Наукова культура у вітчизняній філософії другої половини ХХ століття

 

 

1. Клочков І.В. Проблема культури наукового мислення у дослідженнях українських філософів другої половини ХХ століття // Філософія, культура, життя. Міжвузівський збірник наукових праць. Випуск 19. - Дніпропетровський державний фінансово-економічний інститут, 2002. - 250с. - С. 226-235.

2. Клочков І.В. Проблеми буття та світогляду людини як наскрізні теми філософської творчості В.І.Шинкарука // Мультиверсум. Філософський альманах: Зб. наук. праць / Гол. ред. В.В.Лях. - Вип. 32. - К.: Український центр духовної культури, 2003. - 220с. - С. 68-77.

3. Клочов І.В. Наукова культура як світоглядно-антропологічний ідеал природничих наук у дослідженнях українських учених другої половини ХХ століття // Мультиверсум. Філософський альманах: Зб. наук. праць / Гол. ред. В.В.Лях. - Вип.34. - К.: Український центр духовної культури, 2003. - 248с. - С. 129-138.

4. Клочков І.В. Наукова культура у вітчизняній філософії другої половини ХХ століття (спроба постановки проблеми) // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Серія.: Філософія. Політологія. - К.: ВПЦ “Київський університет”, 2002. – Вип. 42-45. – С.70-71.

5. Клочков І.В. Антропологічна рецепція ідей І.Канта у працях В. І.Шинкарука та І.В.Бичка // Програма і матеріали 70-ї наукової конференції молодих учених, аспірантів і студентів “Наукові здобутки молоді – вирішенню проблем харчування людства у ХХІ столітті”. – У 2 ч. – К.: НУХТ, 2004. – Ч.1. – С. 24.

6. Клочков І.В. Культурно-історичні експлікації наукової раціональності // Програма і матеріали 71-ї наукової конференції молодих учених, аспірантів і студентів “Наукові здобутки молоді-вирішенню проблем харчування людства у ХХІ столітті”. – У 2 ч. – К.: НУХТ, 2005. – Ч.1. – С. 22.

7. Клочков І.В. До проблеми еволюції логіко-методологічних засад наукової культури в філософській рефлексії П.В. Копніна // Програма і матеріали 73-ї наукової конференції молодих учених, аспірантів і студентів "Наукові здобутки молоді - вирішенню проблем харчування людства у ХХІ столітті". - У 2 ч. - К.: НУХТ, 2007. - Ч.1. - С.19.

 

 

Дисертацію присвячено комплексному розгляду проблеми наукової культури, умов і можливостей її пізнання, співвідношення науки і культури, раціо і життя в творчості українських мислителів другої половини ХХ століття. Визначаються передумови її позиціювання в працях І.В. Бичка, П.В. Копніна, С.Б. Кримського, М.В. Поповича, В.І. Шинкарука та ін., що дозволяє включити їх творчість до загального русла історії української філософії та вивчати її у межах єдиного контексту розвитку європейської філософської традиції.

Гносеологічний сенс і цінність наукової культури полягає в розумінні раціональної сутності науки і культури, а також, у єдності всіх сутнісних характеристик останньої - як форми знання, виду діяльності, умови когнітивно-екзистенціального обгрунтування положення людини у світі.

Ключові слова: логіка науки, раціональність, наукова творчість, наукове знання, мова науки, наукова картина світу, стиль наукового мислення, самосвідомість науки, наукова діяльність, історія української філософії.

 

Диссертация посвящена комплексному рассмотрению проблемы научной культуры, условий и возможностей ее познания, соотношения науки и культуры в творчестве украинских мыслителей второй половины ХХ столетия. Определяются предпосылки ее позициирования в работах И.В. Бычко, П.В. Копнина, С.Б. Крымского, М.В. Поповича, В.И. Шинкарука и др., что позволяет включить их творчество в общее русло истории украинской философии и изучать ее в пределах единого контекста развития европейской философской традиции.

Исследование понятия научной культуры в украинской философии второй половины ХХ столетия свидетельствует о том, что украинская философия имеет четкую рационально-экзистенциальную направленность, поскольку в центре ее исследований находится решение проблемы развития человека в мире, детерминированном научными достижениями цивилизации. В исследовании подчеркивается, что научная культура синтезирует существенные характеристики науки и культуры, а в центре ее исследовательской программы – человек, как субъект социокультурного творчества, осуществляющий его с помощью принципов и методологии научного мышления. Гносеологический смысл и ценность научной культуры заключается в рациональности науки, а также, в единстве всех существенных характеристик последней – как формы знания, вида деятельности, условия когнитивно-экзистенциального самоопределения человека в мире. Одновременно формирование научной культуры в украинской философской традиции исследуемого периода (60-90-гг. ХХ ст.) имеет свои особенности. В украинской традиции четко прослеживается своеобразная специфика понимания сущности науки как чрезвычайно сложного, динамического образования культуры, а также, непрерывность развития последней с конституированием экзистенциального мироотношения человека.

Основными модусами научной культуры, которые находились в центре внимания украинских мыслителей были рационально-интеллектуальный и социально-антропологический. Поэтому в данной работе обнаружены и проанализированы наиболее существенные тенденции исследуемой проблемы, которые имели место в украинской философской мысли во второй половине ХХ столетия; а именно: "логика науки", "научная рациональность", "научное творчество" и др.

Основной акцент в отечественной мировоззренчески-антропологической традиции делался на определение существенных характеристик функционирования науки в системе культуры, и обращение последней к проблеме развития человека. В методологическом плане данные идеи разрабатывались И.В. Бычко, П.В. Копниным, С.Б. Крымским, В.Г. Табачковским, В.И. Шинкаруком, О.И. Яценко и др. В научных разработках вышеназванных мыслителей подчеркивается идея, что научная культура не противопоставляет экзистенцию рацио, а консолидирует и гармонизирует их. Одновременно в работах украинских философов присутствует также идея о том, что научная культура это возможность создания наукой новых знаний в процессе предметно-практической деятельности.

Для украинской философской мысли, которая развивается в русле западноевропейской философии и одновременно выступает органическим продолжением предыдущей философской традиции, характерным есть понимание науки как производной, динамической формы интеллектуального развития человека, который создает культуру жизненного мышления. Наука утрачивая возможность быть ориентированной на внутренний мир человека, лишенная философской, логико-методологической рефлексии, абсолютизируя методы индуктивного познания в конечном счете предстает в качестве абстрактной силы истории.

Ключевые слова: логика науки, рациональность, научное творчество, научное знание, язык науки, научная картина мира, стиль научного мышления, самосознание науки, научная деятельность, история украинской философии.

 

A defense is made of a dissertation manuscript dedicated to the complex review of the problem of scientific culture, the conditions under which we can know it, correlation between science and culture, ratio and life in the works ukraine philosopher's a second part of XX century. This work also studies the premises of positioning in the work's of I.V. Bichko P.V. Kopnina, S.B. Krymsckogo, M.V. Popovitcha, V.I. Schincaruka and ets., that let us to include they work's in the general horizon of the history of ukrainian philosophy and to study it in the context of European tradition of philosophical thinking. The general problem of dissertation work dealing with the retrospective view of intersection distinction between specific goals of science and moderate circumstance existentional measures a man's nature.

Key words: scientific logic, rationality, scientific work, scientific knowledge, scientific language, scientific world picture, scientific style mentality, scientific consciousness, scientific activity, history of ukrainian philosophy.