Мікроекономічна теорія як наука

 

Вивчення будь-якої дисципліни починається з аналізу предмету її дослідження та методу, яким вона при цьому користується.

В ході вивчення політичної економії ви вже познайомилися з тим, що основи мікроекономіка досліджує ринки окремих товарів, галузей, поведінку окремих споживачів та виробників, її основи були закладені в ХІХ столітті.

До цього вчені-економісти формували універсальні економічні принципи, що властиві для економіки в цілому, на всіх її рівнях і для всіх економік в різні часи.

Саме в ХІХ столітті на основі даних статистики, спостережень за власною поведінкою та поведінкою більшості людей були сформульовані закономірності попиту, споживання, взаємодії фірм на ринку, взаємо пристосування намірів споживачів та виробників.

Особливу роль в розвитку мікроекономічної теорії відіграла так звана “маржинальна революція”. Її суть полягала в переході до використання при дослідження динаміки затрат і результатів економічної діяльності за допомогою безмежно малих приростних величин. Це дозволило вченим при аналізі пропорцій виробництва та обміну використовувати математичні розрахунки. Тобто мікроекономіка стала справжньою сучасною наукою.

В центрі уваги мікроекономістів опинилася поведінка окремих людей з врахуванням впливу психології, соціальних та культурних факторів. Об’єктивні економічні процеси почали розглядатися через призму їх сприйняття свідомістю людей.

Більшість теорій, що будуть розглядатися в курсі мікроекономіки, грунтуються на моделях, розроблених неокласиками ще в кінці ХІХ – першій половині ХХ століття. Тобто це в першу чергу моделі, які показують умови досягнення рівноважного стану в поведінці виробників та споживачів, що приймають економічні рішення в умовах конкуренції, діють в саморегульованій економічній системі. Зрівноважений аналіз таким чином, є досить розвинутим, комплексним. Він дозволяє дослідити ту чи іншу економічну систему (виробничу, ринкову, споживчу) в “ідеальному стані”.

Хоч сама рівновага може на практиці не досягатися, або бути випадковим наслідком економічних дій людей, але умови її досягнення відіграють потужну роль в пізнанні тенденцій, закономірностей розвитку економічних процесів. Саме тому основне місце в підручниках з мікроекономіки займає аналіз зрівноважених моделей.

Важливо пам’ятати, що мікроекономіка є суспільною наукою. Тому особливе значення в мікроекономічних дослідженнях мають абстракції, узагальнення, припущення. Чи не найважливішим з них є постулат про раціональність поведінки всіх економічних суб’єктів, в якій би конкретній ролі вони не виступали. Вважається, що люди, здійснюючи свій економічний вибір, завжди прагнуть прийняти оптимальне рішення, порівнюючи можливий результат та жертви (витрати).

Саме теорія “людини раціональної” застосовувалася ще класиками економічної теорії. Тепер вона є значно складнішою, більш наближеною до реальних умов. Поведінку людей пояснюють не лише егоїзмом, грошовими інтересами. Сучасна теорія наполягає на тому, що на здійснення економічного вибору впливає недостатність інформації, недосконалість інтелекту, стереотипи поведінки, емоційність, групові інтереси. Підкреслюється, що разом з тим, все більше зростає роль духовних та культурних факторів, суспільно-політичного впливу. Робиться наголос на високій інформованості людей, підвищенні їх освітнього та культурного рівня. Головними вважаються потреби людей у самовираженні, зв’язках з іншими людьми, у культурній, політичній та духовній свободі. Це суттєво впливає на економічні рішення, що приймаються людьми.

Виникнення в умовах планової (командної) економіки типу “людини радянської” (homo soveticus) є одним з різновидів моделі “людини раціональної”. Тотальне одержавлення економіки, бюрократизм, зрівнялівка, спроба підпорядковувати особисті інтереси людей інтересам держави (а фактично – чиновників) поступово формували байдужість і споживацтво. Інтелект радянських людей нерідко використовувався для обману керівних органів, приховування можливостей та резервів на місцях, поширення тіньової економіки.

В умовах суцільного дефіциту ресурсів та товарів, відсутності економічної свободи та економічної відповідальності, здійснення реального економічного вибору як споживачами, так і виробниками було неможливим.

Не було, як правило, і потреби в застосуванні економічного мислення, тобто порівнянні альтернативних варіантів економічних дій та їх наслідків.

Але ситуація докорінно змінюється в умовах становлення ринкових принципів в економіці України. Особливого значення набуває оволодіння категоріями “альтернативних витрат”, “оптимальності”, “ефективності”, “порівняльної переваги”. Саме ці поняття є стрижневими в мікроекономіці. Знання закономірностей поведінки виробників та споживачів на різних ринках, з різним ступенем конкурентності та ринкової влади сприяє оптимізації вибору напрямів та обсягів діяльності українських підприємств, підвищенню ефективності.

В ході вивчення курсу мікроекономіки ми побачимо, що центральна роль відводиться дослідженню динаміки, затрат ресурсів, витрат зі збільшенням обсягів економічної діяльності. Тобто повністю зберігає своє значення граничний підхід, що грунтується на аналізі приростних величин (граничної корисності, граничного продукту, граничного доходу, граничних витрат і т. і.)

Порівняння граничних величин, що показують тенденції результатів та економічних витрат, дозволить нам сформулювати критерії оптимальності в поведінці як споживачів, так і підприємців. Граничні величини зберігають вони своє значення і при визначенні оптимальних обсягів виробництва та витрат для забезпечення економіки суспільними благами, що споживаються колективно.

Головною фігурою сучасної економіки є споживач. Тому суттєва роль відводиться дослідженню формування споживацького вибору, закономірностям поведінки попиту на різних товарних ринках. Адже в умовах розвинутих ринкових відносин саме споживачі встановлюють планку, вище якої виробники не можуть піднімати рівень витрат, якщо хочуть реалізувати свою продукцію і отримати дохід.

В свою чергу можливості маніпулювання затратами, витратами, випуском та ціною з боку виробників в різні періоди часу та на різних ринках суттєво відрізняються. Перш за все відмінності в економічній