Проблеми адаптації і дезадаптації старшокласників до навчального процесу та феномен стресу

 

Вступ

РОЗДІЛ I. Проблеми адаптації і дезадаптації старшокласників до навчального процесу та феномен стресу

1.1 Типові проблеми психолого фізичних особливостей діяльності старшокласників

1.2 Психологічна підготовка старшокласників до навчання у вищому закладі освіти та саморозвиток як психологічний чинник

1.3 Стрес як психофізіологічна модель розладів психіки

1.4 Феномен інформаційного стресу

1.5 Психологічне забезпечення психічного здоров’я у навчальній діяльності старшокласників

РОЗДІЛ II. Проблеми діагностики адаптаційних процесів до навчального процесу у старшокласників

2.1 Аналітична характеристика методів дослідження

2.2 Аналіз отриманих результатів

Висновки

Практичні рекомендації

Використана література

 

 

Актуальність теми дослідження. Високі темпи життя, постійні інформаційні перевантаження і дефіцит часу все більше впливають на психіку особистості і стають причинами різних порушень в нормальній діяльності окремих чи багатьох функціональних систем організму. Різнобічна і тривала дія несприятливих економічних, соціальних та психологічних чинників зумовлює велику нервово-психічну напругу, яка здатна викликати різноманітні негативні прояви в поведінці і призводити до нервово-психічних розладів.

У наш час активно вивчається проблема психологічного стресу у навчальній діяльності старшокласників. У вітчизняній та зарубіжній науці почали досить широке вивчення питання впливу інформаційних чинників на діяльність людини та її функціональні стани. Вважається, що будь який різновид стресу є в своїй основі інформаційним. Стрес не зводиться лише до емоційного феномену, а детермінується і відображається в мотиваційних, когнітивних, вольових, характерологічних та інших компонентах особистості.

На сьогодні спостерігається тенденція до значного зростання кількості нервових розладів та розладів психіки і поведінки. Довготривале обмеження доступу до специфічної інформації або надлишок інформації викликають порушення вищої нервової діяльності, функцій сну, що є результатом розвитку інформаційних стресів і неврозів та визначено основним вектором нашого дослідження. Тобто адаптація людини до стрімких змін навколишнього середовища набуває все більшого значення для сучасної науки.

Крім того, вивчення даної теми є важливою умовою для оптимізації психічної діяльності, її управління з метою максимального пристосування особистості до мінливих умов середовища.

Проблеми розвитку та діагностики стресів і неврозів досліджувались в роботах Б. Д. Карвасарського, В. Н. Мясищева, А. М. Свядоща, З. Фрейда, А. Адлера, М. М. Хананашвілі, В. А. Бодрова та ін.

Процес адаптації старшокласників у класному колективі та соціально-психологічна структура труднощів періоду адаптації також займають важливе місце при дослідженні феномену інформаційного стресу. Лише за останні роки проблема адаптації учнівської молоді до нового колективу стала предметом спеціальних досліджень.

Нерідко соціально-психологічна дезадаптація породжує втрату сформованих позитивних установок і відносин старшокласника. Важким наслідком дезадаптації є стан напруженості і фрустрації, зниження активності старшокласників у навчанні, втрата інтересу до громадської роботи, порушення поведінки, невдачі в навчанні, а в ряді випадків – втрата віри у свої можливості, розчарування у життєвих планах. Усе це призводить до психічного перевантаження, яке власне і знижує адаптативні можливості і, як наслідок, сприяє порушенню психічного здоров’я особистості.

У дослідження проблеми адаптації вагомий внесок зробили ряд вітчизняних та зарубіжних вчених, серед яких В. П. Казміренко, В. І. Мєдвєвєва, Г. М. Шевандрін та інші.

Таким чином, вивчення проблеми психофізіологічних особливостей діяльності старшокласників вимагає як спеціального теоретичного вивчення цього процесу, так і експериментальної перевірки системи навчально-виховних заходів, здатної прискорити входження старшокласників до колективу, звести до мінімуму наслідки дезадаптації.

Слід відмітити, що тема роботи, не зважаючи на значимість даної проблеми, має недостатню теоретичну розробленість та емпіричне дослідження.

Предмет дослідження – психофізіологічні особливості діяльності старшокласників.

Метою дослідження є виявлення особливостей психофізіологічної діяльності старшокласників, аналіз етіологічних і симптоматичних складових та діагностика їхньої дезадаптації, а також пошук ефективних засобів психологічного забезпечення психічного здоров’я у середовищі шкільної молоді.

Відповідно до сформульованої мети були розроблені такі завдання дослідження:

- Розглянути типові проблеми психофізіологічної особливості діяльності старшокласників;

- Дослідити етіологічні та симптоматичні складові дезадаптаційної поведінки старшокласників;

- Виявити можливості психологічного забезпечення психічного здоров’я у середовищі шкільної молоді;

- Провести дослідження наявності проявів дезадаптації та інформаційного стресу у старшокласників;

- Розробити практичні рекомендації щодо зміцнення психічного здоров’я та підвищення стресостійкості особистості.

Практичне значення одержаних результатів полягає у можливості їх використання у науковій галузі та в навчальній діяльності при організації навчально-виховного процесу.

 

 

Розгляд і вивчення проблеми психологічної адаптації старшокласника до умов навчання передбачає насамперед конкретизацію самого поняття адаптації. Розуміння і тлумачення явища адаптації до ситуації навчання може бути різним.

Як правило, проблема адаптації порушується стосовно нових, незнайомих для індивіда ситуацій, які мають для нього істотне чи навіть життєво важливе значення. Це означає, що не адаптованість може з високою ймовірністю призводити до психічного неблагополуччя індивіда, стану дистресу, серйозної загрози для його життєвих інтересів. Неадаптованість проявляється в неадекватному розумінні ситуації, у способі дій, який підвищує несприятливість та загрозливість ситуації.

Найбільш загальне розуміння психологічної адаптації до нових незвичних умов передбачає формування психологічних механізмів, завдяки яким особа забезпечує свою безпеку і адекватну орієнтацію в новій ситуації. При