Наступність ДНЗ та школи

Наочні методи навчання, на думку дидактів початкової освіти, виконують у навчанні молодших школярів радше допоміжну роль. Йдеться про застосування різних видів наочності як методичних прийомів у структурі словесних методів. У початкових класах застосовується природна, малюнкова, об’ємна, звукова і символічно-графічна наочність як на паперових, так і на електронних носіях. Значно рідше використовується у початкових класах метод спостереження, хоча його роль повинна бути досить значною, принаймні у вивченні природознавства.

Особливого значення в навчанні молодших школярів, які за своєю природою прагнуть діяти, набувають практичні методи (див. рис. 3) Більше того, у формуванні різноманітних умінь і навичок вони с основним засобом. Жоден урок мови, читання, математики, малювання, музики, фізичного виховання, трудового навчання, основ здоров'я не може бути цікавим, ефективним без застосування цих методів.

Основним видом практичних методів у початковій школі є навчальні вправи й завдання, функція яких – багаторазове повторення навчальних дій з метою формування та н вдосконалення в молодших школярів умінь і навичок. У навчанні дошкільників вправи використовуються як різновид ігрового методу (будь-яка дидактична гра передбачає кількаразове повторення ігрової дії, за якою схована навчальна дія). Таким чином, використанні дидактичних ігор та ігрових вправ є важливим з точки зору забезпечення наступності між ДНЗ та школою. З іншого боку, в початковій школі важливу роль продовжує відігравати ігровий метод, який має ту ж форму, що і в дошкільній дидактиці – дидактичної гри. Тобто поєднання гри з навчальною діяльністю особливо важливе в початкових класах, коли складний перехід від дошкільного дитинства до школи зумовлює поступову зміну провідних видів діяльності – ігрової на навчальну.

Ігри, які використовують на уроках у початковій школі, виконують різні функції: активізують інтерес та увагу дітей, розвивають пізнавальні здібності, кмітливість, уяву, закріплюють знання, уміння і навички, тренують сенсорні здібності тощо. Правильно побудовані цікаві ігри збагачують процес мислення позитивними почуттями, розвивають саморегуляцію, тренують вольові якості дитини. Не варто оцінювати дидактичну гру лише з позицій навченості дитини, її цінність передусім у тому, що вона виконує роль емоційної розрядки, запобігає втомі дітей, знижує гіподинамію. Якщо вчитель часто використовує цікаві дидактичні ігри, молодші школярі раптом роблять відкриття: «Мені подобається думати, дайте мені складніше завдання», тобто зароджується інтерес до розумової праці, вважає О. Савченко.

Окремо слід розглянути питання щодо використання у навчанні дошкільників та молодших школярів дослідницьких методів. Як вважає російський дослідник О. Савенков, саме старший дошкільний та молодший шкільний вів – це сенситивні періоди формування у дитини дослідницьких умінь, досвіду пошукової діяльності. О. Савенков розробив цікаву систему роботи з дітьми 5-10 років з упровадження у навчальний процес так званих навчальних досліджень, яка має ігрову форму організації і проводиться у два етапи:

Перший – тренувальні заняття;

Другий – самостійні навчальні дослідження вихованців (учнів).

Для досягнення педагогічного результату вчений запропонував таку послідовність:

1. Актуалізація проблеми (знайти проблему і виділити напрям майбутнього дослідження).

2. Виділення сфери дослідження (формулювання основних питань, відповіді на які ми б хотіли знайти).

3. Вибір теми дослідження (спробувати якомога чіткіше позначити межі дослідження).

4. Розробка гіпотези (розробити гіпотезу чи гіпотези разом з нереальними провокуючими діями).

5. Виявлення і систематизація підходів до вирішення (вибрати методи дослідження).

6. Визначити послідовність проведення дослідження.

7. Збір і обробка інформації (зафіксувати отриманні знання).

8. Аналіз і узагальнення отриманих матеріалів (структурувати отриманий матеріал, використовуючи логічні правила і прийоми).

9. Підготовка узагальнень (дати визначення основним поняттям, підготувати повідомлення за результатами дослідження).

10. Доповідь (захищати його публічно перед однолітками і дорослими відповідати на запитання).

Цікавим прийомом роботи, який пропонує О. Савенков, є використання символів, що позначають методи дослідження та проблеми, які будуть вивчатися дітьми. Наприклад, деякі з цих символів представлені на рис. 4.

Способи організації пошукової діяльності молодших учнів:

• система пізнавальних завдань за прийомами розумової діяльності;
• евристична бесіда;
• метод аналогії;
• самостійне ознайомлення з новим матеріалом з опорою на допоміжні засоби та без них;
• проектний метод;
• дослідницький метод.

Дослідники підкреслюють, що наступність між ДНЗ та початковою школою у методах навчання буде більш повною, якщо і дошкільна, і початкова шкільна освіта будуть зорієнтовані на запровадження принципів розвивального навчання, інтерактивних методів та інноваційних педагогічних технологій.

Не менш важливо встановити наступність також і у формах організації навчання дошкільників та молодших школярів. Головною умовою цього аспекту наступності, на думку таких відомих вчених, як О. Усова та Р. Буре, є використання у дошкільному закладі заняття як основної форми організації дошкільного навчання. Як підкреслювала О. Усова, заняття як форма навчання, створена на тих самих дидактичних принципах, що і шкільний урок, передбачає організацію колективної навчально-пізнавальної діяльності дітей. Порівнюючи заняття та шкільний урок, можемо виділити низку спільних та відмінних рис. Останні обумовлені врахуванням вікової специфіки формування навчальної діяльності дітей дошкільного та молодшого шкільного віку. Схема на рис. 5 відображає спільні та відмінні риси заняття та уроку.

Зрозуміло, що і заняття у дошкільному закладі, і урок у школі не є єдиною формою. Так, у ДНЗ важливу роль у навчанні відіграють дидактичні ігри, екскурсіх та цільові прогулянки, пізнавальні розваги. До організаційних форм навчання у початкових класах належать також навчальні екскурсії, проектна діяльність, дослідні роботи, гурткові заняття, консультації та самопідготовка у групі продовженого дня.

Отже, для більш повного встановлення наступності між ДНЗ та школою у формах навчання важливе створення нетрадиційних форм навчання як у ДНЗ, так і у школі на основі використання ідей суміжної ланки. Наприклад, у ДНЗ запроваджуються гуртки, факультативи, ігрові «уроки» тощо. Перевага у роботі з наймолодшими учнями має надаватися формам «неурочного» типу, у які легше включити специфічно дитячі види діяльності (гру, драматизування, самостійне експериментування та інші), які відповідають потребам дітей цього віку в активній діяльності, задовольняють їх пізнавальні інтереси та сприяють поступовому формуванню навчальної діяльності.

Важливим напрямом забезпечення наступності між дошкільним закладом та школою є наступність у педагогічних вимогах та умовах виховання дітей. Школа продовжує роботу по вихованню у дітей ставлення до навчання, взаємин з однолітками, культури поведінки тощо. Ще в дошкільному віці педагоги починають формувати у дітей позитивне ставлення до вчителя, повагу до нього. Цей напрямок наступності забезпечується за рахунок того, що умови життя в старшій групі дошкільного закладу та першому класі школи наближаються одні до одних. Зокрема, у обладнанні старших груп ДНЗ можуть використовуватися елементи обстановки, подібної до шкільної (двомісні столи-парти, дошка тощо). І, навпаки, у першому класі школи може бути відтворена обстановка дошкільного закладу (використані столи різної форми, яскравих кольорів, кімнатні рослини, іграшки тощо). Разом з тим, у цьому напрямі наступності дуже багато проблем, які пов’язані з тим, що із вступом у школу зникає той «родинний» стиль життя дитини у групі (ізольоване приміщення, порівняно невеликого розміру, спальня з ліжками, роздягальня, умивальна кімната та туалет, якими користуються лише вихованці цієї групи тощо). Саме тому при вступі в школу діти не завжди можуть використовувати звичні форми побутової поведінки, що негативно відбивається на закріпленні навичок культури поведінки, культурно-гігієнічних навичок тощо, а інколи викликає у першокласників негативний емоційний стан, навіть стрес. Набагато легше забезпечити наступність в умовах виховання в тому випадку, коли початкова школа знаходиться в окремому корпусі, або в приміщенні, подібному до дошкільного закладу. В цьому плані найкращим варіантом є комплекс «Дитячий садок – початкова школа».