Наукове обгрунтування системи медико-організаційних заходів, спрямованих на зниження рівня захворюваності льотного складу військово-повітряних сил України

Для встановлення залежності захворюваності обстеженого ЛС від віку, стажу професійної діяльності, виробничих та соціально-гігієнічних факторів використаний метод множинного кореляційно-регресійного аналізу. Нами було виділено чотири групи факторів, які впливають на здоров’я: умови побуту; способу життя; умови професійної діяльності та організація медичного забезпечення. Встановлено досить сильний зв’язок з вказаними факторами; коефіцієнти множинної кореляції з наведеними групами факторів складали для льотчиків – 0, 8; для штурманів – 0, 7. Залежність між рівнем захворюваності з тимчасовою втратою працездатності (випадків на 1000 спеціалістів (У)) та комплексом соціально-гігієнічних факторів може бути виражена у вигляді рівнянь регресії, наведених в табл. 2.

 

Таблиця 2

Рівняння регресійної залежності захворюваності з тимчасовою втратою працездатності ЛС від соціально-гігієнічних факторів

Професійна група Рівняння

Вплив способу життя

Льотчики У=0, 272+0, 201 Х1+0, 341 Х2+0, 127 Х3+0, 275 Х4+0, 07 Х5

Штурмани У=0, 164+0, 181 Х1+0, 287 Х2+0, 111 Х3+0, 253 Х4+0, 04 Х5

Х1 – взаємовідносини в сім’ї, Х2 – тривалість нічного сну, Х3 – заняття фізкультурою та спортом, Х4 – вживання алкоголю, Х5 – паління

Вплив професійної діяльності

Льотчики У=0, 057+0, 077 Х1+0, 345 Х2+0, 018 Х3+0, 119 Х4+0, 155 Х5

Штурмани У=0, 044+0, 068 Х1+0, 321 Х2+0, 016 Х3+0, 153 Х4+0, 159 Х5

Х1 – напруженість праці, Х2 – складність праці, Х3 – шум, Х4 – ефективність засобів захисту, Х5 – організації навчально-бойової діяльності та відпочинку

 

Організація та структура медичної служби ВПС створюють умови доступності як амбулаторно-поліклінічної, так і стаціонарної медичної допомоги для ЛС, однак має місце недостатньо ефективне лікувально-профілактичне забезпечення ЛС, головними причинами якого є неукомплектованість лікарями медичної служби авіаційних частин на 18%. Одночасно спостерігається недостатнє забезпечення (68%) медичним обладнанням спеціального та загального призначення. Аналізуючи дані забезпеченості санаторно-курортним лікуванням, в період з 1992-2000 рр., встановлено, що в 2000 р. ним скористалось 37-1, 2% кількості ЛС, яким це було необхідно.

В результаті аналізу вказаних даних та виконання відповідних наукових розробок запропоновано удосконалену систему медичного забезпечення ЛС, в основу якої покладено постійний моніторинг за показниками стану здоров’я ЛС, організаційно-методичну схему наведено в табл. 3.

Реалізацію головних завдань удосконаленої системи медичного забезпечення ЛС передбачається проводити на трьох етапах: амбулаторно-поліклінічному, госпітальному і санаторно-курортному.

 

Таблиця 3

Організаційно-методична схема удосконаленої системи медичного забезпечення льотного складу ВПС України

Етап Амбулаторно-поліклінічний Госпітальний Санаторно-курортний Амбулаторно-поліклінічний

Напрямок Профілактичний Відновлювальний

первинна профілактика та корекція лікування та реабілітація вторинна профілактика

Мета

1. Збереження та зміцнення професійного здоров’я.

2. Корекція функціональних порушень.

3. Мінімізація негативного впливу на організм факторів польоту.

4. Попередження функціональних порушень в процесі бойової підготовки 1. Відновлення соматичного здоров’я до клінічної норми.

2. Відновлення соматичного здоров’я до функціональної норми.

3. Медична реабілітація Професійна, фізична, та психологічна реабілітація.

Відновлення професійно важливих навичок, втрачених внаслідок погіршення стану здоров’я Підтримання професійного здоров’я.

Зміцнення здоров’я та попередження подальшого розвитку хвороби, запобігання появі ускладнень та запобігання інвалідності

Контингент 1. Здорові льотчики.

2.. Льотчики з функціональними порушеннями та з явищами десинхронозу 1. Хворі з органічними ураженнями організму.

2. Особи з функціональними порушеннями організму Практично здорові льотчики та особи, які мають хронічні неінфекційні захворювання

Місце проведення Авіаційні частини (відновлювальний комплекс), профілакторії, спеціальні відновлювальні центри льотного складу, санаторії 1. Лікувальні та реабілітаційні відділення госпіталю.

2. Військові санаторії, відділення ВЛЕС госпіталю Військові санаторії та спеціальні відновлювальні центри.

Центри бойового перенавчання Авіаційні частини (відновлювальний комплекс) 

Методи та засоби Захист від впливу факторів польоту (медичного та немедичного спрямування). Режим праці, відпочинку та харчування. Педагогічні. Фізичні. Психотерапевтичні. Соціальний захист. Спеціальна фізична та психологічна підготовки. Індивідуально сформований комплекс лікувально-профілактичних та відновлювальних заходів 1. Медикаментозна терапія. Психотерапія. Фізіотерапія.

2. Комплекс лікувально-оздоровчих методів. Бальнеологічні та інші курортні фактори. ЛФК. Психічна саморегуляція Комплекс лікувально-оздоровчих методів. Спеціальна фізична підготовка. Психотерапія, в тому числі польотна. Спеціальна льотна тренажерна підготовка. Психофізіологічна підготовка Медичне супроводження БП. Психофізіологічна підготовка. Фізична підготовка з елементами ЛФК. Психічна саморегуляція. Раціональна психотерапія. Спеціальна корекція. Індивідуально сформований комплекс лікувально-профілактичних заходів

 

Удосконалення системи медичного забезпечення ЛС полягало в створенні більш досконалого медичного контролю за станом здоров’я ЛС з використанням сучасних методів визначення рівня фізичного та функціонального стану, встановленні рівня функціональних резервів організму, що призвело до деталізації градації груп здоров’я ЛС та створення індивідуальних комплексів лікувально-профілактичних і відновлювальних заходів.

Відповідно до якісно нового динамічного лікарського контролю за станом здоров’я ЛС запропоновано деталізацію градацій груп здоров’я ЛС на основі результатів моніторингу за функціональним та фізичним станом і рівнем функціональних резервів організму (табл. 4).

 

Таблиця 4