Національний банк України в системі регулювання банківської діяльності

Класифікація інструментів валютного регулювання подана на рис. 2. 3.

Рис. 2.3. Класифікація інструментів валютного регулювання [35, с. 125]

Правові засади валютного регулювання в Україні закладені Декретом Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» від 19 лютого 1993 р. №15-93, згідно з яким Національний банк України було визначено головним валютним органом країни та покладено на нього виконання функцій щодо формування принципів та стратегії валютного регулювання, розробки системи курсоутворення та здійснення контролю за виконанням правил валютних операцій [1].

Національний банк України є головним органом валютного регулювання, а саме: він визначає порядок обігу в Україні іноземної валюти і цінних паперів в іноземній валюті; видає нормативно-правові акти, які обов'язкові для резидентів і нерезидентів; проводить усі види валютних операцій; установлює правила здійснення резидентами операцій в іноземній валюті і нерезидентами – у валюті України.

Валютне регулювання передбачає видання нормативно-правових актів щодо здійснення валютних операцій; дотримання межі зовнішнього державного боргу, встановленого законодавством: лімітів заборгованості в іноземній валюті уповноважених банків нерезидентам; ліцензування банків щодо здійснення валютних операцій; визначення курсів Іноземних валют, виражених у валюті України, курсів валютних цінностей, виражених в іноземній валюті [15, с. 70].

В Україні валютний курс встановлюється Національним банком України і означає співвідношення двох валют на валютному ринку. Завдяки валютному курсу провадиться зіставлення цін на товари і послуги в різних країнах.

Зазначимо, що 7 лютого 2014 року Національний банк перейшов до встановлення офіційного курсу гривні до долара США на рівні його середньозважених ринкових котирувань. У зв’язку з цим, Правлінням Національного банку було прийнято постанову № 1803 від 31. 03. 2014, відповідно до якої офіційний курс гривні до долара США визначається як середньозважений курс продавців і покупців, що склався поточного дня на міжбанківському валютному ринку України.

До валютних обмежень можна віднести:

1. НБУ запровадив «певні обмеження на переведення в готівку і перекази грошових коштів фізичних і юридичних осіб в будь-якій валюті в межах суми, яка дорівнює залишкам коштів на їх поточних рахунках на початок операційного дня».

Це означає, що кошти, які надійшли на рахунок протягом дня, недоступні їх власнику, як мінімум, до наступного ранку: їх не можна перевести в готівку або перерахувати на інший рахунок.

Це, в свою чергу, спричинюватиме затримку левової частки платежів – на один день. Винятком стали:

- платежі в бюджет і соціальні фонди;

- виплата заробітних плат, пенсій, стипендій та відрядних.

2. Нацбанк також ввів тимчасові обмеження на купівлю іноземної валюти на міжбанківському ринку за рядом операцій, а саме:

- з метою дострокового погашення кредитів в іноземній валюті за угодами з нерезидентами;

- з метою покриття частини страхових резервів страховиками;

- з метою здійснення інвестицій резидентів країни за кордон.

3. НБУ запровадив обмеження щодо термінів купівлі банками іноземної валюти за дорученнями юридичних осіб і фізичних осіб-підприємців. Операція проводитиметься на шостий день після резервування потрібної суми в гривні. Зрозуміло, що затримка з купівлею валюти збільшує курсові ризики клієнтів.

Якщо гривня обвалюватиметься, то на багатомільйонних контрактах протягом шести днів бізнес втрачатиме сотні тисяч гривень.

В цілому, НБУ та його територіальні представництва надалі ретельніше перевірятимуть підстави, на яких уповноважені бізнесом банки купують інвалюту на міжбанківському ринку.

Обмеження в сумі поки не застосовувалися до юридичних осіб. Почали з фізичних осіб, яким встановили ліміт на купівлю валюти з метою переказу її за кордон – в еквіваленті 50 тисяч гривень на місяць (5500 доларів за курсом 9, 1 грн. /дол.) [28, с. 109].

Таким чином, Нацбанк фактично перекрив вільний обіг валюти в країні. На фінансовому ринку України вже спостерігався дефіцит готівкових доларів. Але, на думку ряду експертів, жорсткі заходи НБУ дійсно мали допомогти припинити валютні спекуляції на міжбанку, а також сприяти стабілізації курсу гривні після переходу до плаваючого курсу.

Перехід до гнучкого курсоутворення виступав однією з ключових передумов ухвалення Радою Директорів МВФ нової дворічної програми «Стенд-бай», виконання якої стало одним із ключових чинників, що дозволив Україні отримати доступ до зовнішньої підтримки з боку міжнародних фінансових організацій.

Для запобігання формуванню додаткового валютного тиску Національний банк України в 2014 році фактично вивів з міжбанківського валютного ринку України найбільшого покупця іноземної валюти − НАК «Нафтогаз України», забезпечивши компанії доступ до іноземної валюти завдяки проведенню адресних інтервенцій [17, с. 18].

У IV кварталі 2015 року на валютному ринку посилилася турбулентність. Причинами цього були як зовнішні чинники (послаблення обмінних курсів валют країн ОТП, подальше зниження цін на ключові товари українського експорту тощо), так і внутрішні (зростання невизначеності через повільний бюджетний процес та затримку із надходженням офіційного фінансування). Як наслідок, відбулося помірне зниження обмінного курсу гривні до долара США. За таких умов Національний банк дотримувався режиму гнучкого курсоутворення, однак згладжував надмірні коливання курсу.

У той самий час для нівелювання інфляційних ризиків монетарна політика залишалася стриманою (із жовтня облікова ставка залишалася незмінною).

Деескалація