Наукове обгрунтування системи медико-організаційних заходів, спрямованих на зниження рівня захворюваності льотного складу військово-повітряних сил України

 

Таблиця 1

Поширеність захворювань льотного складу ВПС у 2000 р., (‰), (Р-m) 

Класи хвороб Льотчики Штурмани

Хвороби системи кровообігу (IX) 158, 6-8, 5 135, 6-8, 2

Хвороби ока та його придаткового апарату (VII) 14, 8-3, 1 24, 4-2, 3

Хвороби кістково-м’язової системи та сполучної тканини (XIII) 107, 5-7, 0 71, 1-5, 9

Хвороби нервової системи (VI) 17, 8-3, 1 17, 8-2, 3

Хвороби вуха та соскоподібного відростка (VIII) 27, 4-3, 9 31, 1-2, 8

Хвороби органів травлення (XI) 16, 3-3, 0 17, 8-1, 3

Хвороби сечостатевої системи (XIV) 4, 4-1, 4 -

Інші класи 113, 4-7, 5 111, 1-7, 8

Всього 460, 2-11, 7 408, 9-12

 

Узагальнюючи матеріали вивчення динаміки захворюваності ЛС за 1992-2000 рр., можна відзначити вірогідне зростання її загального рівня у льотчиків (р<0, 001) та незмінний рівень у штурманів. Однак, поширеність захворювань за окремими класами хвороб вірогідно зростала: кістково-м’язової системи та сполучної тканини – в 3, 45 разу у льотчиків і в 1, 58 разу у штурманів, органів травлення – відповідно в 2, 8 і 2, 02 разу; у льотчиків – системи кровообігу – в 1, 5 разу, штурманів – нервової системи – в 1, 4 разу. В структурі розподілу класів захворювань за віковими групами ЛС характерно зростання (р<0, 001) їх частки серед вікових груп 31-35 та 36-40 років, сталі показники у віковій групі 26-30 років та зменшення серед вікової категорії 21-25 років.

Показник госпіталізації ЛС у середньому за 1992-2000 рр. складав 34, 7-0, 85 випадків на 100 осіб. Структура госпіталізації ЛС була наступною за класами хвороб: інфекційні і паразитарні хвороби – 42%, органі дихання – 21%, системи кровообігу – 16%, нервової системи – 10%, органів травлення – 7%, інші – 4%. За досліджений період рівень госпіталізація підвищився у льотчиків з приводу хвороб органів травлення на 44%, інфекційних і паразитарних – на 28%, системи кровообігу – на 25%, органів дихання – на 17%; у штурманів – тільки з приводу хвороб нервової системи – на 28%. Захворюваність з тимчасовою втратою працездатності за середньорічними рівнями протягом 1992-2000 рр. становила 52, 4-2, 6 випадків і 406, 1-9, 8 днів на 100 осіб ЛС.

Вивчаючи динаміку показників придатності до льотної роботи на підставі аналізу звітних документів військово-медичного центру ВПС встановлено, що вона коливалась у межах 90, 9-0, 7 – 97, 0-0, 3% у льотчиків і 94, 7-0, 9 – 97, 5-0, 5% у штурманів, маючи негативну тенденцію до зростання кількості осіб ЛС непридатних до льотної роботи. Зростає дискваліфікація ЛС серед осіб віком 21-25 та 26-30 років і старше 40 років у льотчиків, 26-30 та 31-35 років – у штурманів (p<0, 05).

Наступним етапом досліджень було вивчення впливу професійної діяльності та особливостей способу життя на стан здоров’я обстеженого контингенту. Умови праці під час експлуатації сучасних літаків характеризуються впливом комплексу фізичних і хімічних факторів: гравітаційне перевантаження 4-6g при градієнті їх зростання в межах 1-1, 5 од/с, вібрація при величині віброшвидкостей в кабіні літака в межах 0, 7х10-2 – 3х10-2 м/с та частотному діапазоні 95-165 Гц, що перевищує нормативи в 2-4 рази (ГОСТ 23718-79 і СН №3644-84) ; шум, рівень якого в кабіні літака коливався в межах 91-102 дБ (перевищує нормативи на 31%, ГОСТ 20296-81 і СН №3223-85) ; хімічні сполуки – окисли вуглецю 8-12 мг/м3 та азоту 0, 7-2, 3 мг/м3 (перевищують нормативи в 2-5 рази ГОСТ 12. 1. 007-76).

Вивчення впливу особливостей професійної діяльності на стан здоров’я ЛС проводилось також за показниками інтенсивності пілотування. Встановлено, що серед ЛС з порушенням в стані здоров’я (група “практично здорові”) були вірогідно вищі коефіцієнти інтенсивності пілотування, гірші умови професійної діяльності (кількісні характеристики польотів в складних метеорологічних умовах, несення бойових чергувань, висотних польотів), вірогідно вищі показники загального нальоту в годинах, кількість парашутних стрибків, катапультувань тощо, ніж у осіб контрольної групи (“здорові”). При цьому встановлено, що серед ЛС з порушенням в стані здоров’я переважали спеціалісти І класу (42% проти 18% в контрольній групі) і ІІ класу (відповідно 18% і 9%), вірогідно менше (р<0, 001) було спеціалістів, які не мали відповідної атестації по класу (15% проти 43%). Вищенаведені дані свідчать про тісний взаємозв’язок між інтенсивністю професійної діяльності та станом здоров’я.

Соціально-гігієнічне дослідження умов побуту виявило, що 65% обстежених не мають власного житла, на фоні недостатнього матеріального забезпечення сімей ЛС, що певною мірою обумовлює значну розповсюдженість шкідливих звичок (паління – 47%, вживання алкоголю – 78%). Встановлено, що чверть осіб з ЛС має надлишкову вагу, що пов’язано із зниженою фізичною активністю – 81% та нераціональним харчуванням – 64%.

Соціально-гігієнічна оцінка організації медичного забезпечення за даними анкетного опитування наступна. Більшість обстежених (78, 8% льотчиків та 82, 4% штурманів) оцінюють своє здоров’я як задовільне та добре, але