Основні аспекти зворотнього зв’язку та його суть

 

Вступ

1. Визначення поняття “зворотного зв’язку”

2. Особливості структури зворотного зв’язку

3. Використання зворотного зв’язку у процесі спілкуванні

Список використаної літератури

 

 

Якщо підійти до сприйняття людини людиною в аспекті динаміки, а не як до одноактного процесу, то важливою ланкою всієї цієї системи виявляється механізм так званого зворотного зв'язку. Мається на увазі одержання суб'єктом сприйняття від партнера по спілкуванню відомостей щодо того, як і яким чином він сприйнятий. Зворотним зв'язком виступає будь-яка інформація, пряма або непряма, відстрочена або моментальна, яку людина одержує від реципієнта (або реципієнтів), своєї поведінки, свого вигляду, відомостей про самого себе. У цьому випадку сприймаюча особа виступає комунікатором зворотного зв'язку, а та, яку сприймають – як її реципієнт.

Відсутність психологічних стимулів свідчить про те, що контакт порушений. Психологічний зворотний зв'язок є настільки важливим для людини, яка вступає у спілкування, що його переривання сприймається як покарання на суб'єктивному рівні сприйняття. Педагогічні концепції, які базуються на принципах біхевіоризму, містять у собі уявлення про переривання психологічного зворотного зв'язку як один з найдієвіших заходів впливу на дитину. Відсутність зворотного зв'язку у процесі спілкування може сама по собі виступати комунікативним бар'єром. Форми прояву зворотного зв'язку в різних системах спілкування досить різноманітні. Зворотний зв'язок може носити форму не тільки слова, але й посмішки, потиску руки, збентеженого погляду, гарного обіду для чоловіка, покарання сина батьком або результату контрольної роботи в класі. Зворотний зв'язок можна розглядати як у широкому змісті (у якості одного з основних принципів функціонування будь-якої складної організаційної системи), так і у вузькому (як необхідний компонент комунікативної взаємодії).

Результат спілкування багато в чому визначається вмінням (на рівні навичок) використовувати прийоми формування успішного зворотного зв'язку. Той, хто бере на себе ініціативу у формуванні зворотного зв'язку, стає лідером у комунікативному впливі.

 

 

Зворотний зв'язок – це процес одержання інформації про стан партнера по спілкуванню з метою поліпшення спілкування і досягнення бажаного результату. Зворотний зв'язок у системному мисленні має точне значення – інформація з виходу системи подається на вхід, або повертається для того, щоб вплинути на наступну дію.

Тобто, будь-які дії супроводжуються наслідками, які людина усвідомлює, і тими, які вона не усвідомлює, і ці наслідки впливають на її наступні дії. Замість прямолінійного мислення за моделлю “причина-наслідок” системне мислення займається петлями і колами. Зворотний зв'язок при цьому визначає відносини між різними частинами системи.

Змістовні і формальні характеристики зворотного зв'язку в міжособистісному сприйнятті досить різноманітні, при цьому з погляду на його зміст можна виділити три його види:

комунікатор зворотного зв'язку прямо передає, описує своє сприйняття реципієнта зворотного зв'язку;

комунікатор зворотного зв'язку висловлює своє відношення, установку до поведінки сприйманої особи;

комунікатор зворотного зв'язку дає інтерпретацію сприйманому, приписуючи, зокрема, певний мотив поведінці, яку він спостерігає.

У процесі сприйняття людини людиною зворотний зв'язок може набувати різних форм, зокрема:

вербальна і невербальна, тобто зворотній зв’язок виражається у слові або жесті, погляді тощо;

оцінним і безоцінним, який походить від конкретного;

загальним або специфічним стосовно поведінки людини;

емоційно забарвленим без емоційного забарвлення з боку комунікатора.

Зворотний зв'язок є найважливішим механізмом будь-якого виду навчання. Одержувані за допомогою нього відомості дозволяють, зокрема, робити корекцію, коли це виявляється необхідним у процесі навчання. Функція корекції, виконувана зворотним зв'язком, досить істотна і у контексті сприйняття людини людиною. Однак у цьому випадку дані зворотного зв'язку використовуються у більш широкому спектрі призначень, що можна спостерігати на прикладі розвитку адекватного уявлення людини про саму себе.

 

 

Реалізація зворотного зв'язку у ситуаціях сприйняття людини людиною пов'язана з вирішенням, насамперед, наступних проблем. Передбачається, що людині надходять від партнера по спілкуванню відомості про те, як партнер представляє її собі, і що людина сприймає цю інформацію. Однак спілкування часто протікає таким чином, що передача і одержання зворотної інформації у процесі міжособистісного сприйняття зіштовхується з цілим рядом проблем, які роблять зворотний зв'язок неефективним, можуть призводити до збоїв у досягненні взаєморозуміння, а, отже, спілкування стає поверхневим, незадовольняючим, а інколи і фруструючим його учасників.

Факторами, які спричиняють неефективність зворотного зв'язку, є наступні:

зворотний зв'язок виявляється неінформативним. тобто реципієнт зворотного зв'язку не одержує реальної інформації про те, як його сприймає комунікатор зворотного зв'язку (відбувається збій у_ланці передачі зворотного зв'язку;

інформація, яка надходить від комунікатора зворотного зв'язку, не сприймається, відривається реципієнтом або сприймається перекручено (відбувається порушення у ланці одержання зворотного зв'язку).

Такі прогалини процесі передачі-прийому зворотного зв'язку обумовлюються дією різних факторів. Наприклад, комунікатор зворотного зв'язку не має у своєму розпорядженні достатніх даних про реципієнта, і тому його зворотний зв'язок не містить реальної інформації; або реципієнт зворотного зв'язку з якихось «технічних» причин виявляється не в змозі прийняти відправлені повноцінні відомості. Ланка передачі зворотного зв'язку і ланка його одержання – не є рівноцінними з погляду їх впливу на кінцевий результат. Виявляється, що одержання зворотного зв'язку значною мірою визначається тим, як ми