Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Види фінансових зобов’язань держави

Предмет: 
Тип роботи: 
Стаття
К-сть сторінок: 
12
Мова: 
Українська
Оцінка: 
ВИДИ ФІНАНСОВИХ ЗОБОВ’ЯЗАНЬ ДЕРЖАВИ
 
Перепелиця М. О. 
 
У статті доведено, що держава є самостійним суб’єктом фінансового права, і її статус є владним, що обумовлено суверенітетом у фінансових правовідносинах. Особливу увагу акцентовано на двох зобов’язаннях держави – бюджетному та борговому; розглянуто підстави їх виникнення та виконання.
Ключові слова: держава, фінансове зобов’язання, бюджетне зобов’язання, боргове зобов’язання.
В статье аргументировано, что государство является самостоятельным субъектом финансового права, и его статус носит властвующий характер, что обусловлено суверенитетом в финансовых правоотношениях. Особое внимание обращено на два вида обязательств государства – бюджетное и долговое; рассмотрены основания их возникновения и исполнения.
Ключевые слова: государство, финансовое обязательство, бюджетное обязательство, долговое обязательство.
Perepelitsa M. A. TYPES OF FINANCIAL OBLIGATIONS OF THE STATE
In the article state has been considered as independent subject of financial law. Financial legal personality of state includes financial legal competence and legal capacity.
Key words: state, financial liability, budget liability, debt liability.
Постановка проблеми. Останнім часом у фінансово-правовій науці приділяється суттєва увага категорії «фінансово-правове зобов’язання» [1, с. 117; 2, с. 52]. Таке поняття досліджується як особливий вид фінансового правовідношення, що є цілком логічним. Так, під фінансово-правовим зобов’язанням розуміють публічне правовід- ношення між державою та територіальною громадою в особі уповноважених органів, та фізичними і юридичними особами, яке виникає, змінюється і припиняється в процесі мобілізації, розподілу, перерозподілу й витрачання фінансових і грошових ресурсів [1, с. 117]. Вважаємо, що таке визначення є загальним, як для владної сторони фінансового правовідношення (держава в особі державних органів), так і для зобов’язаної сторони (юридичні та фізичні особи). Це означає, що зобов’язані особи повинні якісно виконувати свої фінансові обов’язки, що встановлені на законодавчому рівні, це стосується і самої держави, яка також повинна виконувати норми та правила, що регулюють додержання фінансової дисципліни. При цьому не викликає сумнівів той факт, що фінансові зобов’язання фізичних та юридичних осіб закріплені в нормах закону детальніше, чим фінансові зобов’язання владних суб’єктів по відношенню до фізичних та юридичних осіб. Саме тому цікавим представляється питання щодо фінансових зобов’язань держави як головного організатора та координатора фінансових правовідносин. Фінансове зобов’язання держави є одним із різновидів фінансового зобов’язання в цілому.
Перш, ніж перейти до аналізу поставленого питання, необхідно зазначити дві важливі позиції. По-перше, довести, що держава є самостійним суб’єктом фінансового права (тобто її можна окремо розглядати від державних органів, хоча конкретно проявляє вона себе саме через систему державних органів). Це необхідно зробити для того, щоб довести, що фінансові зобов’язання держави – це саме її зобов’язання як окремого суб’єкта, а не зобов’язання окремих її органів. І, по-друге, звернути увагу на особливий статус держави, як суб’єкта фінансового права, що тягне за собою і особливий порядок здійснення фінансових зобов’язань.
Держава визнається як самостійний суб’єкт фінансового права. Так, М. П. Кучерявенко зазначав, що суб’єктами фінансового права є держава, адміністративно-територіальні утворення; юридичні особи – підприємства усіх форм власності, установи, суспільні організації тощо [3, с. 37]. Аналогічну позицію займає й М. В. Карасьо- ва, зазначаючи, що, на жаль, у сучасному законодавстві держава в цілому не завжди виокремлюється як суб’єкт фінансового права, хоча є ним фактично. Нерідко дер- жава-суб’єкт підмінюється вказівкою на ті державні органи, в особі яких вона виступає [4, с. 101]. Ми приєднуємося до цих поглядів вчених і також вважаємо, що держава є самостійним суб’єктом фінансового права.
Як самостійний суб’єкт фінансового права держава володіє такою правовою ознакою, як правосуб’єктність. Фінансова правосуб’єктність держави обумовлена її особливим становищем у системі інших суб’єктів фінансового права. Адже вона є єдиним всеосяжним організуючим і керуючим інститутом усього суспільства у сфері публічних фінансів. Дотепер більше жоден суб’єкт фінансового права не має можливості цілеспрямовано й організовано об’єднувати зусилля всіх інших суб’єктів для досягнення необхідних цілей у публічно-фінансовій сфері.
Фінансова правосуб’єктність держави містить фінансову правоздатність і дієздатність. Фінансова правоздатність держави охоплює всі її потенційні юридичні можливості у сфері публічних фінансів. Такий суб’єкт є носієм досить широкого комплексу фінансових обов’язків і прав – бюджетні, податкові, державно-кредитні, у сфері грошового обігу, банківського регулювання, регулювання ринку цінних паперів, валютного регулювання, ціноутворення, в фінансово-контрольній сфері та ін. Фінансова дієздатність держави розкривається через комплекс юридичних обов’язків і прав (владних повноважень), які вона може здійснювати, але тільки через систему державних органів. Конституція України встановлює основні фінансові повноваження держави, які розподілені за відповідними представницькими державними органами.
Так, Верховна Рада України відповідно до ст. 85 Конституції України здійснює: затвердження Державного бюджету і внесення до нього змін, контроль за виконанням Державного бюджету, прийняття рішень щодо звіту про його виконання, затвердження рішень про надання Україною позик і економічної допомоги іноземним державам і міжнародним організаціям, а також про одержання Україною від іноземних держав, банків і міжнародних фінансових організацій позик, не передбачених Державним бюджетом України, здійснення контролю за їх використанням, заслуховує щорічні і позачергові послання Президента України про внутрішнє й зовнішнє положення України. Згідно зі ст. 92 Конституції України винятково законами України Верховна Рада України встановлює Державний бюджет України, бюджетну систему України, систему оподаткування, податки і збори, основи створення й
Фото Капча