Оптимізація відбору проб при радіоекологічному моніторингу територій Українського Полісся

Інститут геохімії навколишнього середовища НАН та МНС України

 

Жебровська Катерина Іванівна

 

УДК 551. 510: 550. 8: 621. 039. 58

 

 

 

21. 06. 01 – екологічна безпека

 

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата геологічних наук

 

Київ-2002

 

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Інституті геохімії навколишнього середовища НАН та МНС України. 

Науковий керівник: доктор геолого-мінералогічних наук Бондаренко Герман Миколайович, Інститут геохімії навколишнього середовища НАН та МНС України, завідуючий відділом радіогеохімії екосистем.

Офіційні опоненти: доктор геолого-мінералогічних наук Бухарєв Володимир Павлович, Інститут геохімії навколишнього середовища НАН та МНС України, завідуючий відділом екологічної геології кандидат геолого-мінералогічних наук Тепікін Валерій Євгенійович, Державне спеціалізоване науково-виробниче підприємство “Чорнобильський радіоекологічний центр”, заступник директора з питань науки. 

Провідна установа: Інститут геологічних наук НАН України.

Захист відбудеться 12 лютого 2003 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26. 192. 01 в Інституті геохімії навколишнього середовища НАН та МНС України за адресою: 03680, м. Київ-142, пр. Палладіна, 34-а.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Інституту геохімії, мінералогії та рудоутворення НАН України за адресою: 03680, м. Київ-142, пр. Палладіна, 34.

Автореферат розіслано “4”січня 2003 р.

 

Актуальність теми. Для оцінки радіоактивного забруднення складових навколишнього природного середовища, визначення ступеню радіологічної небезпеки для населення забруднених територій та прогнозу радіоекологічної ситуації в Україні було запроваджено систему радіоекологічного моніторингу, що є складовою державної системи моніторингу довкілля. Основою радіоекологічного моніторингу є безпосередні спостереження і вимірювання активності радіонуклідів, відбір та аналіз проб. Важливим критерієм якості результатів радіоекологічного моніторингу на території Українського Полісся є репрезентативність відбору проб ґрунту з урахуванням специфіки чорнобильських випадінь та особливостей ландшафтних геосистем. При узагальненні радіоекологічної інформації і прийнятті рішень виникають проблеми порівняння тих чи інших спостережень та репрезентативності отриманих результатів.

при оцінці радіоекологічної обстановки ланка ґрунт – рослинність – молоко є найбільш значущою для надходження радіонуклідів в організм людини, тому питання репрезентативного відбору проб мають особливе значення при проведенні комплексного радіоекологічного моніторингу, на основі якого розраховуються дози опромінення мешканців населених пунктів, розташованих на територіях, що зазнали радіоактивного забруднення в результаті аварії на ЧАЕС. Вирішення такої задачі вимагає відбору та вимірювання значного числа проб і, як наслідок, значної вартості радіоекологічного моніторингу в цілому. У зв'язку з цим питання оптимізації відбору проб ґрунту, рослин і сільськогосподарської продукції у реальних умовах забруднення територій чорнобильськими випадіннями набуло особливої актуальності.

Зв'язок роботи з науковими програмами, темами. Дисертація виконувалась у зв'язку з бюджетною академічною темою “Розробка моделей впливу факторів геоекологічного ризику на стан навколишнього природного середовища в зонах експлуатації АЕС”, №ДР 0199U004200, та науково-дослідними роботами з МНС України: “Аналіз відповідності системи моніторингу в зоні ЧАЕС щодо вимог діючих нормативних документів та розробка пропозицій по його оптимізації”, №ДР 0199U002152 і “Наукове обґрунтування методології репрезентативного пробовідбору для проведення радіоекологічного моніторингу”, №ДР 0199U000858.

Мета роботи – розробка методологічних підходів до оптимізації відбору проб ґрунту, рослин і молока в реальних умовах територій, забруднених у результаті аварії на ЧАЕС.

Основні завдання:

1. Розробка методології дослідження статистичних характеристик техногенного радіоактивного забруднення об'єктів навколишнього середовища.

2. Створення мережі експериментальних ділянок для моніторингових спостережень за поведінкою радіонуклідів у навколишньому середовищі на реальних територіях Українського Полісся, забруднених внаслідок Чорнобильської аварії, що характеризуються широким діапазоном значень щільності забруднення ґрунту 137Cs, паливними та конденсаційними формами радіоактивних випадінь, різними особливостями ландшафтних геосистем.

3. Визначення параметрів закону розподілу щільності забруднення ґрунту 137Cs, питомої активності 137Cs у рослинах, об'ємної активності 137Cs у молоці корів населених пунктів на територіях Українського Полісся.

4. Дослідження залежності параметрів закону розподілу щільності забруднення ґрунту 137Cs, питомої активності 137Cs у рослинах від значення середньої щільності забруднення ґрунту 137Cs, форм радіоактивних випадінь, особливостей ландшафтних геосистем, параметрів пробовідбору.

5. Дослідження залежності параметрів закону розподілу об'ємної активності 137Cs у молоці корів населених пунктів від параметрів пробовідбору.

6. Розробка методичних підходів до визначення мінімально необхідної кількості проб для оцінки середньої щільності забруднення ґрунту 137Cs на безградієнтних ділянках, питомої активності 137Cs у рослинах, об'ємної активності 137Cs у молоці корів населених пунктів з заданою відносною похибкою для конкретних умов проведення радіоекологічного моніторингу на територіях Українського Полісся, забруднених чорнобильськими випадіннями.

Об'єкт дослідження – забруднення навколишнього природного середовища чорнобильськими випадіннями на територіях Українського Полісся.

Предмет дослідження – параметри закону розподілу щільності забруднення ґрунту 137Cs, питомої активності 137Cs у рослинах, об'ємної активності 137Cs у молоці корів населених пунктів на територіях Українського Полісся та оптимальні параметри відбору проб.

Наукова новизна отриманих результатів. Виконані дослідження, основані на системному і комплексному підході до проблеми репрезентативності відбору проб ґрунту, рослин та молока при проведенні радіоекологічного моніторингу, дозволили вперше оцінити та систематизувати статистичні характеристики забруднення 137Cs об'єктів моніторингу в різних ландшафтних умовах та розробити наукові методи планування оптимальних об'ємів проб. В результаті проведених досліджень:

• для реальних умов чорнобильських