Розвиток бібліотечної професії в Україні: сучасні концепції та напрями

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ КУЛЬТУРИ І МИСТЕЦТВ

 

КОНЮКОВА ІРИНА ЯНІВНА

 

УДК 02 (477)

 

 

07. 00. 08 – книгознавство, бібліотекознавство, бібліографознавство

 

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук

 

КИЇВ – 2002

 

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у Київському національному університеті культури і мистецтв, Міністерство культури і мистецтв України, м. Київ.

Науковий керівник: доктор педагогічних наук, професор ЧАЧКО АДА СЕМЕНІВНА, Київський національний університет культури і мистецтв, професор кафедри педагогіки і психології.

Офіційні опоненти: доктор історичних наук, професор КУЛЕШОВ СЕРГІЙ ГЕОРГІЙОВИЧ, Український науково-дослідний інститут архівної справи та документознавства, завідувач відділом документознавства кандидат педагогічних наук, доцент ПАШКОВА ВАЛЕНТИНА СТЕПАНІВНА, Центр інформаційних ресурсів Відділу преси, освіти та культури посольства США в Україні, директор.

Провідна установа: Харківська державна академія культури, кафедра бібліотекознавства і бібліографії м. Харків, Міністерство культури і мистецтв України

 

 

Актуальність дослідження. Процес демократизації суспільного життя, нові вимоги до рівня культурного та інформаційного обслуговування населення, реорганізація системи освіти зумовлюють необхідність осмислення наукових засад кожної професії, в тому числі – бібліотечної. Конституція України гарантує вільний доступ до інформації, широкі можливості міжнародного фахового співробітництва, що сприяє встановленню демократичних поглядів на бібліотечно-інформаційну діяльність та утвердженню практики міжособистісної взаємодії бібліотекаря і читача як рівних партнерів. Зміни вихідних політичних та економічних засад культури, освіти, науки, художньої творчості впливають на цінності та норми в інших сферах соціуму. Досвід країн, в яких відбулися реформи, свідчить про здатність суспільства, опанувавши продуктивні технології, узгодити інноваційні проекти з власним соціально-культурним середовищем країни.

Потужним чинником змін стає інформатизація, яка впливає на функції та структуру бібліотечно-інформаційної діяльності, професійну свідомість бібліотекарів, вимагає уточнення змісту і напрямів розвитку бібліотечної професії, а отже – і відповідних досліджень. Ознайомлення з дисертаціями, монографіями, іншими науковими працями засвідчує загальну публікаторську активність у висвітленні цієї проблематики. Теоретичне узагальнення існуючих напрацювань необхідне насамперед для наукового обгрунтування підходів до фахової освіти і професійного виховання бібліотекарів на сучасному етапі розвитку бібліотечної професії і у змінюваному майбутньому.

З середини 1999 року у зарубіжних та вітчизняних фахових виданнях з'являється все більше публікацій, які засвідчують, що бібліотекарі активно включилися в процес інформатизації, опановують нові технології, умови та правила діяльності, залучають до обслуговування користувачів нових категорій, зокрема – анонімних та дистанційних. Нині бібліотекарі працюють одночасно в традиційному та новітньому інформаційному просторі, заснованому на електронних технологіях.

В дисертації проаналізовані праці українських бібліотекознавців та бібліографознавців, які плідно працюють в цій багатоаспектній проблематиці: Т. Долбенко, В. Загуменної, В. Ільганаєвої, А. Корнієнка, С. Кулешова, Н. Кушнаренко, В. Медвєдєвої, О. Матвієнко, В. Пашкової, Л. Петрової, М. Сенченка, В. Скнар, М. Слободяника, Л. Філіпової, А. Чачко та ін.

У дисертаційному дослідженні враховано розвідки видатних українських бібліологів: Х. Алчевської, Д. Балики, Л. Биковського, П. Зленка, Ю. Меженка, С. Постернака, К. Рубинського, М. Сагарди, С. Сірополка, І. Фрідьєвої, Д. Чижевського, Я. Яреми.

Праці сучасних істориків бібліотечної справи (Н. Березюк, В. Воленс, Л. Дубровіна, С. Зворський, М. Знищенко, Т. Ківшар, Г. Ковальчук, Н. Козакова, Л. Одинока, С. Приколота, Н. Сенченко, Н. Солонська, Н. Стрішенець, В. Ступак) сприяли орієнтації щодо еволюції поглядів на призначення та функції бібліотекарів минулого; вони розглянуті на основі принципу історизму.

Для порівняльного аналізу існуючих підходів і даних корисними виявилися праці російських бібліотекознавців: Г. Алтухової, А. Ванєєва, М. Дворкіної, А. Земськова, А. Каптерєва, В. Леонова, Ю. Мелентьєвої, В. Скворцова, А. Соко-лова, Ю. Столярова, І. Суслової, В. Терьошина, О. Шапошнікова.

Розкриттю й висвітленню багатоаспектної проблематики бібліотечної професії, яка відповідає універсальності призначення бібліотеки, сприяло залучення підходів сучасних українських філософів, соціологів, психологів, педагогів, культурологів Ю. Афанасьєва, С. Безклубенка, С. Білоконя, Н. Джинчарадзе, В. Кірсанова, М. Кодака, І. Надольного, О. Олексюк, О. Онищенка, М. Поплавського, А. Ручки, О. Скнаря, О. Сухомлинської, Н. Чепелєвої, В. Шейка. Питання розвитку і перспектив бібліотечної професії в інформаційному суспільстві розглянуті в контексті теоретичних і аналітично-оглядових розвідок зарубіжних бібліотекознавців та інформатиків, котрі мають значний досвід взаємодії у цій сфері.

Аналіз матеріалів досліджень останніх років, порівняння їх з проблемним полем розвитку бібліотечної професії, її майбутнього і перспектив засвідчили:

тема дисертації є актуальною, оскільки на її основі розв'язується проблемна ситуація невідповідності між нагромадженням великого за обсягом, але фрагментарного матеріалу, і відсутністю узагальнень щодо специфіки розвитку бібліотечної професії в сучасних умовах інформатизації бібліотечної справи та демократизації українського суспільства;

формулювання теми і реалізація дослідження дозволили залучити підходи суміжних галузей гуманітарного знання, що сприятиме фундаменталізації бібліотекознавства.

Розгортання потенційних можливостей професії бібліотекаря в умовах демократизації суспільства та інформатизації бібліотечної справи відстежено на фоні збагачення сучасного професійного простору в його реальному втіленні (нові соціальні ролі бібліотекарів) та в „ідеалі” (осягнення змісту сучасних змін і перетворень у професійній свідомості).

Дослідження грунтується на виконаному дисертантом теоретичному аналізі наукових праць (дисертацій, монографій, моделей), опублікованих в період з 1991 по 2001 рік українськими бібліотекознавцями. Критеріями відбору визначені: відповідність темі розвитку бібліотечної