Предмет:
Тип роботи:
Стаття
К-сть сторінок:
17
Мова:
Українська
Студентські корпорації у контексті міжнародної діяльності української міжвоєнної еміграції в Європі
Олена Гуменюк
У статті розглядаються питання заснування, особливостей структури, ідеологічних положень, основних форм діяльності українських студентських корпорацій в Європі. Висвітлюється роль корпорацій у контексті міжнародної діяльності української еміграції.
Ключові слова: українські студенти, корпорація, еміграція, країни Європи.
Українська міжвоєнна еміграція в країнах Європи була представлена колишніми військовими армій Української Народної Республіки (УНР) та Західноукраїнської Народної Республіки (ЗУНР), громадськими та політичними діячами, культурно-освітньою інтелігенцією тощо. Значну частину емігрантів, становили студенти. Найбільше їх перебувало в країнах Центрально-Східної Європи (Чехословаччина, Польща, Австрія, Німеччина).
У міжвоєнний період українські студенти-емігранти здійснювали культурно-освітню діяльність. Вся ця робота зосереджувалась у студентських організаціях. Українські студенти утворили велику кількість організацій у країнах Центрально-Східної Європи. Були серед них загально-студентські громади, фахові та ідеологічні організації, спортивні товариства, корпорації, мистецькі, кооперативні установи тощо.
Особливу увагу слід звернути на корпорації, що відрізнялись від інших українських студентських організацій особливостями організаційної структури та специфікою діяльності. Отже, корпорації – це студентські об’єднання для плекання патріотизму, відваги й дисципліни в малих гуртках1. Вони становили собою – ідеологічні товариства при обмеженому числі членства, завданнями яких були репрезентація студентства та забезпечення його матеріальних і моральних потреб2.
Перші студентські корпорації були утворені в Німеччині 1815 р. Саме 12 червня 1815 р. у німецькому місті Єна засновано першу студентську корпорацію Burschenschaft з девізом: «Ehre, Freiheit, Vaterland!» («Честь, Свобода, Вітчизна!»). Німецькі корпорації зазнали ряду змін та реорганізацій. З часом в життя буршеншафтів почав вкорінюватися щораз більший деморалізуючий чинник. Місце старого девізу зайняв новий «Wein, Weib und Gesang!» («Вино, Жінка й Пісня!»). Такий стан справ у німецьких корпораціях призвів до презирливого відношення до них з боку більшої частини студентства та громадськості. Однак, після Першої світової війни постали нові корпорації, які відновлюють початкові традиції.
Українські студентські корпорації з’явилися наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст. і найбільшого поширення набули на території західноукраїнських земель. Отже, першою студентською корпорацією, заснованою на українських землях 1898 р. в Чернівцях була «Запороже», а наступною, що виникла в тому ж місці 1912 р. – «Чорноморе». Варто зазначити, що члени українських корпорацій дотримувались первинних принципів корпорантського руху, який найповніше уособлював девіз: «Честь, Свобода, Вітчизна!».
Після Першої світової війни та Української революції студентські корпорації отримали подальший свій розвиток на еміграції. Саме протягом міжвоєнного періоду сформувались їх основні ідеологічні положення. Центром зародження і поширення корпорантського руху серед українських студентів-емігрантів уважається Данциг (сучасний Гданськ). У Данцигу 1924 р. була створена одна з найбільших корпорацій міжвоєнного студентства – «Чорноморе», там же в 1924 р. студенти заснували корпорацію «Галич», а наступного року – «Зарево». Наприкінці 1920-х – протягом 1930-х рр. також були засновані й діяли корпорації у Варшаві, Кракові та Познані. На території Німеччини найбільшого розповсюдження український студентський корпорантський рух отримав у Берліні. Є дані про заснування та діяльність корпорації «Зарево» в Празі.
Як уже зазначалося вище, у вільному місті Данциг були створені перші українські студентські корпорації. Їх виникнення пов’язане з ідеологічними протиріччями в середовищі українських студентів. Ті з них, що навчались у Гданську, були в основному вихідцями із західноукраїнських земель, а саме зі Львова та його околиць. Позбавлені можливості здобувати вищу освіту на українських землях, а також через політичні переслідування вони змушені були виїхати на навчання за кордон4. Невелику частину українських студентів у Гданську становили колишні військові армій УНР та ЗУНР, що були інтерновані на території європейських держав. Традиції діяльності студентських організацій, у тому числі і корпорацій, були перенесені на терен емігрантських організацій, зокрема, в Гданську. Так, першою українською студентською організацією в Гданську став Союз українських студентів «Основа», заснований за зразком львівських організацій у 1922 р. 5 Це була загаль- ностудентська організація, основні завдання якої полягали в допомозі своїм членам та представленні їхніх інтересів перед владою вищих навчальних закладів. Однак, з часом основні методи та форми діяльності «Основи» перестали влаштовувати деяких її членів і, прагнучи створити більш ідеологічно орієнтовані організації, частина українських студентів, вийшовши зі складу «Основи», створюють у 1924 р. корпорації «Чорноморе» і «Галич», а в 1925 р. – корпорацію «Зарево»6.
10 лютого 1924 р. було засноване Товариство українських студентів високої технічної школи в Данцигу «Чорноморе» з девізом: «Честь, Україна, Товариськість!». Своєю ідеологією товариство визначило великодержавний і національний характер соборної Української Держави, а завданнями: збереження позитивних державотворчих традицій, поборювання в собі і в інших українського анархізму та хаосу, витворення психологічного й фізичного типу громадянина, здібного до творчої праці в побудові держави, а також як передумову одностайності – плекання товариськості7. У статуті корпорації «Чорноморе» в Познані зазначалось: «Корпорація є організацією виховною на засадах карності та ієрархії, братерства і товариського такту, а заразом є організацією ідеологічною, бо прийняла одну ідеологію, її узнала за свою, і на її принципах виховуємо своїх членів»8.
Однак, не можна однозначно стверджувати, що корпорації були суто ідеологічними організаціями. У їх середовищі не нав’язувались жодні політичні погляди, членам організацій надавалось право вибору. Та все ж, безперечним є той факт, що серед членів корпорацій домінували націоналістичні погляди.