Моніторинг ліній, як складових порід у свинарстві

Серед наявної кількості ліній у великій білій породі 49 ліній мають назву, яка вказана  мовою країни–імпортера, причому із вказівкою як лише клички, так і клички та номера: Azuro, BiqTicket (Херсонська область), Вellay Teeag Matsa 173-4164 Вellay Teeag Matsa 4629 1318 Вellay Teeag Matsa 97-4183 ( Хмельницька область).

До різних генеалогічних формувань спеціалісти з племінної справи у свинарстві в господарствах віднесли кнурів, які належали до ліній Championа (Дніпропетровська область), Championа boy (Кіровоградська, Херсонська та Одеська області)Championа Bou 051207 (АР Крим);  Royal turkа (Дніпропетровська  область) та  Rayаl Tutkа 082803 (Миколаївська область);  Вінні 4356 і Віні 4983.  Як окремі лінії подані Алба 607 (Львівська область) і Альба (Полтавська і Запорізька області).

Абсурдними і такими, що не мають взагалі ніякого відношення до великої білої породи   є лінії:   А – господарство Полтавської області, Ф – господарство Запорізької області, Француз – Одеської області, Шакал –І.Франківської області , Маx – Львівської області, П’єтрен – Хмельницької області, Макстер –Чернігівської області, ІЗБДП – Житомирської області.  Не можна погодитися з віднесенням ліній Ерго, Енорма, Есмера, Егона в господарствах Дніпропетровської і Львівської області до великої білої породи. Ці лінії належать до породи ландрас. Загалом можна вказати, що у великій білій породі свиней продовжує відбуватися витіснення ліній вітчизняної селекції, що пов’язано із створенням нових, більш продуктивних внутріпородних і заводських типів  чи одержанням тварин різних генерацій за імпортованими тваринами з метою їх подальшого відтворення чи відгодівлі.   Безперечно, можна по-різному оцінювати ситуацію в породі, але фундатори даної породи вважають, що таке різноманіття генеалогічних формувань за даної ситуації не зовсім виправдано. Значна частина ліній кнурів повинна бути вибракувана з породи, а селекцію слід проводити лише з тими, які дійсно забезпечують підвищення бажаних ознак продуктивності.

Порода ландрас, яка за кількістю тварин знаходиться на другому місці в Україні, розводиться у більшості областей України. Дану породу оцінено за 214 кнурами-плідниками, серед яких найбільша кількість належала до ліній:  Паста/ Pasta  – 11 голів (5,1%), Есмера –10 голів (4,7%), Лукача –9 голів (4,2%),  Тенета – 7 голів ( 3,3%), Буцефала, Джека, Некторна, Нера – по 6 голів (по 2,8%).  По 4-5 кнурів налічують лінії  Вулкана, Джена, Енорма, Лоренсо, Овесйона, Рокота. Значно менше плідників,  по 2-3 голови (по 0,9%) представляють лінії  Supreme court, Lapaly, Grande, General Lee, Фокса, Факота, Тукана, Тамерлана, Марко Олександра, Макса, Лонга, Киндра, Йорда, Енорта, Еліаса/Eliasа, Дельфіна і Віктора. Серед ліній породи ландрас вказуються лінії Вайса і Веста, які належать до великої білої породи  (Дніпропетровська область) та   Драчуна  (І.Франковська область). Як лінія в породі ландрас вказана «Номерний імпортний» (Полтавська область). Окремі лінії, як і у великій білій породі, представлені одиничними тваринами лише за номерами:  03536 іден.-5092 раб. ( Одеська область), 5475EN  (Вінницька область) та інші.  Серед наявних в породі ландрас ліній  57  відносяться до  ліній, які представлені одним кнуром. Найбільше таких ліній в Чернівецькій, Вінницькій, Миколаївській і Одеській областях.

Українська м’ясна порода охарактеризована по 85 кнурах-плідниках, які розводилися в суб’єктах племінної справи у свинарстві Дніпропетровської, Київської, Миколаївської, Одеської, Рівненської, Херсонської і Харківської областей. За кількість свиней в племінних господарствах  порода займає третє місце в Україні. Розподіл кнурів за лініями вказує, що до  лінії Цитруса   відноситься 10 голів (11,8%), Цуката і  Центра – по  8 голів (по 9,4%), Цензура – 7 голів  (8,2%),  Цоколя –6 голів (7,1%), Цинка –5 голів (5,9%). Не численними ( по 3-4 голови) були лінії Бистрого, Орла, Центуріона, Цианіта, Циклона, Цикорія і Цимуса. По одній голові налічували лінії Цоя, Цепкого, Фараона  і інбредна лінія.  

Червона білопояса порода свиней  представлена 59 кнурами-плідниками, які розводилися в племінних господарствах Вінницької, Запорізької, Миколаївської, Полтавської, Тернопільської, Черкаської, Хмельницької, Херсонської і Одеської областей. До лінії Динаміта належать 10 кнурів, або 16,9% наявних плідників у породі.  В лінії Дантиста зосереджено 15,2% кнурів від загальної кількості основних плідників в породі,  Дебюта  –  13,5%, Демона –11,9%,  Девіза і Дозора –  по 8,5%, Дивізіона і Драба – по 6,8%, Дельфіна і Доброго – по 1,7%. Не типовою  й такою що не належить породі вказано лінію Топ індекс  у господарстві Хмельницької області.  

Миргородська порода свиней у 2012 році розводилася в племінних господарствах Полтавської, Волинської і Сумської областей. В суб’єктах племінної справи налічувалося  48 кнурів, які відносилися до 9 ліній.  Найбільше кнурів належало до   ліній Дніпра і Швидкого – по 9 голів (18,8%), Грозного – 8 голів (16,7%) та Коханого й Ловчика – по 6 голів (12,5%). Лише по  3 голови кнурів було в лініях Веселого, Камиша і Маркіза (по 6,25%) і одна голова – в лінії Муромця (2,1%).

Полтавська м’ясна порода була представлена 40 пробонітованими кнурами  у племінних господарствах  Львівської, Миколаївської,  Одеської, Полтавської і Хмельницької областей.  Найбільше кнурів відносилося до   лінії Муфлона –9 голів ( 22,5%), Ефекта – 6 голів (15%)  та Костра – 4 голови (10,0%). Лише по 3 голови кнурів налічували  лінії  Деркула, Сулутьена і Супутника (по 7,5%)   та по 2 голови (по 5,0%)   лінії Айдара, Антея, Патріота, Престижа, Прибоя і Стрільця. 

Українську степову білу породу представляли лише 28 пробонітованих кнурів, які розводилися в Херсонській області. Найбільше кнурів відносилися до лінії  Шума – 13 голів (46,4%).  Лінії Асканія і Крона налічували по 3 кнура (по 10,7%), по 2 голови (по 7,1%) – лінії Асканійця, Нового і Степняка. Лінії-одинаки в породі  – Арсенала, Аспекта і Бойця ( по 3,6 %).

Породу п’єтрен не так давно стали розводити у суб’єктах племінної справи у свинарстві Одеської і Вінницької областей. В породі  усі наявні  22 лінії представлені лініями-одинаками, які мають лише номери. При цьому в Одеській області лінія подана у вигляді чотирьох цифр  (0650 і т.д.), а у Вінницькій області лінії позначені як  2474DR, 6090FP, 6461FG тощо.

Уельська порода представлена 16 кнурами, які віднесені до 11 ліній, що розводяться в господарствах Харківської області. При цьому лінії Велінгтона, Імперіала, Леда, Рекса, Уейтера і Ямса  налічують лише по одній голові кнурів (по 6,3%), Earlа  і Emperorа –  по 2 голови, Теда  і  Віктора – по 3 голови (по 18,8%). Лінія Віктора належить до породи ландрас.

Порода дюрок представлена 10 кнурами, яких розводили у Миколаївській області.  Пробонітовані кнури відносилися до таких ліній: Вітамана, Музила, Мультітуда – по 2 голови (по 20 %) і Ладана, Мусса і Фредеріка – по одній голові ( по 10 %.)

Українська степова ряба порода налічувала лише 8 кнурів, які розводилися в одному господарстві   Херсонської області. Лінії Реала, Рекорда, Рябого налічували по одній голові кнурів (по 12,5%), Рокота –   2 голови (25%) і Рифа – 3 голови (37,5%).

Висновки. Моніторинг ліній кнурів 11 порід свиней, які розводяться в племінних господарствах України, вказує на складну ситуація в галузі як з огляду існування породи взагалі, що має місце в не численних породах, так і належність тварин до чистопородних, підтвердженням чого слугують дані по найбільш численних породах - великій білій і ландрас. Можливим виходом із такого стану вбачається, по-перше, створення єдиного загальнодержавного інформаційно-селекційного центру у свинарстві на базі провідної наукової установи в галузі, що надасть змогу автоматизувати селекційний процес та упорядкувати базу даних кнурів по породах, по-друге – визначитись із мережею селекційно-гібридних центрів, які за власними, чи у співдружності з визнаними міжнародними компаніями, окремими селекційними програмами будуть займатися програмами створення спеціалізованих ліній та гібридизації, що надасть змогу значно скоротити кількість племінних господарств з розведення свиней великої білої породи й ландрас, та, по-третє, переведення суб’єктів племінної справи у свинарстві, які розводять не численні породи, в категорію генофондних стад чи заказників.

 

 

1. Березовський М. Д. Особливості та перспективи селекції свиней за лініями / Березовський М. Д. // Розведення і генетика тварин : міжвід. темат. зб . – К. : Аграрна наука, 2005. – Вип. 38. – С. 244–249.
2. Березовський М. Д. Селекція свиней великої білої породи в Україні / М. Д. Березовський //Державна книга племінних тварин великої білої породи свиней. –Т.І. – К.:Арістей, 2006. –С. 6-24.
3. Буркат В. П. Методичні аспекти створення заводських ліній при виведенні нових порід / В. П. Буркат, М. В. Зубець, О. Ф. Хаврук // Вісник сільськогосподарської науки. – 1987. – № 1. – С. 10–14.
4. Войтенко С. Л. Генеалогічна структура та продуктивність свиней України / С.Л. Войтенко, Л.В. Вишневський, М.Г. Порхун, К.В. Бодряшова.– Полтава, 2009.–38с.
5. Гришина Л.П. Порівняльна оцінка продуктивних ознак свиней великої білої породи провідних господарств України (за даними ІІІ тому ДКПТ великої білої породи) / Л.П.Гришина, В.І.Малик // Міжвід. темат. зб. «Свинарство». – Полтава, 2012. – Вип. 61. – С. 75-79.
6. Завадовский Н. Н. Избранные труды / Завадовский Н. Н. – М. : Агропромиздат, 1990. – 383 с. 
7. Карпова О. С. Заводская линия – права гражданства в селекционном законодательстве / О. С. Карпова // Зоотехния. – 2003. – № 2. – С. 13–14.
8. Козловский В. Г. Разведение по линиям в свиноводстве и применение инбридинга / В. Г. Козловский, Н. П. Смирнов // Генетика. – 1967. – № 10. – С. 128–141.
9. Матиец М. И. Выведение заводских линий хряков для промышленного скрещивания / М. И. Матиец // Методы разведения свиней. – М. : Колос, 1965. – С. 219–226.