Наступність ДНЗ та школи

Предмет:

Тип роботи:

Курс лекцій

К-сть сторінок:

Мова:

Українська

Оцінка:

дошкільників є практичні, наочні (звичайно, тісно пов'язані зі словом вихователя), ігрові. Необхідно зазначити, що всі ці методи дуже рідко застосовуються ізольовано, а, як правило, використовуються в різних комбінаціях один з одним. У залежності від змісту навчального матеріалу, від вікових особливостей дітей у якості провідного у цих комбінаціях може виступати той або інший метод. Як відомо, словесні методи мають обмежене значення в дошкільному віці. Однак словесні методи поряд з недоліками мають і свої безсумнівні переваги – вони дозволяють розвивати в дітей уміння розуміти навчальний матеріал, що викладається в словесній формі, саме це і важливо з позиції наступності дошкільного закладу та школи. В той же час, у дошкільній педагогіці донедавна спостерігалася деяка недооцінка словесних методів. Однак, як підкреслюють психологи, зокрема, М. Поддьяков, будь-яке зменшення ролі словесних методів призводить до того, що не повною мірою використовуються можливості розумового розвитку дошкільників.

У початковій школі, як підкреслює О. Савченко, головну роль відіграють саме словесні методи навчання. Словесні методи включають усний виклад навчального матеріалу самим учителем (розповідь, опис, виклад, пояснення, інструкція, лекція) і діалогічну форму (різні форми бесіди).

У дидактиці визначено такі функції методів усного викладу.

створення психологічної установки на засвоєння нового матеріалу, мотивація пізнавальної діяльності учнів під час вивчення певної теми, постановка перед учнями проблемної ситуації;
розкриття змісту фактичного матеріалу, опис природного середовища, певного об’єкта, повідомлення про події, явища;
розкриття причинно-наслідкових та інших зв’язків між предметами та явищами навколишнього середовища;
систематизація набутих знань;
інструктування учнів щодо їхньої діяльності.

Вони можуть застосовуватися на всіх етапах навчання: під час підготовки до вивчення нового матеріалу, у процесі його пояснення, засвоєння, застосування та узагальнення.

У початковій школі, як і в дошкільному закладі, найпоширенішим словесним методом є розповідь. У початкових класах використовуються переважно три види розповіді: опис, художня розповідь, пояснення.

Опис – це чітка, виразна, образна характеристика предметів, явищ, подій, їхніх ознак, властивостей тощо. Його найдоцільніше використовувати для повідомлення фактичного матеріалу, наприклад на уроках природознавства, ознайомлення з навколишнім, трудового навчання (наприклад, учитель розповідає про зовнішній вигляд тварин, рослин, описує природні зони, водойми, гори тощо).

Художня розповідь, як правило, багата на образні засоби мовлення (порівняння, епітети), звернена до уяви та емоцій дітей. Цей вид розповіді широко використовують на уроках читання (розповіді про письменників, обставини написання творів, особисті враження, спогади тощо), мистецтва (ознайомлення з життям художників, розі іоні про картини), ознайомлення з навколишнім, музики.

Розповідь-пояснення використовується тоді, коли треба не просто передати певну інформацію, а розкрити в логічній послідовності, доказово розповісти про певні причинно-наслідкові зв’язки, залежності між об’єктами, розкрити сутність способів дій, які потрібно чітко запам'ятати. Пояснення може включати елементи бесіди, опору на схеми, ілюстрації, зорові образи. Цей метод навчає школярів стежити за думкою вчителя, вибирати й запам’ятовувати найістотніше.

Пояснення – послідовний, логічний, чіткий, зрозумілий дітям виклад способів дій, складних питань, що поєднується зі спостереженнями учнів за демонструванням, дослідом. Пояснення найчастіше застосовують, ознайомлюючи учнів із правилами, способами дій на уроках математики, мови, художньої праці, фізичної культури, технологій, природознавства. Цей метод нерідко поєднується з інструкцією щодо способів виконання певних навчальних завдань. Скажімо, як виконувати вправу, як заучувати вірш, як організувати робоче місце. Широко застосовуються в початковому навчанні на всіх уроках різні види інструкцій як самостійний або допоміжний метод. Залежно від змісту навчального матеріалу й мети завдання інструкції можуть містити різну кількість дій. Їх мета – чітко й доступно визначити послідовність роботи учнів, розповісти, що за чим і як виконувати.

Для забезпечення наступності у використанні словесних методів вихователі старших груп ДНЗ теж повинні періодично використовувати різні види розповідей та пояснення і інструкції під час проведення занять з дітьми.

Бесіда – метод навчання, за якого вчитель, спираючись на знання та практичний досвід учнів, за допомогою запитань підводить їх до розуміння нового або уточнення, поглиблення, розширення відомого. Бесіда має великі можливості для керування пізнавальною діяльністю школярів, активної участі кожного в аналізі явищ, фактів, їх порівнянні й зіставленні, у формулюванні висновків, узагальнень. Значною є виховна роль бесіди: вона вчить колективного пошуку істини, допомагає формувати переконання, дає змогу яскравіше виявитись індивідуальності учня, розвиває критичність, самостійність, уміння доводити, переконувати. Метод бесіди цінується за його рухливість, гнучкість. Він практикується на заняттях з усіх предметів і може застосовуватися для виконання будь-якого дидактичного завдання.

На рис. 2 представлено види бесід, які використовують у початковому навчанні, і до яких може звертатися також вихователь ДНЗ з метою підготовки дітей до наступного етапу навчання.

Рис. 2.

За рівнем пізнавальної активності учнів найбільші переваги мають евристична й проблемна бесіди, роль яких незамінна для розвиту творчих здібностей. Під час такої бесіди діти проходять під керівництвом учителя весь шлях пошуку нового знання аж до його відкриття: створення проблемної ситуації, усвідомлення проблеми у вигляді проблемних запитань і, нарешті, їх поетапне вирішення. За умов попередньої підготовки діти різного рівня розвитку можуть брати активну участь в евристичній бесіді, що позитивно впливає не тільки на якість знань, а й на оволодіння пошуковими вміннями. Доведено, що вже у старшому дошкільному віці діти можуть брати участь у таких видах бесід, однак і тут, безперечно,