Національний банк України в системі регулювання банківської діяльності

ПАТ «РОДОВІД БАНК»25. 02. 201625. 02. 2016

ПАТ «КБ «СОЮЗ»15. 03. 2016

ПАТ «БАНК ПЕТРОКОММЕРЦ-УКРАЇНА»17. 03. 201617. 03. 201621. 04. 2016

ПАТ КБ «Хрещатик»05. 04. 201605. 04. 2016

Джерело: складено автором за даними [36]

Порядок припинення діяльності комерційних банків визначений Законами України «Про банки і банківську діяльність» [2], «Про господарські товариства» [4], «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» [3] та іншими нормативними актами. Ліквідація комерційного банку може відбуватися як добровільно, так і примусово. Добровільна ліквідація здійснюється тільки за рішенням загальних зборів засновників, примусова – у разі порушення банками банківського законодавства, здійснення ризикових операцій, що спричинило значну втрату активів або доходів, а також у разі настання ознак неплатоспроможності банку. В цих випадках НБУ має право відкликати ліцензію та ініціювати процедуру ліквідації банку.

Особливості процедури ліквідації банків передбачені в гл. 16 Закону України «Про банки і банківську діяльність» [2]. Банк може бути ліквідований з ініціативи власників банку та Національного банку України (у тому числі за заявою кредиторів).

Ліквідація банку з ініціативи власників здійснюється в порядку, передбаченому законодавством України про господарські товариства, з урахування особливостей, передбачених Законом України «Про банки та банківську діяльність» та за згодою Національного банку України.

Ліквідація банку з ініціативи НБУ здійснюється відповідно до банківського законодавства. Право звернення до господарського суду із заявою про визнання банку неплатоспроможним та його ліквідацію мають:

а) кредитори банку;

б) Національний банк України.

Кредитори банку направляють рекомендованим листом до НБУ заяву Про ліквідацію. банку в разі настання ознак неплатоспроможності банку з доданням документально підтверджених доказів наявності невиконаних грошових зобов’язань банку перед ними. Якщо впродовж одного місяця з дня направлення, заяви зазначені особи не отримали відповідь НБУ, вони мають право звернутися до суду із заявою про визнання банку неплатоспроможним. При підготовці справи до розгляду суддя повинен мати обґрунтований висновок НБУ щодо доцільності ліквідації банку або рішення НБУ про відкликання банківської ліцензії та призначення ліквідатора. НБУ зобов’язаний надати один із зазначених документів протягом місяця з дня отримання запиту суду.

Якщо банк-боржник не спроможний виконати свої зобов'язання відповідно до рішення суду про примусове стягнення протягом 6 місяців і за цей час не досягнуто домовленостей щодо реструктуризації визначеного боргу, НБУ зобов’язаний відкликати ліцензію та ініціювати процедуру ліквідації банку. Справа про визнання банку неплатоспроможним за заявою кредиторів банку може бути порушена лише після відкликання банківської ліцензії. Після відкликання банківської ліцензії санація банку не допускається.

Орган, що ініціював рішення про ліквідацію, призначає ліквідатора, який приступає до виконання обов’язків негайно після відкликання ліцензії [24, с. 103].

 

 

Дослідження теоретичних засад регулювання Національним банком України банківської діяльності дало нам змогу зробити наступні висновки:

1. Центральні банки відіграють ключову роль у фінансовій та економічній політиці різних країн світу. Такою ж мірою це стосується й України. Тому вибір моделі побудови, ролі та місця Національного банку також має відбуватися з урахуванням світового досвіду. Національний банк України є центральним банком України, особливим центральним органом державного управління.

2. Правовий статус Національного банку України на сьогодні є відображенням тих процесів, що відбуваються в економіці, рівня розвитку її політичних інститутів, демократичних традицій суспільства, його економічної культури тощо. Національний банк у межах своїх повноважень сприяє стабільності банківської системи за умови, що це не перешкоджає досягненню та підтримки цінової стабільності в державі.

3. Згідно з чинним законодавством, за Національним банком України закріплено виконання значної кількості функцій (зокрема, Закон України «Про Національний банк України» визначає 19 функцій. Основним завданням НБУ як центрального банку держави є забезпечення стабільності національної грошової одиниці – гривні.

Дослідження сучасної грошово-кредитної політику Національного банку України показало наступне:

1. Організаційна структура НБУ побудована за принципом централізації з вертикальним підпорядкуванням. Вищим органом управління Національного банку України є Рада НБУ, яка складається з 14 членів. Основним керівним органом НБУ є Правління, яке, згідно з Основними засадами грошово-кредитної політики, через відповідні монетарні та інші засоби банківського регулювання забезпечує реалізацію грошово-кредитної політики, організовує виконання інших функцій відповідно до законодавства та здійснює управління діяльністю НБУ.

2. Положеннями Закону України «Про Національний банк України» пріоритетною цілю грошово-кредитної політики визначено досягнення та підтримку цінової стабільності в державі. Грошово-кредитна політика Національного банку здійснюється на основі режиму монетарного таргетування. Контроль за кількісними параметрами грошової пропозиції сприятиме зниженню інфляційного тиску та поступовому створенню передумов для переходу до режиму інфляційного таргетування.

3. Правові засади валютного регулювання в Україні закладені Декретом Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» від 19 лютого 1993 р. №15-93, згідно з яким Національний банк України було визначено головним валютним органом країни та покладено на нього виконання функцій щодо формування принципів та стратегії валютного регулювання, розробки системи курсоутворення та здійснення контролю за виконанням правил валютних операцій.

Аналіз наглядової та регулятивної діяльності Національного банку України показав наступне:

1. Держава в особі Національного банку України здійснює регулювання комерційних і державних банків на макрорівні шляхом впровадження в дію відповідних нормативно-правових актів. Розроблена НБУ