Територіальні фактори розвитку зовнішньоекономічних зв’язків (на прикладі Закарпатської області)

Національна академія наук України

Інститут регіональних досліджень

 

Жулканич Олександр Михайлович

УДК 339. 9: 332. 1 (477. 87)

 

 

Спеціальність: 08. 10. 01 – Розміщення продуктивних сил і регіональна економіка

 

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

 

Львів – 2002

 

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Інституті регіональних досліджень НАН України.

Науковий керівник: доктор економічних наук, професор, академік НАН України Долішній Мар’ян Іванович Інститут регіональних досліджень НАН України, директор.

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор Макогон Юрій Володимирович, Донецький національний університет, завідувач кафедри “Міжнародна економіка” кандидат економічних наук Мікула Надія Анатоліївна, Інститут регіональних досліджень НАН України, старший науковий співробітник.

Провідна установа: Науково-дослідний економічний інститут Міністерства економіки України, відділ проблем регіональної економіки м. Київ.

Захист відбудеться 25 січня 2002 р. о 11 год. на засіданні вченої ради Д. 35. 154. 01 по захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора наук в Інституті регіональних досліджень НАН України за адресою: 290026, м. Львів, вул. Козельницька, 4.

  

 

Актуальність теми дослідження. Період 90-х років ХХ століття позначений докорінними змінами, що вже відбулися і нині відбуваються в країнах Східної і Центральної Європи, в тому числі й Україні, яка стала на шлях формування ринкової економіки. Молода суверенна держава з великими труднощами розбудовує свою економіку, проте інтеграція України в міжнародну економічну систему через різні форми господарювання і форми співробітництва із зарубіжними партнерами посилюється.

Особливе місце в переході країни до ринкової економіки, у прискоренні виходу її з економічної кризи належить зовнішньоекономічним зв’язкам. Нині зовнішньоекономічна діяльність формується і функціонує на рівнях: міждержавному, міжрегіональному, регіональному та на рівні підприємств, об’єднань, організацій, фізичних осіб.

Україна після проголошення незалежності в 1991 році досягла чимало щодо демонтування старої системи зовнішньоекономічної діяльності і впровадження нової проринкової. Практично усунуто кількісне обмеження експорту, режим імпорту став ліберальним, склалася нова модель зовнішньоекономічних зв’язків – виробничо-інвестиційна.

Активізувалися зовнішньоекономічні зв’язки на рівні регіонів, особливо в прикордонних територіях. Тому подальший розвиток зовнішньоекономічних зв’язків регіонів потребує визначити пріоритети і орієнтири відносин із зарубіжними партнерами на рівні господарської діяльності суб’єктів підприємництва суміжних територій, спільних підприємств і т. п.

Передумовами розвитку зовнішньоекономічної діяльності України є: освічене населення і висококваліфіковані кадри фахівців, компактна і добре освоєна територія, промисловий виробничий та природно-ресурсний потенціал, відлагоджений механізм багатовекторної зовнішньої політики.

Важливим є раціоналізація розміщення продуктивних сил прикордонних регіонів, використання переваг геополітичного і економіко-географічного розташування територій, формування розбудови і підвищення ефективності функціонування прикордонної інфраструктури, функціонування спеціальних (вільних) економічних зон та субрегіональних об’єднань, їх ролі в зовнішньоекономічній діяльності регіону і країни в цілому.

Названі та ряд інших питань активізації зовнішньоекономічної діяльності і розвитку прикордонних територій висвітлені в наукових працях вітчизняних вчених В. Г. Андрійчука, П. Ю. Бєлєнького, В. С. Будкіна, М. І. Долішнього, С. І. Дорогунцова, Б. І. Дяченка, Г. С. Ємця, О. Є. Кузьміна, М. А. Лендєла, Ю. В. Макогона, М. З. Мальського, В. П. Мікловди, А. І. Мокія, В. І. Пили, С. М. Писаренко, П. Ю. Студеняка, А. С. Філіпенка, О. С. Чмир та інших. Питання вдосконалення механізмів управління соціально-економічним розвитком регіонів розглядаються у роботах Є. І. Бойка, С. М. Злупка, І. І. Лукінова, І. Р. Михасюка, М. А. Козоріз, С. І. Пирожкова, М. І. Пітюлича, В. І. Поповкіна, М. І. Чумаченка, В. І. Шаблія, І. М. Школи.

Незважаючи на високий загальний науковий рівень дослідження вказаних вище проблем, існує необхідність поглибленого вивчення регіональних аспектів зовнішньоекономічної діяльності в контексті сучасних трансформаційних перетворень в економіці країни. Усе це обумовило актуальність вибору теми даної дисертаційної роботи, визначило основні цілі, структуру та зміст дослідження.

В центрі уваги дисертаційної роботи є методологічні та методичні проблеми розвитку напрямів і регіональних форм активізації зовнішньоекономічної діяльності.

Зв’язок дисертаційної роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження пов’язане з державними і регіональними програмами проведення наукових досліджень з проблем зовнішньоекономічної діяльності Карпатського регіону в рамках наукових тем Інституту регіональних досліджень НАН України “Теоретичні засади регіональної політики”, (номер державної реєстрації 0197U012834), “Механізм реалізації регіональної політики в умовах формування національної економіки”, (номер державної реєстрації 0100U002572).

Мета і завдання дослідження. Мета дисертаційної роботи полягає у теоретико-методологічному обґрунтуванні шляхів активізації зовнішньоекономічних зв’язків і їх ролі в раціональному розміщенні продуктивних сил регіону, розробці практичних рекомендацій щодо удосконалення зовнішньоекономічної діяльності.

Досягнення мети зумовило постановку і важливість вирішення наступних завдань:

визначення концептуальних основ розвитку регіональних зовнішньоекономічних зв’язків;

обґрунтування ролі виробничого і природно-ресурсного потенціалів в процесі структурної перебудови економіки регіону стосовно вимог зовнішнього ринку;

аналіз тенденцій та розкриття стану зовнішньоекономічної діяльності в регіоні;

дослідження формування і функціонування суб’єктів прикордонної інфраструктури, як фактору розвитку і підвищення ефективності регіональної економіки;

обґрунтування основних напрямків і регіональних форм зовнішньоекономічної діяльності, визначення ролі в їх активізації спеціальних (вільних) економічних зон та субрегіональних об’єднань;

розкриття суті еколого-економічних аспектів транскордонного співробітництва.