Встановлення рівня та характеру мотивації учнів ХВУФК до занять обраним видом спорту

 

 

Вступ

РОЗДІЛ 1. Мотивація, як збудник активності підлітків до занять спортом

1.1. Сутність мотивів до занять спортом

1.2. Структура та зміст мотивації

1.3. Особливості формування мотивації до занять спортом

Висновки до першого розділу

РОЗДІЛ 2. Організація та методи дослідження

2.1. Організація та контингент дослідження

2.2. Методи дослідження

2.3. Методика «мотиви до занять спортом»

2.4. Методика потреби у досягненні»

2.5. Методика «спрямованість» особистості

РОЗДІЛ 3. Результати дослідження та їх обговорення

3.1. Показники вивчення мотивів занять спoртoм юних спортсменів

3.2. Визначення потреби в досягненні цілей юних спортсменів

3.3. Показники вивчення спрямoванoсті oсoбистoсті юних спортсменів

Висновки

Список використаних джерел

 

 

Актуальність теми. У Законах України «Про фізичну культуру і спорт», «Про освіту», «Про вищу освіту» та в інших нормативних документах відзначено необхідність створення умов для всебічного, гармонійного розвитку і саморе-алізації кожної особистості як громадянина України. Принцип гармонійного розвитку особистості передбачає формування фізичної культури особистості поряд з іншими сторонами виховання. Реалізацією цієї вимоги є комплексний розвиток інтелектуальних, фізичних, моральних та естетичних засад особистості. Неприпустимий однобічний розвиток фізичних основ школярів на шкоду їх духовним якостям, тому питання мотивації до формування здорового способу життя серед підлітків та молоді є дуже актуальним.

Разом з тим, індивідуальні здібності (мислення, сприйняття, уявлення) та естетичне виховання (культура самозбереження та саморозвитку, почуття прекрасного через вдосконалення власної фізичної форми, догляд за власним здоров’ям) не варто розглядати ізольовано, без контексту рухового (фізичного) розвитку дитини. Фізична культура є складовою частиною загальної культури і професійної підготовки підростаючого покоління і тому є обов’язковим розділом гуманітарної частини освіти, значущість якого проявляється через гармонізацію духовних і фізичних сил, формування таких загальнолюдських цінностей, як здоров’я, фізичне і психічне благополуччя, фізична досконалість. Тобто фізичне виховання є естетичним засобом виховання всебічно розвиненої особистості.

Сучасний стан фізичного виховання дітей шкільного віку характеризується недостатньою ефективністю, яка не може забезпечити необхідного рівня фізичного здоров’я дошкільників. Застосування традиційних форм і методів фізичного виховання дошкільників ще й досі не орієнтовано на профілактику відхилень від норми і не сприяє активному попередженню функціональних порушень, хронічних захворювань і досягненню повноцінного фізичного та естетичного розвитку і фізичної підготовленості дітей.

До всебічного розвитку особистості з урахуванням її духовності, естетичної культури і фізичної досконалості закликає і сучасна наука. Так, в теорії і методиці фізичного виховання Б. Ашмарін, Л. Матвєєв, Б. Шиян, В. Папуша та інші вчені займались фізичним розвитком молоді, а питання естетичного виховання на уроках фізичної культури досліджувались В. Бєлоусовою, Н. Глушак, Г. Сатировим та ін. Загальним питанням організації естетичного виховання в навчальному процесі присвячені сучасні праці Е. Володіна, С. Герасимова, С. Кудрявцевої, А. Никифорової, Г. Шевченко та ін., а проблему естетичної культури особистості розглядали А. Піскунов, В. Сосіна, Т. Лисицька, С. Кражніна та ін. Загальнотеоретичний розвиток особистості у взаємозв’язку фізичного з естетичним вихованням досліджували в своїх роботах Т. Ротерс, Л. Лубишева, В. Завадич, Н. Бервінова та інші.

Теоретичний аналіз наукової літератури та вивчення досліджень у цьому напрямку вказують на недостатність розгляду саме мотиваційної складової в естетичному і фізичному вихованні та їх розробки в теоретичному і практичному аспектах. Дослідження цього питання є конче важливим на сучасному етапі розвитку суспільства, що зумовлено потребою у всебічно і гармонійно розвиненій особистості, красивої духом і тілом.

Звідси виникає необхідність вивчення та аналізу сучасного вітчизняного та зарубіжного досвіду щодо проблеми формування спортивного стилю життя та його мотиваційної складової у сучасних підлітків.

Об’єктом дослідження є мотиваційна складова в тренувальному процесі учнів ХВУФК.

Предметом дослідження є особливості мотивації учнів ХВУФК до занять обраним видом спорту

Мета дослідження полягає в встановлені рівня та характеру мотивації учнів ХВУФК до занять обраним видом спорту.

Виходячи з об’єкту, предмету та мети дослідження перед нами були поставлені наступні завдання:

1. З’ясувати стан дослідження проблеми мотивації в педагогічній теорії та практиці.

2. Визначити педагогічні дії мотиваційних чинників у процесі залучення підлітків до спортивних занять спортом.

3. Розробити рекомендації щодо запровадження системи фізичних занять для дітей середнього шкільного віку із запроважденням мотиваційної складової.

Для вирішення поставних завдань нами використовувались наступні методи дослідження: метод аналізу наукових джерел з проблеми дослідження, метoдика вивчення мoтивів занять спoртoм за В. І. Трoпнікoвим, метoдика пoтреби в дoсягненні цілей за Ю. М. Oрлoвим, Метoдика вивчення спрямoванoсті oсoбистoсті (В. Смекала і М. Кучера). методика визначення порівняльний аналіз.

Апробація результатів роботи. За матеріалами роботи була надрукована стаття у збірці наукових праць за матеріалами І туру VІІ Всеукраїнської студентської науково-практичної конференції «Дидактико-методичні аспекти фізичної культури» (Херсон 2012 р.).

Структура і обсяг роботи. Дипломна робота освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр» викладена на 46 сторінках комп’ютерної верстки. Складається з: вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків. У роботі використано 28 літературних джерел. Робота містить 2 рисунки та 1 таблицю.