Застосування інноваційних засобів у роботі з обдарованими дітьми

 

 

 

1.1. Передумови становлення інноваційної діяльності та основні поняття інноватики, як стимулюючого чинника розвитку дитячого садка

1.2. Закономірності протікання інноваційних процесів в дошкільному закладі

1.3. Поняття «обдарованості». Проблеми реалізації здібностей талановитих дітей за допомогою інноваційних засобів 

2.1. Діагностика обдарованості дітей старшого дошкільного віку

2.2. Система інноваційного підходу до навчання и виховання обдарованих дошкільників старшого віку

2.3. Перевірка ефективності експериментальної методики

 

 

У період глибоких соціально-економічних змін в країні, коли відбувається переоцінка всієї системи суспільних відносин, істотні зміни зазнає і система освіти. Характерною особливістю нашого часу є активізація інноваційних процесів в освіті. Відбувається зміна освітньої парадигми: пропонується інший зміст, інші підходи, право, ставлення, поведінка, інший педагогічний менталітет. Все це свідчить про розгортання інноваційних процесів у системі освіти.

Як суттєвий елемент розвитку освіти інновації виражаються в тенденціях накопичення і впровадження нововведень в освітній процес, що в сукупності призводить до якісних змін його змістовних і технологічних аспектів.

Сучасне суспільство характеризується швидкими змінами в усіх сферах життя, що особливо впливає на розвиток освітнього простору. Освітня сфера, яка є основоположницею формування світогляду, духовного становлення особистості, зазнає значних трансформаційних процесів. Гуманізація освіти, й орієнтація на розкриття особистісного потенціалу зумовили виникнення й удосконалення нових освітніх технологій. Тому вимогою сьогодення стає атрибуція й упровадження інноваційних освітніх технологій у навально-виховний процес.

Дослідження нововведень у галузі освіти представлені в роботах К. Ангеловської, Л. Г. Богославець, В. В. Горшкової, Е. С. Заїр-Бек, В. І. Загвязінського, М. В. Кларіної, Е. Г. Ільїної, В. Т. Кудрявцевої, А. А. Майер, М. М. Поташника, С. Л. Полякооїа, В. А. Сластеніної, Л. С. Подимової,, Т. І. Шамової, Н. Р. Юсуфбекова та ін.

Об'єкт дослідження – впровадження освітніх технологій у навчально-виховний процес дошкільного закладу;

Предмет дослідження – інноваційна діяльність, як засіб вдосконалення системи роботи з обдарованими дітьми;

Мета дослідження – теоретично обґрунтувати і експериментально перевірити ефективність застосування інноваційних засобів у роботі з обдарованими дітьми.

Гіпотеза дослідження. У своєму дослідженні ми виходимо з припущення про те, що використання інноваційних засобів навчання сприяють більш ефективному навчанню і вихованню обдарованих дітей у дошкільному закладі.

1. Розглянути передумови становлення інноваційної діяльності.

2. Дослідити закономірності протікання інноваційних процесів у дошкільній освіті.

3. Теоретично обґрунтувати необхідність використання інноваційних технологій у роботі з обдарованими дітьми старшого дошкільного віку.

4. Експериментально перевірити вплив інноваційної діяльності на дітей, що мають обдарованість.

Методи дослідження: теоретичний аналіз наукової роботи з теми дослідження шляхом вивчення літературних джерел; методи теоретичного аналізу, емпіричні методи, що включали моделювання, спостереження і бесіду, і експериментальний метод; проведення дослідно-теоретичної роботи із запровадження інноваційних технологій в систему роботи ДНЗ; систематизація та узагальнення передового наукового досвіду; аналіз і узагальнення практичного досвіду працівників дитячих навчальних закладів.

 

 

 

Передумови і джерела становлення інноватики в дошкільній освіті обумовлені ходом суспільного розвитку та освітньої політики в цілому: інноваційними процесами в економіці, виробництві та інших сферах життя (XIX-XX ст.), Демократизацією суспільного життя, гуманізацією відносин учасників освітнього процесу, творчістю суб'єктів взаємодії в освіті, пошуковою, інноваційною, експериментальною діяльністю освітніх установ.

Термін «інновація» з'явився в дослідженнях культурологів XIX ст. і спочатку позначав введення деяких елементів однієї культури в іншу і вивчення їхніх стосунків [5].

На початку XX в інноватика формується як наука про нововведення, що вивчає закономірності технічних нововведень в матеріальному виробництві.

Розвивається вона як відображення потреб у діяльності з розробки, впровадження нових послуг, ідей в основні сфери людської активності.

В. А. Сластенин, Л. С. Подимова У науці виділяють три типи досліджень інновацій:

- вивчення фактів, що сприяють / перешкоджають нововведеням;

- дослідження інноваційного процесу;

- управлінням інноваційним процесом;

- аналіз інноваційних ситуацій / оцінка ступеня ризику, ефективності.

Інноватика складалася як міждисциплінарна область (на стику філософії, психології, соціології, економіки, культурологи) [1].

Педагогічна інноватика розвивається з кінця п'ятидесятих років XX ст. на Заході. Слід зазначити, що ступінь інноваційності освіти обумовлений рівнем розвитку суспільства і продиктований рівнем «нерозвиненості» освіти. Іншими словами, інновації виникають там і тоді, де і коли є потреба в змінах і можливість їх реалізації. Просторово-часовий континуум інноваційного процесу охоплює накопичений потенціал у розвитку освіти і деякі перешкоди (або загрози) його стабільному функціонуванню. Отже, інновації вирішують певне протиріччя в освіті між функціонуванням як стабільним і еволюційним процесом, і розвитком як динамічним і революційним процесом. Існує і