Навчально-методичний комплекс

Предмет:

Тип роботи:

Інше

К-сть сторінок:

Мова:

Українська

Оцінка:

роки в нашій державі. Зараз, коли адміністративне право зазнає корінний перегляд його фундаментальних положень, поглядів на сутність управлінської діяльності, коли переосмислюються багато адміністративно-правових інститутів, пропонується відхід від традиційних поглядів на адміністративне право, основу якого складають відносини державного управління. Адміністративне право розглядається як галузь, що регулює діяльність публічної адміністрації щодо задоволення інтересів суспільства і громадян в процесі публічного управління, надання адміністративних послуг тощо. Саме з цієї позиції розкриваються зміст адміністративно-правових норм та відносин, структура та призначення публічної адміністрації, форми і методи її діяльності, проходження публічної служби, забезпечення законності. Не оминаються увагою питання адміністративного процесу, а також адміністративної відповідальності, в тому числі за вчинення корупційних правопорушень.

Відповідно до цих реалій змінився зміст навчальної дисципліни і сформувалися якісно нові вимоги до набуття адміністративно-правових знань. Сьогодні вони базуються на творчій активності, самостійному опануванні теоретичних і нормативних положень, дослідницькій ініціативності.

Семінари та практичні заняття з адміністративного права проводяться з метою:

допомогти студентам поглибити свої знання з найбільш важливих теоретичних положень дисципліни, краще засвоїти якісні зміни та оновлення, що відбуваються в сфері державної виконавчої влади на сучасному етапі;
прищепити студентам комплекс практичних знань і навичок, необхідних для формування в них високої професійної майстерності;
глибше вивчити останні зміни та доповнення, внесені до чинного адміністративного законодавства, виробити в студентів вміння правильно реалізовувати його норми до конкретних правових ситуацій при здійсненні правоохоронної та правозастосовчої діяльності.

При підготовці до семінарського чи практичного заняття кожному студенту необхідно ознайомитись із запропонованою літературою та з відповідними нормативними джерелами. Найважливіші з них при цьому бажано законспектувати. Наявність конспектів лекцій і нормативних джерел враховуються викладачем при визначенні оцінки знання предмету.

Під час семінарських занять як викладачу, так і студентам, потрібно вести пошук найбільш активних форм і методів навчання та опанування матеріалом. Семінари, як правило, проводяться шляхом обговорення окремих, найбільш важливих питань тієї чи іншої теми, заслуховування доповідей чи рефератів з подальшим їх обговоренням.

Під час практичних занять студенти, спираючись на положення чинного адміністративного законодавства, розв’язують запропоновані задачі, аналізують конкретні правові ситуації і дають їм правову оцінку, на спеціально відведених заняттях – повинні навчитись більш досконало складати відповідні адміністративно-процесуальні документи, давати оцінку їх якості та відповідності до діючого законодавства.

На завершення загальних методичних вказівок, вважаємо за необхідне зазначити, що не може бути юридичної освіти без знань адміністративного права. Вони складають важливу і необхідну частину правової культури людини, забезпечують активну громадянську позицію, надають їй можливість приймати участь у здійсненні влади, а саме головне – є фундаментом правового розуміння свободи громадянина у всіх сферах його життєдіяльності.

Вимоги до знань та умінь:

знати:

сутність адміністративного права, його зв’язок з державним управлінням;
діюче адміністративне законодавство;
функції та принципи публічного управління;
систему виконавчої влади, правове положення суб’єктів, що її здійснюють;
форми та методи публічного управління;
поняття та види заходів адміністративного примусу;
способи забезпечення законності в державному управлінні та спеціальні адміністративно-правові режими;
особливості міжгалузевого державного управління.

уміти:

тлумачити та застосовувати чинне адміністративне законодавство;
правильно використовувати в практичній діяльності методи публічного управління;
готувати проекти актів публічного управління та приймати управлінські, юрисдикційні та інші рішення;
здійснювати функції щодо забезпечення законності в державному управлінні, при розгляді справ про адміністративні правопорушення.

ОСНОВНІ ТЕРМІНИ ДИСЦИПЛІНИ

Адміністративна відповідальність – примусове застосування до осіб, що вчинили адміністративні проступки, передбачених законодавством заходів впливу, які вчинені правопорушником. Адміністративна відповідальність – це різновид юридичної відповідальності, специфічна форма негативного реагування з боку держави на відповідну категорію протиправних діянь. Адміністративній відповідальності, як різновиду юридичної відповідальності, притаманні такі ознаки: має зовнішній характер; застосовується лише за вчинення правопорушення; пов’язана з державним примусом у формах каральних і право відновлюваних заходів; визначена у нормах права; притягнення правопорушника до юридичної відповідальності здійснюється в певному процесуальному порядку уповноваженими державними органами та посадовими особами; винна у вчиненні правопорушення особа несе певні втрати матеріального та побутового характеру, які передбачені законом.

Адміністративна дієздатність – це здатність суб'єкта самостійно (свідомими діями) реалізовувати надані йому права і виконувати покладені на нього обов'язки у сфері адміністративних зобов'язань публічної адміністрації. Складовою дієздатності є адміністративна деліктоздатність, тобто здатність суб'єкта нести відповідальність на підставі адміністративно-правових норм.

Адміністративна послуга – 1) юридичне оформлення суб'єктом публічної адміністрації результатів розгляду справи, яка виникла за зверненням фізичної, юридичної або іншої колективної особи щодо реалізації своїх прав, свобод, законних інтересів; 2) результат здійснення владних повноважень уповноваженим суб'єктом, що відповідно до закону забезпечує юридичне оформлення умов реалізації фізичними та юридичними особами прав, свобод і законних інтересів за їх заявою (видача дозволів (ліцензій), сертифікатів, посвідчень, проведення реєстрації тощо).

Адміністративна правоздатність – це здатність суб'єкта мати права та обов'язки у сфері адміністративних зобов'язань публічної адміністрації. Правоздатність з'являється з моменту виникнення суб'єкта. Якщо йдеться про фізичну особу, то з моменту народження громадянина; про юридичну – з моменту державної реєстрації підприємства, установи, організації. Припиняється правоздатність з моменту зникнення суб'єкта, тобто з моменту ліквідації підприємства, установи, організації, а якщо йдеться про фізичну особу, то з моменту смерті.

Адміністративна справа (справа адміністративної юрисдикції) – 1) форма об'єктивізації (зовнішній вираз, матеріальна оболонка) будь-якого питання, яке вирішується шляхом застосування норм адміністративного права і