Неопозитивізм. Аксіологічні детермінанти соціальної відповідальності бізнесу

Б. Рассел, А. Айер, Р. Карнап, Д. Мур та інших. – заперечували об'єктивну підставу моралі. Вони стверджували, що індивід сам визначає зміст моральних цінностей і ідеалів, тому всі дії людини виправдані.

Неопозитивісти стверджували, що категорії етики не визначені і їх можна розглядати лише як наукові (бо все, на чому ґрунтуються емоції, не відомо). Вони залежить від свідомості суб'єкта та соціальних обставин. Філософи-неопозитивісти заперечували можливість теоретичного осмислення моралі, здатність етики вирішувати моральні проблеми.

Аксіологічні детермінанти соціальної відповідальності бізнесу

Соціальна відповідальність спрямована у майбутнє і виступає як усвідомлення обов'язку дбати про наслідки своїх дій. Соціальна відповідальність бізнесу належить до перспективних видів відповідальності і ґрунтується на усвідомленні суб'єктом свого обов'язку перед суспільством.

Поняттю соціальної відповідальності присвячено велику кількість наукових робіт з різних галузей знання – етики (філософії), економіки, політології, права та ін. На відміну від просто відповідальності, що найперше розуміється як моральне відшкодування, спокутування провини або переживання від усвідомлення якоїсь провини, соціальна відповідальність має інший вектор – вона спрямована у майбутнє і виступає як усвідомлення обов'язку дбати про наслідки своїх дій. Етику відповідальності підприємця започатковує М. Вебер («Протестантська етика і дух капіталізму»), а в ХХ ст. на засадах онтології вона розробляється Г. Йонасом («Принцип відповідальності»). Сучасна німецька комунікативна філософія (К. Апель, Ю. Габермас) випрацьовує дискурсивно-консенсуальну концепцію відповідальності, в якій поєднуються деонтологічні й телеологічні аспекти етики, а в Україні, зокрема, ця тема ґрунтовно досліджується А. Єрмоленком.

У рамках даної проблематики соціальна відповідальність бізнесу – тема, що тільки почала освоюватися у філософській вітчизняній науковій літературі. У публікаціях Л. Ткаченко, Г. Сапожник, В. Зубова, Л. Кривеги, А. Косих зазначається, що проблеми розвитку бізнесу як соціально-економічного феномена є предметом багатьох міждисциплінарних досліджень, зокрема соціологічних, економічних, політологічних, педагогічних. Політико-семантичний аналіз відповідальності, виконаний у роботі Д. Горчакова, визначає суб'єктивний і об'єктивний характер застосування даної категорії, причому у першому випадку відповідальність виступає персоніфікованою певним суб'єктом діяльності. Адаптуючи вихідні тези цього аналізу до різних видів відповідальності, зокрема до соціальної відповідальності бізнесу, будемо виходити з того, що розуміння суб'єктом бізнесу відповідальності як обов'язку щодо своїх підлеглих і щодо своєї справи поширюється на об'єкти зовнішні, які безпосередньо не належать підприємцю, але потребують допомоги і підтримки у розвитку. Зазначимо також, що така підтримка є завжди добровільною і обумовлюється світоглядними та ціннісно-оцінювальними настановами суб'єкта бізнесу. Уявлення про добро, зло, належне, справедливе, чесне, порядне тощо розглядаються ним крізь призму ринкових установок і трансформуються в етично усвідомлені уявлення про місце бізнесу в суспільній структурі, про його можливості щодо узгодження інтересів різних соціальних груп та окремих індивідів задля особистого та суспільного блага.

У аспекті розкриття сутності феномена соціальної відповідальності бізнесу аксіологічний (ціннісний) підхід розкриває смислові особливості бізнесової діяльності, позаяк аксіологія (грец. axia – цінність; logos – слово, вчення) – філософська дисципліна, що займається дослідженням цінностей як смисло-утворювальних основ людського буття, що задають спрямованість і вмотивованість людському життю, діяльності і конкретним діянням і вчинкам. Окрім того, він дозволяє побачити цей феномен і його потенціал крізь призму завдань гуманізації суспільства, адже припускає знання про предмети в категоріях засобу і мети, де об'єкт реальності протистоїть суб'єктові як предмет «для мене», «для всіх», тобто такий, що знаходиться у ціннісному відношенні до людини.

Соціальна відповідальність виступає як відносно самостійний вид відповідальності, якому притаманні специфічні риси. У широкому розумінні соціального, соціальну відповідальність тлумачать як сукупність різних її видів – економічної, політичної, правової, моральної тощо. У вузькому, суто соціологічному сенсі, йдеться про специфічні характеристики, які віддзеркалюють міру, ступінь прийняття будь-яким соціальним суб'єктом, групою соціально-значущих цілей суспільства, готовність до виконання взаємних прав і обов'язків у процесі спільної діяльності з метою ненанесення збитку усталеному розвитку як суспільства в цілому, так і окремим спільнотам, особистостям. Це – надання переваги інтересам широких верств населення, навіть коли вони не співпадають з інтересами бізнес-середовища. Це широке системне поняття, що передбачає урахування вимог як суспільства в цілому, так і всіх його структурних елементів. Його не можна звести до будь-якого окремого виду відповідальності і воно не є їхньою сукупністю. Як зазначають А. Андрющенко та І. Рябець, «це соціальний зріз будь-якого з видів і відповідальності в цілому, який розкриває соціальну сутність кожного з них з точки зору надання пріоритету соціально-значущим аспектам діяльності, поведінки, не нанесення збитку як соціальному цілому, так і конкретній особистості».

Виступаючи як механізм взаємозалежності соціальних суб'єктів, соціальна відповідальність детермінує міру довіри соціальних суб'єктів один до одного, зумовлює можливість їх співпраці, досягнення консенсусу. В основі формування соціальної відповідальності лежить взаємодія інтересів соціальних суб'єктів, які можуть не тільки не співпадати, а й суперечити один одному. Однак, щоб цей механізм діяв, необхідно створити не тільки об'єктивні умови, сформувати правову соціальну державу, демократичне суспільство, а й привести у відповідність суб'єктивні чинники, а саме – сформувати у соціальних суб'єктів, представників держави, бізнесу, громадянського суспільства соціальні настанови діяти соціально відповідально. У зв'язку з цим актуалізується завдання дослідити аксіологічні детермінанти формування соціальної відповідальності як особистісної якості соціального суб'єкта.

Для досягнення своїх цілей бізнес залучає різноманітні суспільні інституції, такі як споживачі, місцеві спільноти, засоби масової інформації,