Аналіз розвитку оптової торгівлі в Україні

 

Вступ

1. Роль сфери обігу у процесі суспільного відтворення

2. Суть, структура та функції оптової торгівлі в ринковій економіці

3. Аналіз розвитку оптової торгівлі в Україні

3.1 Чинники та тенденції розвитку оптової торгівлі в Україні

3.2 Галузева та регіональна особливість оптової торгівлі в Україні

3.3 Сучасні форми оптової торгівлі в Україні

4. Система регулювання та перспективи розвитку оптової торгівлі в Україні

Висновки

Список використаних джерел

 

 

Соціально-економічний трансформаційний стан в Україні спрямований на утворення сучасної економічної системи, в якій вагоме місце належить матеріально-технічної та комунікативно-інформаційної інфраструктури. 

Останнім часом відбувається значне розширення масштабів товарів і послуг у сфері торгівлі, зростання кількості суб’єктів ринку, демонополізація та розвиток конкурентних відносин, що призводять до підвищення актуальності та значимості ролі торгівлі як інституціональної форми функціонування сфери обігу.

Останнім часом набув поширення інституційний підхід до вивчення практично усіх економічних процесів, в тому числі процесів, пов’язаних з системі суспільного відтворення та розв’язати завдання, пов’язані з підвищенням ефективності вітчизняної торгівлі.

За сучасних економічних умов проблема торговельних відносин та міру поглиблення ринкових процесів та вступу України до СОТ.

Питання теорії і практики функціонування торгівлі та проблеми торговельних відносин займають значне місце в світовій економічній літературі, в зв’язку з чим існує значна кількість різноманітних наукових підходів, які запропонували відомі вітчизняні та зарубіжні вчені.

В останні роки дослідження теорії та практики товарного обігу, ринку і внутрішньої торгівлі розглядаються вітчизняними вченими та дослідниками. Актуальність і важливість цих проблем обумовили вибір теми і цільову спрямованість дослідження курсової роботи. 

Метою курсової роботи є розкриття змісту та особливостей оптової торгівлі як форми функціонування сфери обігу та визначення стратегічних напрямків розвитку в сучасних умовах на Україні.

Для досягнення поставленої мети в роботі передбачено вирішити такі завдання:

визначити роль сфери обігу у процесі суспільного відтворення.

Об’єктом дослідження є соціально-економічна сфера обігу в сучасних -інституціональна форма ефективного функціонування сфери обігу.

Методологічною та теоретичною основою дослідження є положення сучасної економічної теорії ринкової економіки. У процесі дослідження державної статистики України, періодичні видання.

 

 

Підґрунтя розвитку людського суспільства становить матеріальне виробництво, створення матеріальних благ. Щоб жити, людям потрібні їжа, одяг, житло тощо. Щоб мати такі матеріальні блага, вони мають виробляти задоволення своїх потреб. Така взаємодія означає процес праці, що охоплює три головні елементи: працю людини; предмети праці; засоби праці [5, c.5-9].

Якщо процес праці розглядати з позиції його результату – продукту, то він виступає як процес виробництва, а засоби й предмети праці – як засоби виробництва. Отже, жодне виробництво неможливе без засобів виробництва. Забезпечення виробництва засобами й предметами праці як речовими чинниками процесу відтворення є загальною й обов’язковою умовою його функціонування.

Функціональне призначення процесу виробництва – створити продукти, які задовольняють потреби людини, тобто призначені для --будь-якого виробництва є суспільний поділ праці та взаємний обмін його результатами (продуктами праці). За певних умов обмін продуктами набуває форми обміну товарами. Він пов’язаний із відокремленням конкретних виробництв одне від одного, а також торгівлі – від виробництва [29, c.13].

Взаємодія та взаємозв’язок цих складових у процесі відтворення здійснюється під впливом різноманітних економічних законів. Сутність та механізм дії цих законів вивчають у різних економічних науках - політична економія, макроекономіка, мікроекономіка. Визначені в них економічні категорії товар, вартість, гроші, ціна, попит, пропозиція, прибуток тощо широко застосовують під час вивчення ринкової інфраструктури. Предмет її вивчення становить дія економічних законів, яким підпорядковується рух речовинних чинників і продуктів суспільного виробництва. На відміну від політичної економії, яка вивчає «найзагальніші економічні закони, що управляють виробництвом, розподілом, обміном і споживанням матеріальних благ і послуг», інфраструктура товарного ринку досліджує закономірності товарного обігу, взаємозалежність і взаємозв’язок суб’єктів ринкових відносин, опосередкованих сферою обігу.

У сучасній економічній теорії під інфраструктурою розуміють система підприємств і організацій, які забезпечують рух товарів, послуг, грошей, цінних паперів, робочої сили [1, c.15].

За умов ринкової економічної системи інфраструктурний комплекс не лише обслуговує суспільне виробництво, а й виконує активні функції з організації та регулювання його. Тому доцільно дати визначення інфраструктури ринкової економічної системи і як її складової – інфраструктури сфери обігу або, стисліше, інфраструктури ринку.

Інфраструктура сфери обігу (інфраструктура ринку) – це сукупність суб’єктів господарювання, що забезпечують ефективне функціонування та регулюють товарно-грошові потоки [29, c.19].

Зважаючи на те, що сфера обігу являє собою складну економічну систему, забезпечення ефективного функціонування окремих її сегментів здійснюють спеціалізовані інфраструктури, зокрема інфраструктура товарного ринку.

Інфраструктура товарного ринку – це сукупність видів діяльності та суб’єктів господарювання, які забезпечують безперебійний обіг речових чинників виробництва і товарів народного споживання й надають відповідні --господарювання, вони підвищують споживчу цінність виготовленого товару, продовжують процес виробництва у сфері обігу.

Забезпечення безперешкодного функціонування ринкового механізму обігу товарів та послуг вимагає чіткої взаємодії суб’єктів інфраструктури товарного ринку з іншими суб’єктами господарювання. Бурхливе оновлення асортименту товарів, збільшення обсягів виробництва та споживання, ускладнення господарських зв’язків із одночасним посиленням