Історія походження фразеологізмів

 

2. Історія походження фразеологізмів 

3. Джерела Української фразеології 

4. Приклади фразеологізмів

5. Навіщо на потрібні фразеологізми? 

 

 

Естетичний зміст та виняткова смислова вагомість фразеологізму узгоджуються з його граматичною відшліфованістю, словесною економністю й характерною ритмо-мелодійністю. Доречно вжитий та вміло акцентований у тексті фразеологізм здатний замінити багатослівну логічну побудову, образно узагальнити сказане, пожвавити мовлення, надати йому особливої емоційно-експресивної тональності. Тому дослідження їх історії є дуже актуальним

Напевно багатьох цікавить питання: «Що таке фразеологізми?», «А звідки з’явилися фразеологізми?» або «Навіщо вони потрібні ?», чи «Скільки їх існує?».

Часто фразеологізми виникають з окремих слів. Надалі вони починають практично заміщати його. «У костюмі Адама» означає «голий», під «господарем тайги» мається на увазі ведмідь, а «цар звірів» - це лев.

Із словосполучень фразеологізми з`являються за допомогою метафори («кататися як сир у маслі» - жити в достатку) або метонімії («зустрічати хлібом сіллю» - вітати).

Нерідко матеріалом для створення фразеологізмів стають прислів`я та приказки. У цьому випадку, як правило, із загального складу прислів`я виділяється фрагмент. Наприклад, з приказки «Собака на сіні лежить, сама не їсть і худобині не дає» з`явився фразеологізм «собака на сіні». Так кажуть про людину, яка тримається за щось непотрібне і не дає цим користуватися іншим.

Цитати з літературних творів також можна віднести до джерел, з яких утворюються фразеологізми. «Палата номер шість» позначає божевільню (за однойменним твором А.П. Чехова), «марна праця» - це безглузда, непотрібна нікому робота (байка І.А. Крилова «Мавпа»), «залишитися біля розбитого корита» означає залишитися ні з чим («Казка про золоту рибку» О. С. Пушкіна) і т.д.

Російський фольклор теж є одним із джерел появи фразеологізмів. Багато хто з них зобов`язані появою російських народних казок, як наприклад «Казка про білого бичка» (нескінченне повторення одного і того ж), «Лисиця Патрикеевна» (хитрий, улесливий людина) і т.д.

Фразеологізми можуть народжуватися шляхом виокремлення з інших фразеологізмів. Це відбувається найчастіше шляхом зміни лексичного складу або зміни значення. Іноді обома способами одночасно. Наприклад, фразеологізм «на тобі, небоже, що нам негоже» може звучати як «на тобі, небоже, що нам не гоже» («небоже» називали жебраків, убогих). Нерідко змінюється сама структура словосполучення, як у випадку з фразеологізмом «як пити дати». У 19 столітті він мав значення «швидко, легко» замість нинішнього «напевно».

Іноді складу фразеологізму оновлюється для досягнення експресії в художніх творах. Наприклад, «Всіма фібрами своєї валізи він прагнув за кордон» (з «Записних книжок» І. Ільфа та Є. Петрова). Поза контекстом твору (найчастіше гумористичного) це виглядає як помилка.

Популярні ігри, історичні події та звичаї народу теж поповнювали фразеологічний запас мови. Так «грати в бирюльки» походить від назви старовинної гри. За її правилами потрібно було витягти одну за одною розкидані бирюльки, щоб вони не зачіпали один одного. Фразеологізм позначає порожню витрату часу. Коли про безлад говорять «як Мамай пройшов», уявляють собі історичне навала татар під проводом хана Мамая в 14 столітті.

 

 

Вони прийшли в нашу мову з інших мов, як слов`янських, так і неслов`янських. Зі слов`янських мов, наприклад, «іеріхіонская труба» - дуже гучний голос (запозичене зі Старого Завіту), «земля обітована» »- місце, де всього в достатку, щасливе місце.

З неслов`янських - «сізіфова праця» позначає нескінченний і безплідний працю (давньогрецький міф про Сізіфа), «принцеса на горошині» - зніжений, розпещений осіб (з однойменної казки Г.-Х. Андерсена).

Часто фразеологізми є кальками, а деякі і зараз вживаються без перекладу (з латинської мови - terra incognita, alma mater і т.д.)

 

 

Фразеологія української мови формувалася впродовж багатьох століть. Більшість сталих словосполук утворилася з вільних поєднань слів, які внаслідок поступової метафоризації та перенесення на інші сфери людської діяльності втратили своє первісне значення і в єдності набули нового. 

Джерелами української фразеології є: 

Побутова мова  (байдики бити, як корова язиком злизала, кров з молоком); 

Байдики бити:

Кожна сучасна людина знає, що якщо хтось ледарює, нічого не робить, то йому можна сказати: "Досить бити байдики!" Це вислів позначає дозвільне проведення часу, неробство і лінь. У такому значенні дане поєднання слів вживається вже кілька століть. І про людину, яка займається нісенітницею, замість того, щоб працювати, ухиляється від справи або вибирає заняття легше, кажуть: "Він б'є байдики".

Наче корова язиком злизала: 

Кого-що, в ролі прис. — про безслідне зникнення чого-, кого-небудь.

Кров з молоком: 

 Кров з молоком – про свіже, рум’яне обличчя, а також про людину з таким обличчям.

Крилаті вислови видатних людей  (пропаща сила, лебедина пісня, усе своє ношу із собою);

Пропаща сила:

Зустрічається у романі Панаса Мирного «Хіба ревуть воли, як ясла повні?». Пропащою силою у романі вважають головного героя Чіпку Вариннеченка та Максима Гудзя. 

Лебедина пісня

Вперше зустрічається в одній з байок легендарного байкаря Стародавньої Греції Езопа (VI ст. до н. е..) : «Кажуть,