Моніторинг ліній, як складових порід у свинарстві

Аналіз генеалогічної структури порід свиней, який був зроблений  авторами даної статті у 2003 та 2008 роках  [4], засвідчив досить суттєве збільшення кількості ліній і родин у найбільш численних породах – великій білій і ландрас за значної кількості номерних та одиничних ліній і родин зарубіжної селекції. При цьому було відмічено багато помилок у записах  назв ліній і родин, наявності генеалогічних структурних одиниць з інших порід чи присвоєння не існуючих в породі кличок. Позитивною була ситуація у менш чисельних породах, особливо вітчизняних, де створення чи ведення ліній і родин контролювалося науковцями.

На значну кількість тварин зарубіжної селекції у великій білій породі наголошують і науковці, які здійснюють селекцію з нею. Як вказують Гришина Л.П. та Малик В.І. [5], серед 77 кнурів-плідників великої білої породи, записаних до ІІІ тому ДКПТ великої білої породи  50,6% –   це   кнури  датського походження, по 16,9% - англійської й угорської селекції, 6,5% – французького походження, 2,6% –  естонського походження і лише 3,9% тварин  відносяться до ліній української селекції.  Ще раніше подібна ситуація у великій білій породі свиней була відмічена Березовським М.Д. [2], яким вказано, що із наявних у племінних заводах 991 кнурів-плідників лише 14,8% відносяться до   ліній вітчизняної селекції, 55,0 % плідників – це тварини естонської селекції, 19,5% – англійського походження і 10,7 % – датського й французького походження. 

Отже, аналіз наведених досліджень і публікацій свідчить про необхідність інвентаризації порід свиней та визначення їх генеалогічної структури для розробки хоча б короткострокових програм роботи з породами й можливості якісного вдосконалення тварин за бажаними ознаками продуктивності.

Мета досліджень та   методика їх проведення.  Метою досліджень був моніторинг наявних ліній в племінних господарствах України для визначення дійсного стану племінних ресурсів та можливості чистопородного розведення тварин. Аналіз генеалогічної структури порід був зроблений за даними зведених звітів по бонітуванню свиней за 2012 рік, які були подані суб’єктами племінної справи в Мінагрополітики України. Оцінка проведена за усіма наявними в Україні породами свиней, крім великої чорної.

Результати досліджень. Моніторинг кнурів, які розводилися у 2012 році   в   суб’єктах племінної справи у свинарстві всіх областей України, дав змогу виявити значну варіативність як за кількістю ліній в породі, так і кількість кнурів в лінії. При цьому виявлено досить багато назв ліній, особливо у великій білій породі й ландрас, які складно назвати лініями.

Інвентаризація ліній  великої білої породи свиней, яка була зроблена за результатами бонітування 1108 основних кнурів, виявила, що найбільш чисельною  в породі була лінія  Славутича, до якої відносилося 116 кнурів, або 10,5% від загальної кількості плідників. Тварини даної лінії утримувалися в племінних заводах та племінних репродукторах  Дніпропетровської,  Кіровоградської, Одеської, Полтавської, Сумської, Чернівецької, Черкаської і Чернігівської областей. Значно менша кількість основних кнурів  (від 26 до 45 голів) налічувалася у лініях  Чемпіона Турка –  4,0 %, Но Рекорда – 3, 2 %, Чемпіона Боя і Свата  – по 3,1%, Драчуна – 3,0 %, Доугола – 2,9 %, Денні і Рекорда – 2,3 %. При цьому кнури лінії Но Рекорда і Рекорда ймовірно першопочатково мали спільного родоначальника, але в результаті своєрідного перекладу з мови оригіналу та неточностей у записах   утворилося дві лінії. До ліній Альпіна і Сніжка належало по 0,9 %, Васко, Ману, Маршала, Оріона і Принца – по 1,0 %, Антіна, Наполеона, Лафета, Сегера – по 1,2%, Уісто –1,3%, Тоомаса –1,4 %, Вайса –1,6 % від загальної кількості основних кнурів в породі. Вищевказані лінії нараховували від 10 до 20 плідників.  Інші наявні в породі лінії були  не такі чисельні й  мали ряд неточностей чи порушень в кличках, які суперечать веденню племінної справи у свинарстві. Слід також вказати на наявність в породі  великої кількості ліній, які представлені одним кнуром. Таких ліній в породі 78, що становить 7% від загальної кількості пробонітованих плідників вітчизняної  і зарубіжної селекції. Серед них частина ліній з одиничними кнурами мають кличку, а інші - лише номер.  Досить складно, а точніше неможливо, визначитися із генеалогією кнурів, які мають замість кличок лише номера.   В породі виявлено 47 таких ліній, які замість кличок мають лише цифрове позначення, причому досить різне. Приміром, в племінних господарствах АР Крим, Кіровоградської,  Вінницької, Донецької, Закарпатської, Черкаської і Миколаївської областей назву лінії подають у вигляді 4 цифр – ймовірно це останні цифри ідентифікаційного номера тварини.  В окремих господарствах Одеської області лінію позначають як:  03628 ідент. 3827 раб., в Дніпропетровській та Житомирській областях  - UA 510000, UA-18000001195, UA-18000001197, у Волинській, Вінницькій, Дніпропетровській, Житомирській Миколаївській і Сумській областях –23401АА, 18LNF 07765  тощо. Вірогідно це потомки першого-другого поколінь від імпортованих кнурів. Більшість