Монетні скарби як джерело вивчення грошового обігу Гетьманщини (1648 – 1764 рр.)

Таким чином, спроби українських гетьманів впровадити власну національну монету не мали успіху.

У підрозділі 2.2. – “Талер та його фракції в грошовому обігу Гетьманщини другої половини XVIIІ ст.” – розглянуто роль срібного талера в грошовому обігу та лічбі на українських землях XVII – XVIII ст. Ця розвідка базується на писемних і нумізматичних джерелах, багато з яких вперше введено до наукового обігу.

Срібний талер європейських держав і його фракції, разом із золотим дукатом, відігравав домінуючу роль на грошовому ринку України за добу Речі Посполитої та за доби Гетьманщини. Незважаючи на територіальний і політичний розподіл українських земель, вітчизняний грошовий ринок у XVII – XVIII ст. складав єдиний економічний комплекс, який базувався на загальноприйнятій у всій Європі талерно-дукатовій системі.

Період обігу різних видів талерів на українських теренах тривав із XVI – до кінця 80-х рр. XVIII ст. Зафіксовані у нашій праці талери відкарбовано на монетних дворах Голландської республіки, Священної Римської імперії, Іспанських Нідерландів, Австрії, Швейцарії, Речі Посполитої. Вони використовувалися як на внутрішньому ринку, так і під час міжнародних розрахунків. Талери мали високий рівень довіри серед українців, про що свідчать чисельні згадки у писемних джерелах, зокрема щоденниках 

Я. Марковича, М. Ханенка, літописах С. Величка, Самовидця, актах різних міст. 

Європейські монети талерного та дукатового типів, незважаючи на всі заходи російської влади, продовжували траплятися на грошовому ринку України, навіть, до моменту знищення Катериною ІІ автономії Гетьманщини.

У підрозділі 2. 3. – “Російська монета та її значення в грошовому обігу Гетьманщини” – досліджено процес поширення та утвердження в грошовому обігу Гетьманщини російських монет, а саме – срібної копійки, денги та єфимка.

Російська срібна монета постійно проникала на українські землі, починаючи з часів Івана ІІІ. Ця тенденція посилилася після 1654 р. У другій половині XVII – першій чверті XVIII ст. кількість російських срібних і мідних монет на Лівобережжі значно зростає. Це було наслідком політики Москви, спрямованої на обмеження прав Гетьманщини та втягнення її економіки до загальноросійського ринку. Але все ж в грошовому обігу України ще практично століття перебувала західноєвропейська монета. Про це переконливо свідчать скарбові матеріали. 

У третьому розділі – „Товарно-грошові відносини у період занепаду Гетьманщини (1701 – 1764)” – розглянуто писемні джерела та монетні скарби XVIII ст., на основі яких відтворено стан українського грошового ринку зазначених часів.

У підрозділі 3. 1. – „Писемні джерела про грошовий обіг і лічбу монет на території Гетьманщини в “глухівський період” (1708–1764)” – проаналізовано писемні джерела, які свідчать про використання на українських теренах у визначений період грошових номіналів, їхнє співвідношення між собою, ступінь авторитетності серед населення.

Численні документи, зокрема імператорські укази, матеріали Генеральної канцелярії та старшинські літописи й щоденники зафіксували асортимент платіжних засобів грошового ринку Гетьманщини XVIII ст. Вони демонструють різношерстий характер грошового господарства Лівобережжя означеного періоду. Найбільше згадок у них про російські монети: золоті – імперіал (10 рублів), 1/2 імперіала (5 рублів), двохрубльовик, червонець, срібні – рубель (рублевик, карбованець), єфимок, полтинник, полтина (50 коп.), четвертак або напівполтинник (25 коп.), двохгривеник (20 коп.), п’ятиалтинник (15 коп.), гривеник (10 коп.), напівгривна або п’ятачок (5 коп.), алтинник (3 коп.), 1 копійка, мідні – 10, 5, 2, 1 копіка, денга (1/2 коп.), полушка (1/4 коп.), полу- полушка (1/8 коп.). 

Поряд із російськими монетами в Гетьманщині населення використовувало традиційні іноземні монети: золоті подвійні дукати (подвійний червоний), дукат (червоний золотий), срібні талери, півталери, чвертки, четвертаки (1/4), орти, білонні злотувки (тимфи), шостаки, трояки (шаги), півтораки (чехи), драйпелькери, крейцери, рідше гроші.

Однак домінування російської рублевої системи на українському грошовому ринку XVIII ст. очевидно.

У підрозділі 3.2. – „Джерельний аналіз складу скарбів монет на Лівобережжі у XVIII ст.” – досліджено скарбові матеріали, що датуються XVIII ст. 

Отримані в результаті цих студії відомості дають підстави стверджувати, що у першій чверті XVIII ст. частка російських монет в грошовому обігу Гетьманщини була незначною, але в середині століття складається рішуча перевага російських грошей над західноєвропейськими. Серед 137-и скарбів монет ХVІІІ ст. домінують російські гроші у 103-х комплексах. Це свідчить про панування російського рубля та його фракцій в грошовому обігу Гетьманщини у визначений час, що стало наслідком поступового занепаду української автономії, різкого зменшення припливу на український ринок західноєвропейських монет, переорієнтації української торгівлі на загальноросійський ринок та встановлення у Лівобережжі російських порядків.

На думку автора, скарби Лівобережної України першої – третьої чвертей ХVІІІ ст. характеризуються такими особливостями:

– у них кількісно домінують мідні російські монети;

– часто зустрічаються монетні скарби вагою від 1 до 100 кг;

– монети, що у них зберігаються, карбовані переважно за однією стопою;

– досить часто зустрічаються монети, виготовлені шляхом перекарбування із менших номіналів на більші;

– іноземні скарби представлено переважно польською дрібною