Національний банк України в системі регулювання банківської діяльності

Банк набуває статусу спеціалізованого банку (крім ощадного) у разі, якщо понад 50% його активів в активами одного типу:

- для інвестиційного банку – емісія та розміщення цінних паперів, що здійснюються за рахунок грошових коштів приватних інвесторів;

- для іпотечного банку – активи, розміщені під заставу землі чи нерухомого майна;

- для розрахункового (клірингового) банку – активи, що розміщуються на клірингових рахунках.

Банк набуває статусу спеціалізованого ощадного банку в разі, якщо понад 50% його пасивів є вкладами фізичних осіб [27, с. 59].

Державний банк засновується за рішенням Кабінету Міністрів України після отримання позитивного висновку Національного банку про намір заснування державного банку, який надається на підставі отриманої інформації про:

- розмір статутного капіталу державного банку на час його реєстрації, строки та джерела формування, що підтверджуються в тому числі Законом України «Про Державний бюджет України» відповідною статтею витрат;

- перелік банківських та інших операцій;

- бізнес-план, що визначає види діяльності, які державний банк планує здійснювати в поточному році, з обґрунтуванням їх економічного ефекту;

- стратегію банку на наступні три роки. Учасниками банку можуть бути юридичні і фізичні особи, резиденти та нерезиденти, а також держава в особі Кабінету Міністрів України або уповноважених ним органів. Власники істотної участі в банку повинні мати бездоганну ділову репутацію та задовільний фінансовий стан. Учасниками банку не можуть бути юридичні особи, в яких банк має істотну участь (об'єднання громадян, релігійні та благодійні організації) [26, с. 23].

Учасниками банку не можуть бути юридичні особи, щодо яких неможливо встановити їх власників і джерела коштів, за рахунок яких такі юридичні особи здійснюють внески до статутного капіталу або купують акції банків.

Національний банк встановлює вимоги щодо мінімального розміру статутного капіталу банку тільки на час створення і реєстрації банків для забезпечення стабільної діяльності банку та виконання ним банківських операцій.

Формування та збільшення статутного капіталу банку можуть здійснюватися виключно шляхом грошових внесків учасників. Грошові внески для формування та збільшення статутного капіталу банку резиденти України здійснюють у гривнях, а нерезиденти – юридичні особи, фізичні особи – в іноземній вільно конвертованій валюті або в гривня

Правління Національного банку України 14 січня 2015 року прийняло постанову № 10 «Про затвердження Змін до Положення про порядок реєстрації та ліцензування банків, відкриття відокремлених підрозділів» [8].

Зміни, зокрема передбачають:

‒запровадження спрощеної процедури погодження змін, що вносяться до статуту банку, набуття та/або збільшення істотної участі в банку;

‒визначення документів, які мають подаватися до Національного банку України, щодо джерел походження коштів, що використовуватимуться для набуття та/або збільшення істотної участі у банку;

‒підвищення вимог до професійної придатності та ділової репутації керівників банку;

‒удосконалення порядку подання банками відомостей про структуру власності [8].

 

 

Банківський нагляд є моніторингом процесів, що мають місце в банківській сфері на різних стадіях функціонування банків: створення нових банків та їхніх установ, діяльності банків, їх реорганізації та ліквідації. Це своєчасне реагування на порушення та негативні тенденції у діяльності комерційних банків з метою їх нормалізації, укріплення фінансового стану, підтримки стабільності та надійності як кожного банку зокрема, так і банківської системи в цілому [29, с. 146].

Застосовування регулятивно-наглядовими органами до банків певних коригувальних дій, а також заходи примусового впливу з метою регулювання їхньої діяльності. Ці заходи можуть розглядатися одночасно як елемент банківського нагляду і як елемент банківського регулювання.

Види перевірок, порядок їх планування, періодичність і порядок проведення, права та обов'язки інспекторів регламентує «Положення про планування та порядок проведення інспекційних перевірок», затверджене постановою Правління Національного банку України від 17 липня 2001 р. № 276 (зі змінами та доповненнями) [10].

Нагляд за виконанням банками встановлених вимог – це процес, за якого наглядовий орган, який виступає як контролер, перевіряє відповідність діяльності банківських установ правилам і нормам регулювання та нагляду. Останні ж можуть мати як кількісний, так і якісний характер, а це означає, що нагляд за виконанням установлених вимог має елементи як нагляду за виконанням кількісних вимог, так і нагляду за дотриманням вимог якісного характеру. Регулювання і нагляд, що базуються на кількісних вимогах, спрямовані на виконання банками вимог, значення яких можна виміряти кількісно [30, с. 11].

Нижче подано перелік банків, які перебувають у стадії реорганізації, банків, що визнані неплатоспроможними та до яких Фондом гарантування вкладів фізичних осіб введено тимчасову адміністрацію, банків у стадії ліквідації.

Таблиця 3.2

Перелік банків, які перебувають у стадії реорганізації, банків, що визнані неплатоспроможними та до яких Фондом гарантування вкладів фізичних осіб введено тимчасову адміністрацію, банків у стадії ліквідації, 2016 рік

Назва банкуДата прийняття рішення НБУ про визнання банку неплатоспроможнимДата рішення виконавчої дирекції ФГВФО про запровадження тимчасової адміністраціїДата рішення НБУ про ліквідацію

 

ПАТ «АВАНТ-БАНК»29. 01. 201629. 01. 201625. 02. 2016

ПАТ КБ «ТК КРЕДИТ»09. 02. 201609. 02. 201607. 04. 2016

ПАТ