один одного по