Проблеми зайнятості молоді

 

Вступ

1. Специфіка молодіжного ринку праці

2. Пропозиція для перетворень обласної студентської зайнятості

3. Молодь на ринку праці і освітніх послуг

Висновки

Список літератури

 

Нині українське суспільство перебуває у непростий соціально-політичної та економічної ситуації. Інтенсивне реформування кадрової політики, нині, має недосконалу форму. У зв'язку з що сталися змінами в сучасної молоді, з одного боку, з'явилося більші можливості і шляхів інтеграції у суспільстві, але, з іншого боку, що склалася у країні ситуація призвела до зведенню «бар'єрів», істотно обмежують засвоєння і виконання молодим поколінням певних соціальних ролей. Отже, можна говорити, що соціалізації сучасної молоді став складним; і суперечливим.

Молодь, вперше які приходять ринку праці та які мають професії, чи достатнього рівня професійних навичок, в усіх країнах світу заведено відносити до соціально вразливою групи населення. У той самий час, враховуючи, що молодь є найбільший стратегічний і інноваційний ресурс країни, слід визнати сферу її зайнятості пріоритетною частиною соціально-економічної політики держави. І це отже, що реальна підготовка висококваліфікованих кадрів, адаптованих до місцевих умов ринкової

економіки та володіють новітні технології, є саме стратегічну важливість, від вирішення якої в чому залежать темпи економічного зростання, її конкурентоспроможність, майбутнє України.

Серйозною проблемою молодіжної зайнятості є невідповідність обсягів продажів і профілів з підготовки спеціалістів потребам ринку праці, що створює передумови зростання безробіття серед випускників установ професійної освіти. Це спричиняє з того що найактивніша і освічена частина молоді, закінчуючи навчальний закладу, змушена отримувати статус безробітного. Сьогодні серед безробітних, зареєстрованих у органах зайнятості, кожна третя – з і середнім професійним освітою.

Безробіття є макроекономічну проблему, відчутно допомагає найбільш пряме і сильне вплив кожного людини. За сучасних умов економічного хаосу втрата роботи з більшості людей означає зниження життєвий рівень, часто до повної злиднів, і завдає серйозну психічної травми. Тож не дивно, що проблему безробіття часто предмет численних дискусій ще й исследований. [1]Актуальность даної роботи обумовлена станом саме його «України» нині, а як і розв'язання цієї проблеми. У дослідженні цієї проблеми мали помітні успіхи зарубіжні соціологи і економісти. Та й у нашій країні цю тему не залишилася поза увагою фахівців.

 

 

Незанятая молодь є одне із чітко визначених стійких сегментів ринку праці, характеризується стабільним зростанням пропозиції робочої сили в. Молодіжний ринок праці формується молодиками, які потребують працевлаштуванні. Це незайняті випускники вузів, среднетехнических і середньоспеціальних, загальноосвітніх навчальних закладів.

По-перше, він характеризується нестійкістю попиту й пропозиції, зумовленої мінливістю орієнтацією молоді, її соціально-професійній невизначеністю. Становище погіршується загостренням соціальних проблем молоді, що з корінною зміною соціокультурних й політичних умов розвитку особистості, наслідком чого стане у себе зростаючі труднощі самовизначення молоді, зокрема і у фаховому плані.

По-друге, специфічна для молодіжного ринку праці низька конкурентоспроможність проти іншими віковими групами. Молодь піддається найбільший ризик втратити роботу або працевлаштуватися. Можливості працевлаштування нової робочої сили в, заходила ринку праці вперше, скорочуються. Обмеження попиту ринку праці знижує можливості для працевлаштування випускників навчальних закладів.

По-третє, молодіжна зайнятість має зримі й приховані розміри.

По-четверте, молодіжний ринок праці характеризується великий вариантностью. Це пов'язано з тим, що у нього виходять випускники навчальних закладів, здійснюють підготовку фахівців з усіх можливим професій. Відсутність попиту регіональному ринку праці в чимало їх, призводить до того, що більшість шукають роботу молоді, зокрема недавніх випускників навчальних закладів, працевлаштовується за фахами, далеких від базової освіти, багатьом перепідготовка є можливістю отримати добру роботу. Щороку у складі випускників кожен четвертий стає потенційним кандидатом на перенавчання, отримання другий професії. З іншого боку, одна п'ята частина молоді звільняється через незадоволеності професією, характером праці вже першого рік по закінченні навчального закладу.

По-п'яте, на молодіжному ринку праці створилася надзвичайно складна ситуація з жіночою зайнятістю: традиційно серед випускників навчальних закладів, особливо вузів, жінки становлять значну частину, у своїй роботодавці віддають комусь явну перевагу прийому працювати чоловікам.

Складывающийся ринок праці передбачає виявлення пріоритетних професій та соціальних спеціальностей визначений момент. У зв'язку з цим виникли теоретичні і прикладні завдання кількісного та якісному зіставленню востребуемых ринком праці професій та соціальних спеціальностей, якими ведеться підготовка фахівців у навчальних закладах.

Наявність досвіду праці та стажу роботи, бажано за фахом, нині одна із істотних вимог до кандидатів на заміщення запропонованих ринку праці вакансій. Відповідно, які мають досвіду праці та стажу випускників вузів у разі працювати найчастіше беруть неохоче. Отже, випускники немає як досвіду роботи, але й можливості отримання такого досвіду.

Вирішення проблеми учасники групи бачать у реалізації такої механізму як квотування робочих місць для випускників. Нині цю практику застосовується до таких категоріям громадян як інваліди, діти-сироти, члени багатодітних сімей. Проте реалізація цих пільг носить добровільно – примусовий характер. Эффективного механізму реалізації цієї практики нині немає.

Альтернативою практиці квотування може бути система умов, у яких роботодавцям було б вигідно брати працювати випускників, зокрема – введена на муніципальному рівні система податкових пільг для роботодавців, приймаючих працювати випускників вузів. Реалізація цієї ідеї можлива через депутатські комісії і комітети виконавчих структур влади.