Генезис і еволюція фінансів. фінансові категорії. фінансова система

1. Історичний характер фінансів, їх генезис
2. Фінансові категорії та взаємозв’язок фінансів з іншими економічними категоріями
3. Функції фінансів та їх роль в умовах ринкової економіки
4. Фінансові ресурси, їх склад та особливості
5. Фінансове забезпечення відтворювального процесу  
6. Поняття фінансової системи

 

Основні терміни: фінанси, фінансова діяльність, фінансові категорії, податки, бюджет, доходи і видатки бюджету, кредит, ціна, заробітна плата, гроші, функції фінансів, фінансові ресурси, фінансове забезпечення, фінансова система, державні фінанси, міжнародний ринок, страхування, фінансовий ринок

 

Термін “фінанси” з'явився у XIII столітті в Італії. Він походить від середньовічного латинського терміна “financia”, що означає:

1. платіж на користь держави;
2. обов'язкову сплату грошей, яка пов'язувалася з передачею частини доходу громадянина в розпорядження правителя на його утримання та на інші витрати державного змісту. 

Вперше його почали використовувати у відомих на той час європейських центрах торгівлі та банківської справи (Венеції, Генуї, Флоренції) у значенні “грошова оплата”. В подальшому цей термін дістав міжнародне визнання і почав застосовуватися при визначенні форм і методів мобілізації коштів та їх використання для виконання державою її функцій.

Так тривало майже до початку XVIII століття. Під фінансами розуміли державне публічне господарство або господарство будь-якого державного утворення нижчого рівня (земство, міська община тощо). 

У XVIII столітті державні утворення різного рівня стали називатися союзами публічного змісту, а фінанси — формами та методами добування коштів і їх витрачання цими союзами при виконанні покладених на них функцій. Способи мобілізації коштів постійно змінювалися й удосконалювалися, що пов'язано з розвитком економіки держав.

У XIX столітті поглиблюється розуміння фінансів – від спрощеного поняття переходять до розуміння фінансів як самостійної галузі знань, що охоплює нові сфери їх функціонування і впливу. Виникають фінансові ринки, набуває розвитку державний кредит й інші фінансові інститути. Фінанси перетворюються на вагомий фактор політичного та економічного життя в державі. 

Найвищого розквіту фінанси досягли у XX столітті, коли функції держави набагато розширилися і вдосконалилися, а товарно-грошові відносини посіли головне місце в економічних системах. Фінанси перетворилися на універсальний і надзвичайно активний елемент економічного життя, розвинулися методи і форми мобілізації коштів та їх розподіл у державі з метою задоволення потреб населення, удосконалення виробничих та соціальних процесів.

Отже, фінанси слід розглядати як економічну категорію, що відображає створення, розподіл і використання фондів фінансових ресурсів для забезпечення виконання державою її функцій (надання різноманітних послуг населенню з боку держави) і задоволення потреб господарської діяльності. 

У практичному плані фінанси — це складова економічної системи будь-якої держави, використання якої дає змогу успішно реалізовувати кінцеву мету економічного та соціального розвитку. 

Метою функціонування фінансів є досягнення високого рівня добробуту як держави, так і окремого громадянина.

Призначення фінансів — забезпечити необхідні умови для створення, розподілу та використання ВВП в країні. Це досягається завдяки організації різноманітних фондів фінансових ресурсів на всіх етапах діяльності держави, підприємницьких структур і кожного громадянина. Фонди фінансових ресурсів, що обслуговують економічні процеси, різняться методами створення, напрямками використання, інтересами суб'єктів економічної діяльності і методами їх виробничої й суспільної співпраці та кінцевими цілями відповідного виду діяльності.

Роль фінансів найвідчутніше проявляється при розв'язанні соціальних проблем. Тут створюються фонди фінансових ресурсів для здійснення соціальних заходів як на рівні кожного громадянина для покриття витрат на соціальні цілі, так і на рівні господарських структур для задоволення соціальних, позабюджетних і благодійних потреб, започаткування позабюджетних і благодійних фондів, а також фондів фінансових ресурсів на соціальні цілі в складі бюджетів.

Проте вирішальна роль у задоволенні соціальних потреб належить фондам, які створюються державою. Нині у більшості країн світу державою все більше виділяється коштів на вирішення соціальних питань – суспільних благ і послуг, які є неречовими, але істотно впливають на рівень добробуту та якість життя.

Суспільні блага й послуги включають асигнування на національну безпеку й правопорядок, оборону, захист довкілля, освіту, охорону здоров'я, науку, спорт тощо. Ринок неспроможний забезпечити задоволення цих потреб. Крім цього, ринкові механізми виявилися нездатними своєчасно й ефективно реагувати на потреби суспільства, що впливало на загальну ефективність економічної системи.

Труднощі в розумінні суті фінансів полягають у тому, що економічне життя в державі постійно вимагає створення грошових фондів, тобто фондів фінансових ресурсів для задоволення різноманітних потреб. Ці фонди і є фінансами. Обсяг цих фондів характеризує кількісно і якісно масштаби діяльності та фінансові можливості підприємця, держави, громадянина, їхнє фінансове становище.

 

Фінансові категорії — це категорії фінансової науки, які в теоретичній формі характеризують важливі сторони фінансово-економічної діяльності. Вони відображають стійкі причинно-наслідкові зв'язки і залежності, які складають зміст об'єктивних економічних законів. 

До основних фінансових категорій належать: 

• податки;
• державний кредит;
• державні доходи;
• державні витрати;
• бюджет.

Податки — це плата суспільства за виконання державою її функцій. Іншими словами – це відрахування частини ВВП на загальносуспільні потреби, без задоволення яких сучасне суспільство існувати не може. Податки являють собою обов'язкові платежі юридичних і фізичних осіб до бюджету. 

Державний кредит — грошові відносини, що виникають у держави із юридичними та фізичними особами у зв'язку із мобілізацією тимчасово вільних грошових коштів у розпорядження органів державної влади,