Морально-психологічне забезпечення діяльності військ

Метою системних змін в організації виховної роботи мало стати формування та підтримка належного морально-психологічного стану особового складу, наповнення життєдіяль-ності військових колективів морально-етичними, правовими нор-мами поведінки.

З метою подальшого вдосконалення системи виховної ро-боти у Збройних Силах України на сучасному етапі їх розвитку, її адаптації до умов професійної армії, досягнення стандартів Північноатлантичного альянсу в гуманітарній та соціальній сферах життєдіяльності військ (сил) було необхідно:

• забезпечити системність в організації виховного процесу, привабливість та впливовість заходів, що проводяться, їх узго-дженість з типовим місяцем, типовим тижнем, розкладом за-нять;
• спрямувати основні зусилля на безумовне виконання за-вдань у гуманітарній та соціальній сферах, зокрема щодо: забез-печення неухильного дотримання правових, економічних та орга-нізаційних засад і гарантій для самореалізації особистості; впровадження державницької за духом і змістом ідеології у Збройних Силах України; всебічного розвитку культури і духов-ності, функціонування української мови; активного пропагування історико-культурної спадщини; налагодження конструктивного співробітництва військ (сил) і релігійних організацій за умов до-тримання принципу відокремлення держави від церкви; розвитку фізичної культури і спорту, пропагування здорового способу життя; зміцнення законності та правопорядку; системного здійснення роботи стосовно максимального забезпечення гаран-тій захисту законних прав та інтересів особового складу Зброй-них Сил України та членів їх сімей;
• визначити пріоритетні завдання щодо недопущення заго-стрення соціальної напруги в гарнізонах, військові частини яких підлягають повному скороченню під час реформування Збройних Сил України, де залишаються сім’ї колишніх військовослужбовців, а також соціальна інфраструктура, яка була на балансі Збройних Сил України; 
• організовувати професійний та психологічний відбір вій-ськовослужбовців для комплектування миротворчих контингентів, всебічне вивчення їх морально-ділових якостей; здійснювати моніторинг реалізації соціальних гарантій військовослужбовців миротворчих контингентів, сімей загиблих та поранених миро-творців.

Одночасно нові завдання, які поставив Президент України перед ЗС України, потребували суттєвого удосконалення системи діяльності щодо впровадження у ЗС України державної ідеології, гуманітарної та соціальної політики, військово-патріотичного виховання.

Тобто потреба переходу до нової системи організації вихо-вної роботи та морально-психологічного забезпечення не є дани-ною моді чи будь-яким суб’єктивним чинникам, а обумовлена поступовим переходом Збройних Сил України на нові принципи їх функціонування.

Відповідно до цього, Указом Президента України від 12 січня 2004 року № 28/2004 була затверджена “Концепція гумані-тарного і соціального розвитку у Збройних Силах України”. Кон-цепція гуманітарного і соціального розвитку у ЗС України є нау-ково обґрунтованою системою поглядів на поширення і закріп-лення гуманістичних та соціальних цінностей у цьому збройно-му формуванні, гуманізацію всіх сфер військової діяльності, за-доволення соціальних потреб та інтересів військовослужбовців, членів їхніх сімей і працівників і містить положення про осно-вні принципи, завдання органів військового управління щодо впровадження гуманітарної і соціальної політики держави, ме-ханізмів їх реалізації.

Гуманітарна політика у Збройних Силах – це цілеспрямова-на діяльність органів військового управління щодо забезпечення на-вчання, виховання, психологічної підготовки військовослужбовців і працівників, їх духовного, культурного та фізичного розвитку, реалі-зації конституційних прав і свобод.

Соціальна політика у Збройних Силах – це діяльність органів військового управління щодо розвитку і управління соціа-льною складовою з метою задоволення соціальних потреб та інте-ресів військовослужбовців, членів їхніх сімей і працівників, соці-альної реабілітації, підтримки та захисту військовослужбовців і осіб, звільнених у запас або у відставку. Діяльність органів військового управління щодо гуманітарного та соціального розвитку у Зброй-них Силах здійснюється шляхом планування, організації та проведення організаційних, соціологічних, педагогічних, психологічних, інформаційно-пропагандистських, правових, культурно-просвітницьких та соціальних заходів, спрямованих на усвідомлен-ня особовим складом державної політики у сфері оборони, системи національних цінностей, які вони захищають, підтримку і розвиток професійно необхідних психологічних якостей, сприяння реалізації встановлених державою соціальних та правових гарантій з метою виконання завдань військової служби.

Така діяльність здійснюється відповідно до вимог Конституції України, законів України "Про оборону України", "Про Збройні Сили України", "Про демократичний цивільний контроль над Воєнною організацією і правоохоронними органами держави", статутів Збройних Сил України, інших законів, актів Президен-та України, Кабінету Міністрів України, наказів Міністра обо-рони України та начальника Генерального штабу Збройних Сил України.

Основними принципами гуманітарного і соціального

 розвитку є:

• верховенство права, законність і гуманність, повага до людини, її конституційних прав і свобод;
• забезпечення соціального і правового захисту грома-дян, які перебувають на службі у Збройних Силах, а також членів їхніх сімей;
• гласність, відкритість демократичного цивільного конт-ролю;
• виховання військовослужбовців на патріотичних, бойових традиціях Українського народу, орієнтація на ідеали демократії і гуманізму, загальнолюдські моральні цінності;
• заборона створення і діяльності у Збройних Силах полі-тичних організаційних структур і партій;
• наукові підходи до планування, здійснення та оцінки результатів діяльності органів військового управління щодо гуманітарного і соціального розвитку;
• взаємодія органів військового управління на основі чіткого розмежування повноважень, відповідальності у питаннях реа-лізації гуманітарної і соціальної політики держави у Збройних Силах.

Метою гуманітарного і соціального розвитку є:

• утвердження особистості військовослужбовця, працівни-ка Збройних Сил як найвищої соціальної цінності, забезпечення його прав і свобод, духовного і фізичного здоров'я, впроваджен-ня у військових та трудових колективах взаємовідносин, що ба-зуються на військових статутах, законах, інших нормативно-правових актах, формування світогляду, громадянської позиції військовослужбовців та працівників, найповніше розкриття їх зді-бностей в інтересах гармонійного розвитку